- порушення законів України при утворенні виборчого блоку і висуненні кандидатів у депутати;
   - відсутності або неналежного оформлення відповідних документів;
   - припинення громадянства України кандидата в депутати;
   - вибуття особи, висунутої кандидатом у депутати, за межі України для проживання;
   - визнання особи, висунутої кандидатом у депутати, недієздатною;
   - набрання щодо особи, висунутої кандидатом у депутати, законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;
   - виявлення обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, передбаченого законом права бути обраною депутатом.
   Рішення про відмову в реєстрації кандидатів у депутати повинно містити вичерпні підстави для цього. Копія рішення про відмову не пізніше наступного дня після його прийняття видається представнику партії (блоку).
   Відмова в реєстрації кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії (блоку), через невідповідне оформлення поданих партією (блоком) передбачених законом документів, не виключає повторного подання партією (блоком) заяви про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії (блоку). Така заява з виправленими відповідно до вимог закону документами повинна бути подана до Центральної виборчої комісії не пізніше як за 75 днів до дня виборів. Остаточне рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії (блоку), Центральна виборча комісія приймає не пізніше як за 71 день до дня виборів. Якщо ж внаслідок відмови Центральної виборчої комісії в реєстрації включених до виборчого списку кандидатів у депутати або подальшого скасування реєстрації таких кандидатів Центральною виборчою комісією у виборчому списку партії (блоку) залишилося менше вісімнадцяти кандидатів, Центральна виборча комісія приймає рішення про відмову в реєстрації або скасування реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до такого виборчого списку.
   2. Форми і засади передвиборної агітації встановлюються статтею 53 Закону України "Про вибори народних депутатів України ". Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України, зокрема у формі політичної реклами. Громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми партій (блоків), політичні, ділові та особисті якості кандидатів у депутати, вести агітацію за або проти партій (блоків), кандидатів у депутати.
   До передвиборної агітації належить політична реклама, яка включає будь-які не заборонені законодавством України друковані, усні, звукові та аудіовізуальні види і форми ідейного впливу на людей, що мають на меті прямо або опосередковано привернути увагу до суб'єктів виборчого процесу, сформувати в суспільстві та свідомості громадян позитивне ставлення до них або спрямувати політичну поведінку громадян і соціальних груп на підтримку суб'єктів виборчого процесу під час виборів, у тому числі інформаційні повідомлення про заходи, що здійснюються або підтримуються із зазначеною метою.
   Водночас до політичної реклами не належать офіційні повідомлення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер), а також відео-, аудіозаписи, кінозйомки, фотоілюстрації про дії кандидатів у депутати, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України або законами України.
   Передвиборна агітація здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що асигнуються на підготовку і проведення виборів для визначених законом цілей, і коштів виборчих фондів партій (блоків).
   Передвиборна агітація за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюється з додержанням принципу рівних умов щодо надання партіям (блокам) — суб'єктам виборчого процесу однакових друкованих площ у друкованих засобах масової інформації і однакового ефірного часу на радіо й телебаченні.
   Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування надають приміщення, придатні для здійснення публічних заходів передвиборної агітації, які організовує територіальна виборча комісія. При цьому територіальна виборча комісія зобов'язана забезпечити рівні можливості для всіх партій (блоків) — суб'єктів виборчого процесу. Оплата за використання наданих приміщень здійснюється в порядку, встановленому статтею 41 Закону України "Про вибори народних депутатів України".
   Партія (блок) — суб'єкт виборчого процесу має право на договірній основі за рахунок коштів виборчого фонду партії (блоку) орендувати будівлі та приміщення всіх форм власності для проведення зборів, мітингів, дебатів, дискусій та інших публічних заходів передвиборної агітації, а про час і місце їх проведення повідомляє відповідну територіальну виборчу комісію.
   При цьому зауважимо, що розміщувати носії політичної реклами у громадському транспорті забороняється.
   Закон України "Про вибори народних депутатів України" визначає статус офіційних спостерігачів від партій (блоків) — суб'єктів виборчого процесу та їхні права.
   Офіційний спостерігач від партії (блоку) мас такі права:
   - перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі бюлетенів виборцям і підрахунку голосів, не заважаючи членам виборчої комісії фізично;
   - робити фото- та кінозйомки, аудіо- та відеозаписи;
   - бути присутнім при видачі виборчих бюлетенів членам дільничної виборчої комісії для організації голосування виборців за межами приміщення для голосування та при проведенні такого голосування;
   - бути присутнім з дотриманням вимог закону про вибори на засіданнях дільничних та територіальних виборчих комісій з урахуванням положень закону про організацію роботи виборчих комісій, у тому числі при підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, встановленні підсумків голосування в територіальному виборчому окрузі;
   - звертатися до відповідної виборчої комісії та до суду зі скаргою про усунення порушень закону в разі їх виявлення;
   - складати акт про виявлення порушення закону про вибори, який підписує сам і не менше двох виборців, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, адреси місця проживання, і подавати його з відповідною скаргою до відповідної виборчої комісії у строки, передбачені законом;
   - вживати необхідних засобів припинення протиправних дій під час голосування і підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;
   - отримати копії протоколів про передання виборчих бюлетенів, підрахунок голосів і встановлення результатів голосування та інших документів у випадках, передбачених законом;
   - реалізовувати інші передбачені законом права.
   Водночас офіційний спостерігач від партії (блоку) не має права:
   - безпідставно втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, які порушують виборчий процес або заважають членам вибор чої комісії здійснювати свої повноваження;
   - заповнювати замість виборця (у тому числі й на його прохання) виборчий бюлетень;
   - бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня в кабіні (кімнаті) для таємного голосування.
   У разі порушення офіційним спостерігачем від партії (блоку) зазначених заборон дільнична виборча комісія може позбавити його права бути присутнім на засіданні дільничної виборчої комісії. Таке рішення може бути оскаржене офіційним спостерігачем від партії (блоку) до суду в порядку, передбаченому законом.
   Керівний орган районної, міської чи вищого рівня організації партії (організацій партій, що входять до блоку) має право відкликати свого офіційного спостерігача, звернувшись з письмовою заявою до відповідної територіальної виборчої комісії про припинення його повноважень, і подати документи для реєстрації іншої особи в порядку, встановленому законом, а офіційний спостерігач має право в будь-який час звернутися до територіальної виборчої комісії із заявою про складення своїх повноважень. На підставі такої заяви територіальна виборча комісія приймає відповідне рішення, копію якого надає уповноваженій особі партії (блоку).
   Закон України "Про вибори народних депутатів України" передбачає участь у виборах офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій і встановлює при цьому їхні права, застерігаючи, що вони не мають права використовувати свій статус у діяльності, не пов'язаній зі спостереженням за виборчим процесом, а також втручатись у роботу виборчих комісій.
   3. Встановлення результатів виборів народних депутатів України регулюється положеннями статті 77 Закону України "Про вибори народних депутатів України ".
   На своєму засіданні Центральна виборча комісія на підставі протоколів територіальних виборчих комісій про підсумки голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів та протоколів закордонних дільничних виборчих комісій не пізніш як на п'ятнадцятий день з дня виборів встановлює результати виборів депутатів, про що складає протокол. До протоколу про результати виборів депутатів заносяться словами і цифрами такі відомості:
   - кількість виготовлених виборчих бюлетенів;
   - кількість виборчих бюлетенів, одержаних територіальними виборчими комісіями;
   - кількість виборчих бюлетенів, одержаних дільничними виборчими комісіями;
   - кількість виборців, внесених до списків виборців на виборчих дільницях;
   - кількість невикористаних виборчих бюлетенів;
   - кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені;
   - кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;
   - кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними;
   - кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку кожної партії (блоку);
   - відсоток голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку кожної партії (блоку), від носно загальної чисельності виборців, які взяли участь у голосуванні;
   - кількість виборців, які не підтримали кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій (блоків), від жодної партії (блоку);
   - відсоток голосів виборців, які не підтримали кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій (блоків), від жодної партії (блоку) відносно загальної чисельності виборців, які взяли участь у голосуванні.
   Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати в депутати, включені до виборчих списків партій (блоків), що отримали три і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні в загальнодержавному виборчому окрузі, а кандидати в депутати, включені до виборчого списку партії (блоку), який отримав менше трьох відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, права на участь у розподілі депутатських мандатів не мають.
   Депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій (блоків) пропорційно до кількості отриманих голосів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків партій (блоків), що отримали три і більше відсотків голосів виборців, у певній послідовності.