Прагматичність завдання заохочувальних приписів господарських злочинів обумовлює розширення передумов звільнення за рахунок середньої тяжкості, а у деяких випадках, й тяжких злочинів. Так, логічним є поширення спеціального звільнення на підставах, визначених у ч. 4 ст. 212, ч. 4 ст. 212-1 КК, за злочини, якщо це призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів або страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в особливо великих розмірах. Також досить оптимістичний прогноз може мати спеціальне звільнення в разі вчинення таких тяжких злочинів як контрабанда, вчинена у великих розмірах (ч. 1 ст. 201 КК) та ухилення від повернення виручки в іноземній валюті у великих та особливо великих розмірах (ч. 2 і ч. 3 ст. 207 КК).

Зняття перепон звільнення від кримінальної відповідальності залежно від розміру завданої матеріальної шкоди господарським чи іншим ненасильницьким майновим злочином є перспективним напрямом поширення заохочувальних приписів Особливої частини КК. На це заохочення звертав увагу Г. А. Кригер, який пропонував ввести у кримінальне законодавство спеціальну норму, котра прямо передбачала б можливість пом'якшення покарання або навіть повного звільнення від нього, якщо винна особа добровільно й повністю компенсувала завдану шкоду [66, с. 305-306].

Звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які добровільно сплатили податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів чи державних цільових фондів або страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у великому чи особливо великому розмірі буде ефективно сприяти повному відшкодуванню матеріальних і моральних збитків потерпілим від злочину, поверненню чималих коштів у сферу легального суспільного обігу, унеможливить їх злочинне використання, наприклад для фінансування тіньових, заборонених, фіктивних та інших суспільнонебезпечних різновидів господарської діяльності.

Отже, суспільнопозитивний момент добровільного повернення майна чи коштів у великих чи особливо великих розмірах є більшим, ніж повернення цих предметів у невеликому розмірі. Існує прагматична зацікавленість у поверненні максимальних розмірів майна та коштів, здобутих злочинним шляхом, в стимулюванні відповідної посткримінальної поведінки осіб, гарантувавши їм кримінально-правове заохочення у вигляді звільнення від кримінальної відповідальності за вчинені злочини, що привели до майнових збитків.

На користь введення такої заохочувальної норми свідчить також передбачене ч. 4 ст. 289 КК звільнення від кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом особи, яка вперше вчинила дії, передбачені цією статею (за винятком випадків незаконного заволодіння транспортним засобом із застосуванням будь-якого насильства до потерпілого чи погрозою застосування такого насильства), але добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула транспортний засіб власнику і повністю відшкодувала завдані збитки. Транспортний засіб, крім того що він є джерелом підвищеної небезпеки та предметом з обмеженими правилами придбання, користування й розпорядження, є майном, вартість якого в декілька разів перевищує великий і особливо великих розмір, що враховується при кваліфікації злочинів проти власності або злочинів у сфері господарської діяльності (п. 2-4 примітки до ст. 185, примітки до ст. 201, 207 КК та ін.). З огляду на цей заохочувальний припис, та маючи на меті, підвищення профілактичного впливу на ненасильницьку корисну злочинність, яка стало опановує перше місце у структурі злочинності в Україні, природною є пропозиція про доповнення кримінального законодавства заохочувальним приписом про звільнення від кримінальної відповідальності за заво- лодіння чужим майном незалежно від розміру особи, яка вперше вчинила злочин, передбачений ст. 185, 186, 190, 191, 192 КК (за винятком випадків застосуванням будь-якого насильства до потерпілого чи погрози застосування такого насильства), та добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула майно власнику і повністю відшкодувала завдані збитки, до порушення кримінальної справи щодо неї органом, наділеному законом правом на порушення кримінальної справи.

 
Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань до IVрозділу

1.  Яку перспективу розвитку мають заохочувальні норми Особливої частини КК?
2.  У яких розділах Особливої частини КК розміщені спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності?
3.  Якими спонуканнями керувався законодавець, установлюючи окремі види звільнення від кримінальної відповідальності?
4.  Які соціальні чинники обумовлюють заохочувальні приписи Особливої частини КК?
5.  Чи передбачається спеціальне звільнення від кримінальної відповідальності у ККзарубіжних країн?
6.  У чому полягають обставини нормативного, кримінологічного, економічного та гуманістичного характеру, що обумовлюють заохочувальні норми Особливої частини КК?
7.  У чому полягає юридична природа заохочувальних приписів Особливої частини КК?
8.  Які точки зору криміналістів існують на визначення юридичної природи заохочувальних приписів?
9.  Як співвідносяться загальні та спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності?

10.          Чи може існувати конкуренція загальних та спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності?

11.          Чи може особа неодноразово звільнятися від кримінальної відповідальності згідно заохочувальних приписів Особливої частини КК?

12.          Як визначаються передумови, підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності?

13.          Що є передумовою звільнення від кримінальної відповідальності?

14.          Що є підставою звільнення від кримінальної відповідальності?

15.          Що є умовою звільнення від кримінальної відповідальності?

16.          Які розділи Особливої частини мають найбільшу кількість заохочувальних приписів?

17.          Які чинники обумовлюють наявність заохочувальних приписів у окремих нормах Особливої частини КК?

18.          Які напрями поширення заохочувальних приписів Особливої частини КК?

19.          За вчинення яких злочинів можливе встановлення заохочувальних приписів?

20.          Які злочини не можуть мати спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності?