Пов'язане це з тим, що право власності та інші речові права на нерухомі речі підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом (ст. 182 ГК). Згідно із ст.6 Закону України від 1 липня 2004 р. № 1952 " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" в редакції Закону № 1878(1878-17) від 11.02.2010 р. систему органів державної реєстрації прав становить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав. Держателем Державного реєстру прав є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України. Відповідно до п. 4 ст. 8 Закону орган державної реєстрації прав забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна. Облік безхазяйного нерухомого майна проводиться органом державної реєстрації прав за заявою органу місцевого самоврядування в порядку, передбаченому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (п. 10 ст. 15 Закону).

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону, п.1 наказу Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р.№7/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 р. №1692/5(набуває чинності 01.10.2010 р.) до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Виявлення та первинний облік безхазяйної нерухомої речі ведеться підрозділами погашення прострочених податкових зобов'язань органів державної податкової служби України на підставі акта опису та попередньої оцінки майна^[250].

Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Головною метою такого оголошення є виявлення власника майна, щоб уникнути необ- ґрунтованого позбавлення його права власності, виявити осіб, які можуть допомогти у встановленні його особи чи заявити права на це майно.

Орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади, згідно зі ст. 335 ЦК може звернутись до суду із заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, якщо ніхто не заявить про свої права на неї.

Заява органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади подається до суду за місцезнаходженням цієї речі, тобто за правилами виключної територіальної підсудності. Аналіз чинного законодавства, як зазначається у процесуальній літературі, дає підстави для висновку, що місцезнаходженням нерухомої речі є таке її розташування та особливості, що дають можливість її ідентифікувати серед інших схожих речей. До характеристик нерухомої речі, що дозволяють її ідентифікувати, автори насамперед відносять географічні дані (поштова адреса: країна, область, район, вулиця тощо) та інвентаризаційно-реєстраційні документи^[251].

За формою та змістом заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади має відповідати загальним вимогам закону (статті 119, 120 ЦПК). Крім того, у заяві має бути зазначено, яку нерухому річ заявник просить передати у власність територіальної громади, її основні ознаки (наприклад, щодо житлових будівель та інших споруд - їх місце розташування, технічні характеристики із планування тощо), яким чином вона виявлена і поставлена на облік як безхазяйна. У заяві мають бути посилання на документи про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік відповідним державним органом, а також зазначення друкованих засобів масової інформації, в яких було зроблено оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік. Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність крім зазначеної обов'язкової інформації може містити й інші дані, що зумовлюють набуття відповідною річчю статусу безхазяйної. Правовими наслідками невідповідності заяви вимогам, які встановлені законом, є залишення заяви без руху на підставі ст. 121 ЦПК.

У випадку, коли суддя, вирішуючи питання про прийняття заяви та відкриття провадження, встановить, що нерухома річ, про передачу якої у власність територіальної громади просить заявник, не була взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно, або якщо заява подана до закінчення одного року з дня прийняття цього майна на облік, суд відмовляє у прийнятті заяви (ст. 276 ЦПК).

Верховний Суд України на підставі узагальнення матеріалів судової практики щодо розгляду справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність зазначив, що інколи до суду зверталися неналежні заявники, не дотримувалася встановлена законом процедура переходу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність. Крім того, судам

доводилося відмовляти у прийнятті заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади відповідно до вимог ст. 271 ЦПК, оскільки такі речі не були взяті на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, або заяви подавалися до закінчення одного року з дня прийняття такої речі на облік^[252].

Для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи суддя після порушення справи зобов'язаний відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства провести всі необхідні підготовчі дії по справі до судового розгляду. Важливим є вирішення питань щодо залучення до справи всіх заінтересованих осіб та повідомлення їх про місце і час розгляду справи, про належність наданих доказів та допустимість засобів доказування тощо. Слушною є думка щодо доцільності направлення запитів до відповідних організацій, у яких наявні відомості про цю річ (житлово-експлуатаційні організації, відділи житлово-комунального господарства тощо)^[253].

Розгляд справи та ухвалення рішення. Розгляд справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність здійснюється за загальними правилами цивільного судочинства із винятками та доповненнями, передбаченими гл. 8 розд. 4 ЦПК.

Розгляд справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність здійснюється суддею одноособово. Відповідно до закону ці справи розглядаються судом за участю заявника і заінтересованих осіб (ст. 272 ЦПК).

Вирішуючи справу, суд встановлює, чи дійсно нерухома річ є безхазяйною, тобто не має власника або він невідомий, чи є фактичні володільці, що певним чином використовують це майно, чи не належить воно померлій особі, особі, яка оголошена померлою або визнана безвісно відсутньою, і т. ін. Ці обставини мають суттєве значення щодо розгляду справи по суті. Так, відповідно до закону, якщо померла особа або особа, яка оголошена померлою, не мають спадкоємців за заповітом і за законом, у разі усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Не може бути визнане безхазяйним і майно безвісно відсутньої особи. Над цим майном згідно зі ст. 44 ЦК України на підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку. За заявою заінтересованої особи або органу опіки та піклування над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухвалення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою. Опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, приймає виконання цивільних обов'язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах. За заявою заінтересованої особи опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов'язані утримувати. Опіка над майном припиняється у разі скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, а також у разі появи фізичної особи, місце перебування якої було невідомим.

При розгляді справ окремого провадження, у тому числі при розгляді справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність, передбачена ЦПК процедура заочного розгляду не може бути застосована. Верховний Суд України, узагальнюючи практику ухвалення та перегляду заочних рішень у цивільних справах, звернув увагу судів на те, що заочне рішення може ухвалюватися лише у справах позовного провадження^[254]. Проте судова практика свідчить, що суди не завжди дотримуються зазначеної вимоги закону. Так, Московський районний суд м. Харкова, розглянувши справу за заявою Харківської міської ради про передачу безхазяйного нерухомого майна (теплових мереж) у комунальну власність територіальної громади м. Харкова, ухвалив заочне рішення, яким заявлену вимогу задовольнив^[255].

За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення, яким задовольняє або відхиляє вимогу заявника про передачу нерухомої речі у комунальну власність. Визначивши, що нерухома річ є безхазяйною, тобто не має власника або залишена ним без намірів зберігати право власності на нього, взята на облік в установленому порядку органом, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно, та що з дня взяття цієї речі на облік сплив один рік, суд ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади. Рішення суду про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади є підставою для державної реєстрації права власності на це майно в порядку, встановленому законом. Рішення суду про передачу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна^[256]. Судове рішення за цією категорією справ може бути оскаржене та набуває законної сили в передбаченому законом загальному порядку.