-    безбарвні;

-    видимі та невидимі. Сліди одягу людини.

Окремі ділянки одягу людини мають стійкі ознаки, що відображаються у слідах.

Зазвичай не групові ознаки, що характеризують вид і конструктивні особливості одягу, вид і особливості матеріалу, з якого він виготовлений, технологічні особливості виробництва одягу, структуру тканини, переплетення ниток, наявність швів, петель, ґудзиків, а також індивідуальні особливості цієї речі, виробничі дефекти, пошкодження, латки, церовання, шви), що доповнюють ідентифікацію одягу.

Сліди одягу можуть свідчити про зріст людини, повноту, вік, стать, професію тощо.

Сліди одягу (ділянок відкритого тіла) можуть бути виявлені на лакофарбовому покритті транспортного засобу (під час наїзду па пішохода), на м'якому ґрунті на місці боротьби злочинця і жертви) та на інших об'єктах місця події.

У слідах одягу можуть відображатися тип і малюнок переплетення ниток, інші загальні ознаки тканини, шви одягу.

Сліди одягу фотографують методом масштабного знімання і описують у протоколі.

Сліди на лакофарбових покриттях копіюють на дактоплівку, з об'ємних слідів (на землі, вологому піску) виготовляють гіпсові зліпки.

Разом із фотографіями і копіями слідів на експертизу направляють одяг особи, яку перевіряють. Сліди крові (у трасологічному аспекті).

Сліди крові - сліди речовини, у трасологічному аспекті їх значення полягає не в біологічних властивостях (це - предмет судової медицини), а в можливій просторовій формі, яка залежить від умов виникнення слідів крові.

Тому трасологічпе вивчення слідів крові, виявлених на місці події, на одязі, сприяє встановленню механізму їх утворення.

Знаючи умови виникнення слідів крові, можна з урахуванням інших даних дістати уяву про певні моменти злочинної події.

Сліди крові можна класифікувати:

• сліди крові у формі калюжі;
• сліди крові - краплини;
• сліди крові у формі бризок;
• сліди у формі потоків крові;
• сліди крові - забруднення.

Калюжі. їх наявність свідчить про ушкодження великих кровоносних судин або наявність значної кількості ушкоджень тіла людини.

Калюжі вказують на місце жертви, її волочіння.

Сліди краплин, що впали з незначної висоти (15-20 см), мають округлу форму.

Зі збільшенням висоти (50-60 см) форма слідів краплин стає нерівною (фестончасті краї).

Якщо краплини падали з висоти більше двох метрів, краї стають зубчастої форми і навколо сліду з'являються додаткові у вигляді знаку наголосу знаків, обернених гострим кінцем у бік від основного сліду.

Якщо краплини падали на поверхню під кутом до 90°, то (поверхня) верхня частина сліду є заокругленою, а нижня - променеподібна, слід трохи видовжений.

У тих випадках, коли краплини падають із рухомого об'єкта, вони мають форму знака наголосу, загостренням у бік руху.

Отже, за слідами краплин можна визначити висоту падіння рідини, кут падіння, рухався чи перебував у спокої поранений.

Бризки крові виникають за умови ушкодження артеріальних судин і витікання крові під дією артеріального тиску, або під час розмахування закривавленим предметом (знаряддям злочину) чи ушкодженою частиною тіла (рукою, головою); під час ударів по місцях накопичення крові (калюжа, понівечена голова з насиченим кров'ю волоссям).

Вони можуть бути округлої форми - за падіння на перпендикулярну поверхню, або гострокутною (знак наголосу) під час падіння на поверхню під кутом до 90°.

Розмір бризок може бути від дрібно-краплинних до бризок величиною у декілька міліметрів.

За слідами бризок установлюють місце перебування джерела, з якого летіли бризки, відстань до сприймальної поверхні, найбільш імовірну причину виникнення (походження) бризок.

Потоки крові виникають тоді, коли кров стікає донизу по певній поверхні (тіло, одяг тощо).

Напрямок потоків указує положення тіла, з якого витікала кров. Зміни цього напрямку вказують на переміщення (волочіння) тіла, обертання. Нижній кінець потоку забарвлений більш інтенсивно, але може мати краплиноподібну форму.

Забруднення кров'ю поділяються на мазки та відтиски. Мазки - певизначеної форми сліди, динамічного походження (здебільшого). Відтиски - статичні, залишені закривавленими предметами: відбиток пальцевого візерунка (накладення), знаряддя злочину (молотка, ножа). За забрудненням можна зробити висновок про ознаки об'єктів, якими залишено слід або на яких її треба шукати.

Окрім крові, сліди біологічного походження у трасологічно-му аспекті можуть утворюватись іншими виділеннями та частинами людського організму: спермою, потом, слиною, вагіналь-ними виділеннями, екскрементами, волоссям, органами і тканинами людського організму, кістками та їх фрагментами.

Для виявлення об'єктів біологічної природи використовують лупи з підсвіткою (зі збільшенням не менш як у 3,5 раза), освітлювальні прилади (огляд у косо направленому світлі), переносні джерела ультрафіолетового випромінепня (УФВ).

Плями крові поглинають ультрафіолетові промені і тому виглядають темнішими за тло, плями сперми і слини флуоресціюють блідо-голубим кольором (сліди ж сперми у суміші з кров'ю не флуоресціюють).

Одначе використовувати ультрафіолетові випромінення треба тільки для візуалізації слабковидимих мікрослідів, і, оскільки УФ-промені знищують (руйнують) певні складові крові та сперми (ДНК), засвітлювати підозрілі плями можна не більше 5 сек.

Для виявлення слідів крові та сперми за допомоги деяких реактивів використовують, наприклад, реакції з гемоФАНом або реактивом Воскобойиикова, які наносять на край плями, схожої на кроп. Не можна обробляти всю пляму, оскільки це унеможливить подальше дослідження сліду крові.

Якщо необхідно виявити слід крові у важкодоступному місці, великих приміщеннях, підвалах, горищах, використовують оббризкування підозрілих поверхонь люмінолом.

Під час цієї процедури приміщення затемнюють, і, якщо реактив потрапляє на кров, виникає короткочасне світіння.

Оскільки оброблення люмінолом впливає на результати наступного експертного дослідження, приміщення оброблюють невеликими ділянками.

Наявність слідів сперми встановлюють за допомоги реагенту фосфотест. Для виявлення слідів використовують спеціальну підкладку, насичену реагентом і змочену водою, яку прикладають до краю плями.

За позитивної реакції через 20 секунд підкладка забарвлюється у фіолетовий колір.

Виявлені сліди необхідно сфотографувати за правилами криміналістичної фотографії. Під час знімання слідів крові часто використовують світлофільтри, наприклад, використання синього світлофільтра сприятиме виявленню й фіксації слідів крові під побілкою.

Забарвлені сліди бажано фотографувати на кольорову фотоплівку.

Під час описання слідів крові необхідно вказувати час і місце виявлення, колір, наближений розмір і форму плям.

Аналогічно описують і інші види слідів, їх вилучають.

Одяг та інші предмети зі слідами біологічного походження вилучають повністю.

Із громіздких предметів вилучення слідів крові та сперми відбувається на клейку плівку.

Зі стін, рам, дверей роблять зішкреби, зі снігу або з води -сліди крові, сперми, сечі разом зі снігом чи водою вилучають на марлю, а потім висушують (але не з трасологічною метою).

Нарешті проводиться упаковка (біологічні сліди у поліетиленові пакети не упаковують).