6. Поняття, види і зміст аграрних правовідносин
У процесі правового регулювання аграрні відносини набувають форми аграрних правовідносин. Таким чином, аграрні правовідносини — це суспільні аграрні відносини, врегульовані нормами права. Можливі випадки, коли виникають принципово нові аграрні відносини, механізм правового регулювання яких визначено. За своїм характером ці нововиниклі аграрні відносини не є правовідносинами. У цьому разі перед компетентним державним органом виникає завдання щодо їх врегулювання шляхом прийняття відповідного нормативно-правового акта. Наприклад, виникнення на початку 2000-х років у сільському господарстві відносин дорадництва призвело до потреби надання їм форми аїрариих правовідносин прийняттям Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» від 17 червня 2004 р.
Існують дві найпоширеніші класифікації аграрних правовідносин:
- розподіл за видами аграрних відносин, які виступають матеріальною основою аграрних правовідносин; 2) поділ на внутрішні й зовнішні, які відрізняються спрямованістю правового впливу відповідно «всередину» та «назовні».
За видами відносин, які лежать у основі їх виникнення, аграрні правовідносини поділяються на членські, земельні, майнові, трудові, організаційно-управлінські та соціального розвитку села. Вони відрізняються між собою особливостями, наведеними вище, та характером правових норм, за допомогою яких вони врегульовуються.
Зовнішні аграрні правовідносин забезпечують функціонування сільськогосподарського виробника у навколишньому ринковому середовищі. Тому одним із суб´єктів зовнішніх аграрних правовідносин обов´язково виступає певний сільськогосподарський виробник, а його контрагентами — інші фізичні особи, підприємства, організації та установи. Таким чином, цілком зовнішніми можна визнати аграрні правовідносини соціального розвитку села.
Внутрішні аграрні правовідносини виникають всередині сільськогосподарських підприємств під час їх заснування, здійснення виробничо-господарської та фінансової діяльності. Відповідно суб´єктами цих правовідносин виступають члени (учасники) сільськогосподарських підприємств, трудовий колектив або окремі працівники. Тому до сугубо внутрішніх належать членські та трудові аграрні правовідносини.
Інші види аграрних правовідносин (земельні, майнові та організаційно-управлінські) можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми залежно від ролі, яку вони виконують. Так, земельні та майнові аграрні правовідносини можуть бути внутрішніми, наприклад, при формуванні майнової основи господарювання засновниками сільськогосподарських підприємств або при використанні земельних ділянок та майна у процесі сільськогосподарського виробництва. Або навпаки у процесі купівлі-продажу виробленої сільськогосподарської продукції або іншого майна виникають зовнішні майнові або земельні аграрні правовідносини. Так само при виході особи з числа членів або учасників сільськогосподарського підприємства між нею і підприємством виникають вже зовнішні майнові правовідносини з приводу повернення майна, внесеного як вклад до статутного фонду підприємства на момент його створення. Аграрні організаційно-управлінські правовідносини також можуть виникати як усередині підприємства, так і зовні, наприклад, якщо сільськогосподарське підприємство є державним.
Контрольні запитання та завдання для самоперевірки
1. Дайте визначення аграрного права як галузі права.
2. У чому полягають особливості аграрно-правових норм?
3. Розкрийте сутність комплексності та інтегрованості аграрного права.
4. У чому полягає особливість аграрного права як науки?
5. Розкрийте значення аграрного права як навчальної дисципліни.
6. Що є предметом галузі аграрного права?
7. Наведіть структуру предмета аграрного права.
8. Виокреміть особливості аграрних відносин.
9. Дайте визначення і назвіть методи аграрного права.
10. Наведіть принципи аграрного права.
11. Визначте структуру і особливості структурних елементів системи аграрного права.
12. Визначте поняття аграрних правовідносин.
13. Класифікуйте аграрні правовідносини.
14. Розкрийте сутність внутрішніх аграрних правовідносин.
5 -473
15. Які функції виконують зовнішні аграрні правовідносини?