6.1. Комп'ютерна мережа Верховної Ради України

Комп 'ютерна мережа Верховної Ради України є ланкою СІАЗ. Це одна з найпотужніших мереж, що функціонують в органах державної влади, оснащена сучасною технікою, інформаційними ресурсами та програмними засобами.

Мережа розташована у приміщеннях Верховної Ради України, об'єднує понад 1500 робочих станцій і має доступ до глобальної мережі Інтернет, що дає можливість користувачам ознайомлюватись із законодавством України, брати участь у формуванні пропозицій до законопроектів, залучати необхідні світові інформаційні ресурси, здійснювати порівняльний аналіз нормативних актів України із законодавством інших країн, використовувати світовий досвід, гармонізувати законодавчу базу України з міжнародним правом. Доступ до інформації надається з робочих місць (комп'ютерів) секретаріатів комітетів, фракцій, груп та підрозділів Апарату Верховної Ради України.

  1.  Призначення та основні принципи побудови інтегрованої системи інформаційно-аналітичного забезпечення (СІАЗ) законотворчої діяльності Верховної Ради України

Призначення СІАЗ полягає у виконанні наступних функцій:

  •  формування інформаційно-правової бази держави;
  •  поліпшення її якості;
  •  скорочення технологічного циклу законотворчого процесу, моделювання, аналізу, експертизи, обґрунтування з наступним прийняттям нормативних актів;
  •  своєчасне й повне інформування працівників структур державної влади, юридичних і фізичних осіб про чинні закони й підзаконні акти, їх роз'яснення і збір інформації про практичні наслідки їх дії.

Основні принципи побудови системи інформа

ційно-аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності визначаються великим обсягом опрацьовуваної інформації, складністю алгоритмів перетворення даних, значною кількістю користувачів. Вона належить до відкритих систем, безперервно обслуговує в реальному часі правотворчий та пра- возастосовний процеси. Опрацювання потоків інформації охоплює декілька етапів, кожний з яких має свої специфічні алгоритми й технологічні операції. Так, робота над законопроектом тільки в підрозділах Верховної Ради України складається з близько ста різних операцій опрацювання даних, кожна з яких є важливою в розробці якісного нормативно-правового акта. Системна інформатизація законотворчого процесу в українському парламенті дозволила впровадити сучасну організацію та технологію опрацювання даних, що охоплює використання нових методів і засобів, фіксацію та попередню підготовку інформації, зберігання, актуалізацію, запобіжне дублювання інформації на випадок можливих пошкоджень оригіналу й оперативне надання даних користувачам у потрібних їм аспектах. При цьому пропонуються різноманітні форми надання інформації: одержання твердих копій, видача на екран, компакт-диски та інші носії.

Створення та розвиток СІАЗ відбуваються із дотриманням низки загальновідомих принципів, які слід розрізняти кожний окремо.

Принцип системного підходу базується на системному аналізі об'єкта, потоків інформації, алгоритмів їх перетворення, а також системи в цілому, тобто на виборі цілей, засобів, етапів, критеріїв доцільності інших чинників, що впливають на функціонування системи. Ці чинники можуть мати правовий, політичний, економічний, соціальний, організаційний, технічний характер.

Сутність принципу "нових завдань" полягає в перебудові традиційних методів і прийомів керування відповідно до нових можливостей сучасних методів і засобів обробки даних, тобто в докорінній реорганізації всієї системи обробки інформації та керування на нових засадах. На практиці це означає, що аналіз існуючої системи керування виявляє об'єктивно необхідні нові ідеї, підходи, завдання, алгоритми, які можна реалі- зувати в умовах функціонування комп'ютеризованої системи.

Створення загальнодержавної міжвідомчої СІАЗ - трудомістка і тривала робота, успішне здійснення якої залежить від додержання принци пу стадійності. За цим принципом основні компоненти системи впроваджуються поетапно, послідовно, функції та потенційні можливості, закладені на попередньому етапі, реалізуються на наступному. Результатом цих дій є підвищення ефективності системи.

Принцип відкритості (незамкненості) полягає в можливості внесення до складу системи нових елементів (модулів) та використання системи або її окремих складових як ланки більш високого рівня ієрархії та інтеграції на міжвідомчому рівні. Це необхідно тому, що в процесі розвитку системи в цілому та окремих її компонентів постають нові проблеми, виникають потреби, пов'язані з кінцевим завданням управління. Необхідною умовою є швидка реакція СІАЗ на ці зміни, що забезпечує саме цей принцип.

Принцип гнучкості системи передбачає можливість зміни, адаптації структури системи та її складових, а також деяких функцій із затратою значно менших ресурсів порівняно зі створенням нових ланок або системи в цілому.

Принцип кооперування ресурсів реалізується через кооперування розробників та матеріальних ресурсів на міжгалузевому рівні для створення уніфікованих компонентів інтегрованої системи, оскільки важливою умовою злагодженого функціонування останньої потрібний єдиний підхід, а також технічне, інформаційне, програмне та методологічне поєднання всіх компонентів.

Для підтримки процесу розроблення та застосування законів, інших правових актів у складі системи інформаційно- аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності розроблено й впроваджено низку забезпечувальних (забезпечують технологічний цикл законотворчої та правозастосовної діяльності) і спеціалізованих (функціональних) підсистем, автоматизованих робочих місць (АРМ) .

Забезпечувальні підсистеми, кожна з яких, виконуючи притаманне тільки їй завдання, у сукупності зумовлює функціонування всієї системи, це:

  1.  Підсистема інформаційного забезпечення - комплекс засобів знакового опису даних, а також форм їх подання та організації власне даних в обсязі, необхідному й достатньому для функціонування системи, а також принципів, методів, способів, правил, схем, алгоритмів, за якими здійснюються збір даних, їх зберігання, пошук, контроль, редагування тощо.
  2.  Підсистема програмного забезпечення - сукупність комплексів, систем, бібліотек програм різного призначення, методів та засобів алгоритмізації.
  3.  Підсистема технічного забезпечення є сукупністю засобів, що реалізують процеси збору, обробки, зберігання, пошуку, відображення інформації, а також забезпечують зв'язок ланок системи організаційного керування між собою (ЕОМ, комп'ютерні мережі, периферійна та організаційна техніка, засоби зв'язку тощо).

Сукупність функціональних підсистем виконує всі функції керування, водночас кожна з них має власну цільову функцію.

"Законопроект" - підсистема, що обслуговує процес розроблення законодавчих актів від часу реєстрації початкового варіанта, вивчення проблеми, що потребує правового регулювання, збирання пропозицій, необхідної інформації із зовнішніх джерел, формування законопроектів до кінцевого юридичного оформлення. Вміст: тексти, порівняльні таблиці, інформаційно-аналітичні комплекси (планування законотворчої діяльності, реєстрація і контроль проходження законопроектів).

" Рада" - підсистема, що забезпечує голосування (поіменне, анонімне, фракцій, груп), супроводження пленарних засідань Верховної Ради України, накопичення інформації про роботу народних депутатів під час обговорення законопроектів на сесії та проведення аналізу діяльності парламенту і фракцій народних депутатів, а також стенографування - комп'ютеризовану підготовку стенограм пленарних засідань Верховної Ради Украї- ни в режимі реального часу.

"Еталонна база правової інформації" та її похідні охоплюють кінцеву продукцію нормотворчого процесу і дають змогу швидко здійснювати багатоваріантний пошук необхідних даних. Еталонна база даних нормативно-правових актів є автоматизованим фондом офіційних документів, що оперативно актуалізується (підтримується в контрольному стані) і захищена від пошкодження.