Такими, що самоправно зайняли жиле приміщення, вважаються особи, які вселилися до нього самовільно без будь-яких підстав або незважаючи на заборону про вселення. Виселення цих осіб пов’язане з відсутністю у них будь-яких підстав для зайняття жилої площі. Допускається виселення у порядку визнання ордеру на вселення до жилого приміщення недійсним. Особа може бути виселена і у випадку визнання договору найму недійсним, якщо вселення до жилого приміщення було проведене без видачі ордеру. Загальним правилом при виселенні є дотримання судового порядку, що є суттєвою гарантією житлових прав громадян.

Оскільки єдиною підставою для вселення до жилих приміщень державного чи комунального житлового фонду є ордер, то заселення жилих приміщень без ордера, хоч і було рішення про надання цього приміщення, також має вважатися самоправним. Але, разом із тнм, слід враховувати, що вселення на жилу площу без ордера, але з відома органів, що винесли рішення про надання жилого приміщення, або з дозволу відповідних посадових осіб не повинно вважатися самоправним. Укладений у цьому разі договір найму може бути визнаний судом недійсним, а виселення має проводитися на підставі ст. 117 ЖК УРСР. Тривалість користування самоправно зайнятим жилим приміщенням не надає особі будь-яких прав на нього.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 117 ЖК особи, які займали жилі приміщення в будинках державного чи комунального житлового фонду і були в порядку поліпшення житлових умов без зняття з квартирного обліку поселені до сімейного гуртожитку за місцем роботи, в разі припинення трудових відносин не можуть бути виселені без надання іншого жилого приміщення.

У разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним у судовому порядку внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Такими випадками є надання громадянином неправдивих відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов (неправомірні відомості про членів сім’ї, що включені в ордер, про розміри раніше займаної площі, яка послужила підставою для взяття на квартирний облік).

Якщо громадяни, зазначені в ордері, користувалися жилим приміщенням у будинку державного або комунального житлового фонду, їм повинно бути надане жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше жиле приміщення.

У випадках визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій службових осіб при вирішеній питання про надання жилого приміщення (порушення встановленого порядку розгляду і вирішення питань про взяття громадян на квартирний облік і надання жилих приміщень, у тому числі з порушенням черговості та отримання житла, видачу ордера на жиле приміщення, право на яке зберігає інший громадянин, порушення прав наймачів на ізольоване жиле приміщення, що звільнилося у квартирі, порушення порядку заселення, неодержання ордера та незаселения квартири без поважних причин протягом місяця з дня видачі ордера) громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.

Визнання ордера недійсним із мотивів, що він виданий на зайняте приміщення, може мати місце в тому разі, коли останнє було зайняте правомірно. При визнанні ордера недійсним у зв’язку з видачею його на жиле приміщення, на яке мають право інші особи (в тому числі на його заселення), особам, що одержали цей ордер, має надаватись інше жиле приміщення, яке за змістом ч. 2 ст. 117 ЖК УРСР має відповідати за розміром і благоустроєм наданому за ордером.

Без надання жилого приміщення можуть бути виселені громадяни, позбавлені батьківських прав, якщо спільне проживання цих громадян із дітьми, щодо яких вони позбавлені батьківських прав, визнане судом неможливим.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. На яких правових підставах можливе виселення громадян із наданням або без надання іншого житла?

2. Чи допускається виселення громадян із займаних ними приміщень?

3. Які правові гарантії визначені для захисту житлових прав громадян? Чи є з цього правила винятки?

4. Чи здійснюється виселення громадян у випадку припинення права власності на житло?

5. Чи має право власник житла вимагати примусового виселення членів своєї сім’ї?

6. Які особи належать до категорії «тимчасові мешканці»?

7. В яких випадках допускається виселення громадян із жилого приміщення державного та комунального житлового фонду?

8. Що розуміється під терміном «збереження жилих приміщень»?