дрЗгідно зі статтею 755 Цивільного кодексу України договір довічного утримання за вимогою однієї із сторін може бути розірвано за рішенням суду (див. проекти № 57, 58).

Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК встановлює, що відчужувач або третя особа, на користь якої було укладено договір довічного утримання, можуть звернутися до суду із заявою про розірвання цього договору у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків щодо надання утримання (незалежно від його вини). Закон не передбачає будь-яких інших підстав для розірвання цього договору зазначеними особами.

Відповідно до пункту 2 ч.1ст. 755 ЦК про розірвання договору довічного утримання із заявою до суду може звернутися і набувач. Проте у цьому разі закон не встановлює визначення підстав щодо такого звернення. Отже, очевидно, що набувач може вимагати розірвання договору довічного утримання як у зв'язку з відмовою від його виконання через власні особисті міркування, так і через неможливість його виконання через незалежні від нього (набувача) обставини, або з будь-яких інших причин.