8. Можливості слідчого та експертно-криміналістичного дослідження слідів
У цьому питанні треба з'ясувати криміналістичне значення окремих видів трасологічних слідів та основні завдання й можливості експертного дослідження цих слідів.
Дактилоскопічні дослідження слідів рук (папілярних візерунків, нігтьових фаланг пальців рук) сприяють установленню комплексу обставин, що мають значення для розслідування. Вони дозволяють:
- виявити з кола підозрюваних осіб злочинця;
- встановити особу за допомоги карток;
- виявити факт учинення декількох злочинів однією особою;
- ідентифікувати особу;
- з'ясувати деякі інші важливі обставини минулої події. Окрім цього, є спеціально розроблені таблиці за допомоги
яких із виконанням виявлених на місці події слідів рук можна встановити наближено:
- зріст людини;
- стать людини.
> Аналіз слідів рук дозволяє встановити:
- якою рукою залишено слід;
- особливості будови руки, що залишила слід (відсутність одного чи декількох пальців, наявність шрамів, мозолів, ви-родливостей кисті тощо);
- наближений вік та інші дактилоскопічні дані.
> Слідчий аналіз та експертно-криміналістичне (трасо-логічнс) дослідження слідів ніг сприяє чи дозволяє встановити:
- напрямок і спосіб руху злочинця (повільно, швидко, бігом рухався злочинець)^
- спосіб проникнення в приміщення;
- наближений вік людини, стан, зріст, фізичні недоліки ходи (наприклад, хромоту тощо);
- вид взуття (чоловіче, жіноче, чоботи, черевики, валянки, капці тощо);
- характерні особливості взуття, яким залишено слід (матеріал підошви, спосіб її кріплення, наявність набійок, потертос-тей тощо);
- тотожність людини, яка залишила слід босою ногою;
- тотожність взуття, яким залишено слід та ін.
> Аналіз та експертне дослідження слідів транспортних засобів дозволяють:
• визначити напрямок руху транспортного засобу за такими ознаками:
- під час руху сипучим ґрунтом по краях сліду колеса утворюється розсип ґрунту віялом, кінці якого звужені, гострим кутом, направлені у бік руху;
- під час переїзду калюжі та бруду утворений слід зменшується в інтенсивності по шляху руху;
- краплини рідини, що падають із транспортного засобу мають видовжену форму, гострий кінець направлений у бік руху;
- під час руху тю траві стеблини її нахиляються у бік руху транспортного засобу.
- За слідами протектора шип установити тип транспортного засобу, зношеність шини.
- За слідами гальмування можна виснувати про стан автомобіля та дії водія па момент гальмування, місце ДТП.
Література
Басалаев А. Н. Следы рук.- Л., 1979.
Басалаев А. Н. Сохранение информации, содержащейся в следах.-Л., 1987.
Басалаев А. Я., Гуняев В. А. Следы орудий и инструментов.- Л., 1978.
Белкин Р. С. Курс криминалистики. Криминалистические средства, приемы и рекомендации.- Т. 3.- М., 1997.
Бергер Е. Следы взаимодействия как источник информации об обстоятельствах преступления // Криминалистика и судебная экспертиза.- К., 1975.- Выи. 1.
Біленчук П. Д. Криміналістика: Підручник.- К.: Атіка, 2001.
Воробьева И. Б., Малеиьина Н. И. Следы на месте преступления.-Саратов, 1996.
Голдованский Ю. П. Основы судебной трасологии.- М., 1976. Голдованский 10. П. Следы рук.- М, 1980.
Гончаренко В. И. Использование данных естественных технических наук в уголовном судопроизводстве.- К., 1980.
Грамович Г. И. Основы криминалистической техники.- Минск, 1981.
Грановский Г. Л. Основы трасологии: Общая часть.- М., 1965. Грановский Г. Л. Основы трасологии: Особенная часть.- М., 1974. Гусь Е. И. Экспертное исследование железнодорожных пломб.-М., І980.
Дактилоскопическая экспертиза. Современное состояние и перспективы развития.- Красногорск, 1990.
Данисявичус П. Криминалистическое следоведение.- Вильнюс, 1973.
Железняк А. С. Материальные следы - важнейший источник криминалистической информации. Лекция.- Омск, 1975.
Железняков А. И., Ручкин В. А. Современное состояние и возможности дактилоскопических исследований.- Волгоград, 1986.
Копнии П. В. Диалектика, как логика и теория познания.- М., 1973.
Крылов И. Ф. В мире криминалистики.- М., 1980.
Крылов И. Ф. Криминалистическое учение о следах.- Л., 1976.
Крылов И. Ф. Следы на месте преступления.- Л., 1961.
Митричев В. С. Криминалистическая экспертиза материалов, веществ и изделий.- Саратов, 1980.
Найдис И. Д. Использование следов орудий взлома и инструментов для расследования преступлений,- X., 1980.
Нестеров Н. И., Железняков А. И. Криминалистическое исследование замков.- Волгоград, 1990.
Особенности исследования некоторых объектов традиционной криминалистической экспертизой / Под ред. В. А. Снеткова.- М., 1993.
Саксонов А. Процессуальное оформление обнаружения, изъятия и храпения вещественных доказательств // Социалистическая законность.- 1973.- № 1.
Салтевский М. В. Собирание криминалистической информации техническими средствами на предварительном следствии.- К., 1980.
Свенсон А., Венделъ О. Раскрытие преступлений / Пер. с англ.- М., 1957.
Свирский М. Идентификация личности по потожировым следам // Социалистическая законность.- 1973.- № 4.
Скоморохова А. Г. Механоскопическая экспертиза производственно-технических следов.- М., 1996.
Скригонюк М. І. Криміналістика: Підручник.- К.: Атіка, 2007.
Сова Ф. П. Следы шин автотранспортных средств и их использование в розыскной и следственной практике.- М., 1978.
Статистическая дактилоскопия / Под ред. Л. Г. Эджубова.- М., 1999.
Стегнова Т. В. и др. Работа со следами биологического происхождения на месте происшествий.- М., 1992.
Томилин Е. П. Упражнения по криминалистической технике.- М., 1974.
Траиспортно-трасологическая экспертиза по делам о транспортных происшествиях: Методическое пособие для экспертов, следователей и судей.- Вып. 1, 2.- М., 1988. •
Трасология: Справочник криминалиста.- Т. 1: Гомеоскопия.-Волгоград, 1997.
Трасология: Справочник криминалиста.- Т. 2: Механоскопия.-Волгоград, 1997.
Турчин Л. А. Теоретические основы учения о следах в криминалистике.- Владивосток., 1983.
Шевченко В. И. Теоретические основы трасологической идентификации.- М., 1975.