Пред'явлення для впізнання - слідча дія, що полягає в пред'явленні свідкові чи іншій особі об'єктів, які вони спостерігали раніше, з метою встановлення їх тотожності або групової належності.

Об'єктами впізнання є:

•  люди;
•  матеріальні предмети (речі);
•  трупи;
•  тварини.

Також до об'єктів пред'явлення для впізнання деякі вчені відносить окремі споруди та ділянки місцевості. Однак останнє не сходиться з процесуальними вимогами провадження впізнання.

Психологічну основу пред'явлення для впізнання складають:

-       адекватність відображення органами чуття людини об'єктивної реальності;

•  можливість запам'ятовування та збереження в пам'яті сприйнятого (ознак та властивостей предметів);
•  можливість адекватного відтворення сприйнятого, тобто уявного образу (сліду пам'яті).

Регламентація пред'явлення для впізнання в ст.ст. 174-176 КПК України дає змогу вірного вирішення питань про відокремлення цієї слідчої дії від інших.

Залежно від об'єкта пред'явлення для впізнання виділяють його види:

•  пред'явлення для впізнання об'єкта в натурі - людини, предмета, тварини;
•  пред'явлення для впізнання трупів;
•  пред'явлення для впізнання властивостей та ознак предметів;

-             пред'явлення для впізнання фотографічних зображень об'єктів. Процес прийняття рішення про пред'явлення для впізнання передбачає необхідність відповіді на ряд питань:

•  чи є підстави для його проведення, тобто чи здійснюється дія для досягнення цілей саме упізнання і чи можливо дотримання його процесуального порядку;
•  чи вчасно і доцільно проведення упізнання, чи створені для цього належні умови.

Слідчий повинен вирішити ряд організаційних питань:

1.  Забезпечити охорону впізнаваємому, якщо він підозрюється (обвинувачується) у вчиненні якого-небудь злочину, і в першу чергу тоді, коли упізнання провадиться на місцевості.
2.  Підготувати необхідні техніко-криміналістичні засоби для фіксації ходу і результатів пред'явлення для упізнання (фотоапаратура і приналежності, засоби звуко- і відеозапису тощо).