Застосування методів переконання і заохочення у сфері погашення податкового боргу повинно мати пріоритетне значення і застосовуватися у поєднанні із методами державно-правового примусу. При цьому, як слушно зазначає Р.А. Калюжний, "вжиття до осіб, що вчиняють (або намагаються вчинити) протиправні дії, примусових заходів є не тільки правом, а й обов'язком відповідних органів та посадових осіб" [1, с. 300]. Також необхідно підтримати точку зору В.В. Кириченко, що заходи переконання і примусу у сфері оподаткування виконують свої функції як елементи єдиної системи, дія якої спрямована на забезпечення дотримання платниками податків вимог податкового законодавства, яке полягає у виконанні ними податкових обов'язків [19, с. 84].

Дослідженню проблем, пов'язаних із застосуванням заходів адміністративного примусу в діяльності органів виконавчої влади присвячено праці таких вчених, як А.В. Головач [105], Т.О. Коломоєць [106-107], А.Т. Комзюк [113; 147-148], Т.О. Мацелик [18] та ін.

Застосування заходів адміністративного примусу у сфері погашення податкового боргу пов'язано, перш за все, із протиправними діяннями платників податків. У зв'язку із цим органи ДПС застосовують у порядку, встановленому податковим законом, забезпечувальні заходи (податкова застава, податкова порука, пеня), заходи адміністративного припинення (адміністративний арешт активів платника податків), заходи адміністративної і фінансової відповідальності (штрафні (фінансові) санкції) [149, с. 207], а також примусово-виконавчи заходи стягнення активів податкових боржників (вилучення коштів, безспірна реалізація майна податкових боржників тощо) [32].

Разом з цим у сфері погашення податкового боргу практично не розроблено ефективного механізму правового регулювання реалізації конституційних прав, свобод і законних інтересів податкових боржників; правових стимулів їхньої правомірної поведінки; заходів попередження неправомірної поведінки, правові засоби правовідновлення, що повинні бути спрямовані "на усунення безпосередньої шкоди, спричиненої правопорядку (відновлення порушених прав, примусове виконання обов'язків, усунення протиправних станів)" [112, с. 491]. Як слушно зазначає А.Т. Комзюк, "державний примус є не самоціль, а він є наслідком певної поведінки різних соціальних суб'єктів, поведінки, яка відхиляється від вимог правових норм, становить загрозу відносинам, що цими нормами регулюються і охороняються, і застосовується з метою усунення ("зняття") такої поведінки" [148, с. 135].

Сфера погашення податкового боргу є сферою відповідальності, оскільки, з одного боку, платник податків, який своєчасно внаслідок різних причин не сплатив податкові зобов'язання, потрапляє під певний адміністративно-правовий режим контролю, що, по суті, встановлює правові обмеження на його подальшу фінансово-господарську діяльність, з іншого - це відповідальність органів ДПС щодо забезпечення мобілізації податків і виконання дохідної частини державного бюджету країни, здійснення контролюючих функцій забезпечення погашення податкового боргу, а також забезпечення реалізації прав людини і громадянина у процесі контрольної і правоохоронної діяльності. Тому у зазначених вище умовах важливим аспектом вирішення проблемної ситуації у сфері погашення податкового боргу залишається розробка спеціального механізму правового регулювання, що включає комплекс способів забезпечення режиму законності і дисципліни учасників правовідносин заснованому на поєднанні як адміністративних так і економічних методів управління [1, с. 296-304].

Забезпечення режиму законності здійснюється різними способами, серед яких, на думку А.С. Васильєва, виділяють: а) створення необхідної правової бази, що стимулює виконання вимог законів; б) формування спеціальних державних органів, що здійснюють контрольно-наглядову діяльність у сфері реалізації державної виконавчої влади; в) закріплення системи правових та інших гарантій забезпечення законності і дисципліни [81, с. 251-252]. Система державних гарантій забезпечення законності і дисципліни включає загальні умови і спеціальні засоби забезпечення режиму законності. Загальні умови забезпечення режиму законності, крім політичних і ідеологічних, включають, також, економічні і організаційні передумови забезпечення режиму законності [104, с. 524]. Водночас спеціальні засоби забезпечення законності включають організаційно-структурні формування і організаційно-правові методи (способи забезпечення законності) [104, с. 525].

Отже, адміністративно-правовий режим детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу представляє собою спеціальний механізм правового регулювання у сфері погашення податкового боргу у якому комплексно використовується сукупність правових і економічних стимулів (заходи переконання і заохочення) у комбінації із встановленими правовими обмеженнями (заходами примусу). Зазначений адміністративно-правовий режим, крім комплексного поєднання юридичних засобів, також повинен поєднати органи ДПС, зокрема їх спеціальні підрозділи та інші уповноважені державні органи для досягнення мети - створення економічних, організаційних і правових передумов запобігання виникненню податкового боргу платників податків і забезпечення його своєчасного погашення; запобігання і припинення адміністративних і фінансових правопорушень з боку податкових боржників з метою детінізації їхньої підприємницької діяльності та отриманих від неї фінансових надходжень, що можуть бути спрямовані на погашення податкового боргу.

Екстраполюючи на сферу нашого дослідження напрацьовані в юридичній науці положення необхідно визначити поняття "адміністративно-правовий режим детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу" як урегульована адміністративно-правовими нормами функціональна і організаційна структура органів державної податкової служби України, інших уповноважених державних органів у сфері погашення податкового боргу та порядок їхньої діяльності, спрямований на запобігання виникненню податкового боргу і забезпечення його своєчасного погашення, протидію вчинення адміністративних і фінансових правопорушень, пов'язаних із тіньовими проявами з боку податкових боржників [150, с. 164].

Виходячи із зазначеного, до основних елементів адміністративно-правового режиму детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу необхідно віднести:

- стан організаційної структури органів ДПС, інших уповноважених державних органів, який визначає напрями діяльності щодо забезпечення погашення податкового боргу, розподіл їх за кількістю, а також мети, завдань і розмежування компетенції;

- стан функціональної структури органів ДПС, інших уповноважених державних органів, який визначає якість адміністративно-правових засобів їх діяльності, визначення необхідних функцій для забезпечення виконання завдань і досягнення множини цілей;

- система взаємодії суб'єктів правовідносин у досліджуваній сфері;

- адміністративно-правові норми, які відповідно закріплюють організаційну структуру суб'єктів правовідносин, визначають їх функціональну структуру, встановлюють відповідні механізми правового регулювання щодо реалізації визначених у законі функцій, застосування заходів відповідальності, а також регулюють сукупність деліктних відносин у сфері погашення податкового боргу.