Перекладач має право відмовитися від участі в адміністра­тивному процесі, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхід­ному для перекладача. Однак, якщо він дав згоду на перекла­дання, то зобов´язаний з´явитися за викликом суду (уповнова­женого органу) і здійснювати повний і правильний переклад і своїм підписом посвідчувати правильність перекладу в проце­суальних документах, що вручаються особам, які беруть участь у справі, в перекладі мовою, якою вони володіють.

За завідомо неправильний переклад чи за відмову без по­важних причин від виконання покладених на нього обов´язків перекладач несе кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, а за ухилен­ня від явки в суд — адміністративну відповідальність, передба­чену ч. 2 ст. 1853 КУпАП.

В адміністративному судочинстві, крім зазначених осіб, — свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, — особами, які сприя­ють адміністративним провадженням виступають і секретар судового засідання, а також судовий розпорядник, повнова­ження яких визначаються відповідно статтями 63 і 64 КАСУ.

Відповідно до статей 27, 29 КАСУ визначені підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача. Як і суддя, секретар судового засідан­ня, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді адміністративної справи і відводяться:

1. якщо прямо чи опосередковано заінтересовані у резуль­таті розгляду справи;
2. якщо є членами сім´ї або близькими родичами (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, пад­черка, брат, сестра, дід, баба, онук, онучка, усиновлювач чи уси­новлений, опікун чи піклувальник, член сім´ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;
3. якщо перебувають або перебували в службовій або іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;
4. якщо проводили ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються при розгляді даної справи;
5. якщо з´ясування обставин, які мають значення для спра­ви, виходить за межі сфери їх спеціальних знань.

Таким чином, юридичні повноваження зазначених осіб найбільш повно врегульовані в адміністративному судочинстві, побудованому на сучасній ідеології права і на сучасних заходах захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридич­них осіб у публічній сфері. Проте, як на нашу думку, слід більш повно юридично виписати повноваження (правосуб´єктність) експерта, свідка, перекладача і в майбутньому Кодексі України про адміністративні проступки в його процесуальній частині.