5.7. Адміністративна юстиція (судочинство)
Сторінки матеріалу:
- 5.7. Адміністративна юстиція (судочинство)
- Сторінка 2
1 Педько Ю. С. Адміністративна юстиція як форма судового захисту прав громадян у державному управлінні // Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В. Б. Авер´янова. — К.: Факт, 2003. — С. 234. 234—235; Адміністративна процедура та адміністративні послуги: Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Авт.-упо-ряд. В. П. Тимощук. — К.: Факт, 2003. — С. 17; Адміністративна юстиція: Європейський досвід і пропозиції для України / Авт.-упоряд. І. Б. Ко-
ліушко, Р. О. Куйбіда. — К.: Факт, 2003. — С. 57.
Адміністративна юстиція характеризується особливим порядком вирішення адміністративно-правових спорів. Ця особ-
ливість полягає в тому, що: а) вирішення адміністративних справ потребує досконалого знання адміністративного законодавства, а також особливостей державного управління та інших сфер діяльності, тоді як для вирішення цивільної чи кримінальної справи достатньо знання матеріального права; б) специфіка адміністративних спорів вимагає необхідність урівнян-ня положення сторін у суді, оскільки управлінські відносини з самого початку передбачають юридично нерівне становище сторін, де застосовуються імперативні відносини типу «влада— підпорядкування».
Таким чином, адміністративна юстиція (судочинство) — це діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ, пов´язаних із захистом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб´єктів владних повноважень.
Запровадження адміністративної юстиції (адміністративного судочинства) для розгляду спорів у сфері управлінської діяльності на професійній основі — це ще один крок до розбудови сучасної правової держави, громадянського суспільства та захисту прав і свобод людини.