Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

8. Можливості слідчого та експертно-криміналістичного дослідження слідів

У цьому питанні треба з'ясувати криміналістичне значення окремих видів трасологічних слідів та основні завдання й можливості експертного дослідження цих слідів.

Дактилоскопічні дослідження слідів рук (папілярних візерунків, нігтьових фаланг пальців рук) сприяють установленню комплексу обставин, що мають значення для розслідування. Вони дозволяють:

  • виявити з кола підозрюваних осіб злочинця;
  • встановити особу за допомоги карток;
  • виявити факт учинення декількох злочинів однією особою;
  • ідентифікувати особу;
  • з'ясувати деякі інші важливі обставини минулої події. Окрім цього, є спеціально розроблені таблиці за допомоги

яких із виконанням виявлених на місці події слідів рук можна встановити наближено:

  • зріст людини;
  • стать людини.

>   Аналіз слідів рук дозволяє встановити:

  • якою рукою залишено слід;
  • особливості будови руки, що залишила слід (відсутність одного чи декількох пальців, наявність шрамів, мозолів, ви-родливостей кисті тощо);
  • наближений вік та інші дактилоскопічні дані.

>   Слідчий аналіз та експертно-криміналістичне (трасо-логічнс) дослідження слідів ніг сприяє чи дозволяє встановити:

  • напрямок і спосіб руху злочинця (повільно, швидко, бігом рухався злочинець)^
  • спосіб проникнення в приміщення;
  • наближений вік людини, стан, зріст, фізичні недоліки ходи (наприклад, хромоту тощо);
  • вид взуття (чоловіче, жіноче, чоботи, черевики, валянки, капці тощо);
  • характерні особливості взуття, яким залишено слід (матеріал підошви, спосіб її кріплення, наявність набійок, потертос-тей тощо);
  • тотожність людини, яка залишила слід босою ногою;
  • тотожність взуття, яким залишено слід та ін.

>   Аналіз та експертне дослідження слідів транспортних засобів дозволяють:

•  визначити напрямок руху транспортного засобу за такими ознаками:

- під час руху сипучим ґрунтом по краях сліду колеса утворюється розсип ґрунту віялом, кінці якого звужені, гострим кутом, направлені у бік руху;

  • під час переїзду калюжі та бруду утворений слід зменшується в інтенсивності по шляху руху;
  • краплини рідини, що падають із транспортного засобу мають видовжену форму, гострий кінець направлений у бік руху;
  • під час руху тю траві стеблини її нахиляються у бік руху транспортного засобу.

 

  • За слідами протектора шип установити тип транспортного засобу, зношеність шини.
  • За слідами гальмування можна виснувати про стан автомобіля та дії водія па момент гальмування, місце ДТП.

 

Література

Басалаев А. Н. Следы рук.- Л., 1979.

Басалаев А. Н. Сохранение информации, содержащейся в следах.-Л., 1987.

Басалаев А. Я., Гуняев В. А. Следы орудий и инструментов.- Л., 1978.

Белкин Р. С. Курс криминалистики. Криминалистические средства, приемы и рекомендации.- Т. 3.- М., 1997.

Бергер Е. Следы взаимодействия как источник информации об обстоятельствах преступления // Криминалистика и судебная экспертиза.- К., 1975.- Выи. 1.

Біленчук П. Д. Криміналістика: Підручник.- К.: Атіка, 2001.

Воробьева И. Б., Малеиьина Н. И. Следы на месте преступления.-Саратов, 1996.

Голдованский Ю. П. Основы судебной трасологии.- М., 1976. Голдованский 10. П. Следы рук.- М, 1980.

Гончаренко В. И. Использование данных естественных технических наук в уголовном судопроизводстве.- К., 1980.

Грамович Г. И. Основы криминалистической техники.- Минск, 1981.

Грановский Г. Л. Основы трасологии: Общая часть.- М., 1965. Грановский Г. Л. Основы трасологии: Особенная часть.- М., 1974. Гусь Е. И. Экспертное исследование железнодорожных пломб.-М., І980.

Дактилоскопическая экспертиза. Современное состояние и перспективы развития.- Красногорск, 1990.

Данисявичус П. Криминалистическое следоведение.- Вильнюс, 1973.

Железняк А. С. Материальные следы - важнейший источник криминалистической информации. Лекция.- Омск, 1975.

Железняков А. И., Ручкин В. А. Современное состояние и возможности дактилоскопических исследований.- Волгоград, 1986.

Копнии П. В. Диалектика, как логика и теория познания.- М., 1973.

Крылов И. Ф. В мире криминалистики.- М., 1980.
 

 

 
Крылов И. Ф. Криминалистическое учение о следах.- Л., 1976.

Крылов И. Ф. Следы на месте преступления.- Л., 1961.

Митричев В. С. Криминалистическая экспертиза материалов, веществ и изделий.- Саратов, 1980.

Найдис И. Д. Использование следов орудий взлома и инструментов для расследования преступлений,- X., 1980.

Нестеров Н. И., Железняков А. И. Криминалистическое исследование замков.- Волгоград, 1990.

Особенности исследования некоторых объектов традиционной криминалистической экспертизой / Под ред. В. А. Снеткова.- М., 1993.

Саксонов А. Процессуальное оформление обнаружения, изъятия и храпения вещественных доказательств // Социалистическая законность.- 1973.- № 1.

Салтевский М. В. Собирание криминалистической информации техническими средствами на предварительном следствии.- К., 1980.

Свенсон А., Венделъ О. Раскрытие преступлений / Пер. с англ.- М., 1957.

Свирский М. Идентификация личности по потожировым следам // Социалистическая законность.- 1973.- № 4.

Скоморохова А. Г. Механоскопическая экспертиза производственно-технических следов.- М., 1996.

Скригонюк М. І. Криміналістика: Підручник.- К.: Атіка, 2007.

Сова Ф. П. Следы шин автотранспортных средств и их использование в розыскной и следственной практике.- М., 1978.

Статистическая дактилоскопия / Под ред. Л. Г. Эджубова.- М., 1999.

Стегнова Т. В. и др. Работа со следами биологического происхождения на месте происшествий.- М., 1992.

Томилин Е. П. Упражнения по криминалистической технике.- М., 1974.

Траиспортно-трасологическая экспертиза по делам о транспортных происшествиях: Методическое пособие для экспертов, следователей и судей.- Вып. 1, 2.- М., 1988. •

Трасология: Справочник криминалиста.- Т. 1: Гомеоскопия.-Волгоград, 1997.

Трасология: Справочник криминалиста.- Т. 2: Механоскопия.-Волгоград, 1997.

Турчин Л. А. Теоретические основы учения о следах в криминалистике.- Владивосток., 1983.

Шевченко В. И. Теоретические основы трасологической идентификации.- М., 1975.