- сприяє органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку території, зміцненню їх матеріально-фінансової бази.
   У процесі виконання своїх повноважень місцева державна адміністрація координує діяльність з органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, державною контрольно-ревізійною службою та іншими органами контролю, установами та організаціями, що належать до системи центральних органів державної виконавчої влади.
   Місцева державна адміністрація розвиває відносини з підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління інших органів, на податковій, договірній та іншій визначеній законодавством основі в інтересах задоволення потреб населення та соціально-економічного розвитку території. Вона не втручається в господарську діяльність підприємств, установ і організацій, крім випадків, передбачених законодавством.
   Місцева державна адміністрація є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в установах банків України. На будинку, в якому розміщується місцева державна адміністрація, піднімається Державний Прапор України і встановлюється вивіска за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
   Завдання місцевих державних адміністрацій викладені у статті і 19 Конституції України та статті 2 Закону України "Про місцеві державні адміністрації". Вони на відповідній території забезпечують:
   - виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;
   - законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;
   - виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин — також програм їх національно-культурного розвитку;
   - підготовку та виконання відповідних бюджетів і програм;
   - взаємодію з органами місцевого самоврядування;
   - реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
   Делегування повноважень районних і обласних рад відповідним місцевим державним адміністраціям відбувається на підставі статті 44 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. Вона встановлює, що районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям такі повноваження:
   - підготовку та внесення на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно районів і областей, цільових програм з інших питань, а в місцях компактного проживання національних меншин — також програм їх національно-культурного розвитку, проектів рішень, інших матеріалів з питань, передбачених законом; забезпечення виконання рішень ради;
   - підготовку пропозицій до програм соціально-економічного та культурного розвитку областей і загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального та культурного розвитку України;
   - забезпечення збалансованого економічного й соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів;
   - підготовку та подання до відповідних органів виконавчої влади фінансових показників і пропозицій до проекту Державного бюджету України;
   - сприяння інвестиційній діяльності на території району, області;
   - об'єднання на договірних засадах коштів підприємств, установ і організацій, розташованих на відповідній території, і населення, а також бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури, шляхів місцевого значення та на заходи з охорони навколишнього природного середовища;
   - залучення в порядку, встановленому законом, підприємств, установ і організацій, які не належать до комунальної власності, до участі в обслуговуванні населення відповідної території, координації цієї роботи;
   - затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту;
   - підготовку питань про визначення в установленому законом порядку території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;
   - організацію охорони, реставрації та використання пам'яток історії та культури, архітектури й містобудування, палацово-паркових і садибних комплексів, природних заповідників місцевого значення;
   - підготовку висновків щодо проектів місцевих містобудівних програм відповідних адміністративно-територіальних одиниць, що затверджуються сільськими, селищними та міськими радами;
   - видачу забудовникам відповідно до законодавства архітектурно-планувальних завдань і технічних умов на проектування, будівництво та реконструкцію будівель і споруд, благоустрій території та надання дозволу на виконання цих робіт;
   - забезпечення відповідно до законодавства розвитку науки, усіх видів освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту, туризму; сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел, а також роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських і неприбуткових організацій, які діють у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту, сім'ї та молоді;
   - підготовку та подання на затвердження ради пропозицій щодо організації територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками історії чи культури, які охороняються законом;
   - здійснення необхідних заходів щодо ліквідації наслідків екологічних катастроф, стихійного лиха, епідемій, епізоотій, інших надзвичайних ситуацій, а також інформування про них населення, залучення до цих робіт підприємств, установ та організацій, населення у встановленому законом порядку;
   - координацію діяльності місцевих землевпорядних органів на відповідній території;
   - здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок.
   Додатково до зазначених обласні ради делегують обласним державним адміністраціям такі повноваження:
   - визначення відповідно до закону розміру відрахувань підприємствами, установами та організаціями, що надходять на розвиток шляхів загального користування в області;
   - у випадках, передбачених законом, погодження з відповідними сільськими, селищними, міськими радами питань щодо розподілу коштів за використання природних ресурсів, які надходять до фондів охорони навколишнього природного середовища;
   - підготовка проектів рішень про зарахування лісів до категорії захисності, а також поділ лісів за розрядами такс у випадках і порядку, передбачених законом;
   - прийняття в установленому законом порядку рішень про заборону використання окремих природних ресурсів загального користування;
   - визначення відповідно до законодавства режиму використання територій рекреаційних зон;
   - затвердження для підприємств, установ і організацій, розташованих на відповідній території, лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин у довкілля та лімітів розміщення відходів у випадках, передбачених законом.
   На виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів — накази.
   Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, обов'язкові для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами і громадянами.
   Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України чи головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
   Окремі функції органів державної виконавчої влади згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконують виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, але зрозуміло, вони не входять у систему цих органів.
   Особливості здійснення виконавчої влади в місті Києві встановлюються Законом України "Про столицю України місто-герой Київ" від 15 січня 1999 р. Зазначимо лише (на підставі Рішення Конституційного Суду України № 21-рп від 25 грудня 2003 p.), що Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному плані органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до віддання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади — Кабінету Міністрів України.
   Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка Президентом України призначається головою Київської міської державної адміністрації. Як голова Київської міської державної адміністрації Київський міський голова з питань здійснення виконавчої влади відповідальний перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітний і підконтрольний Кабінету Міністрів України.
   На посадову особу, яка є Київським міським головою і одночасно головою Київської міської державної адміністрації, не поширюються вимоги щодо граничного віку перебування на державній службі.
   Верховна Рада України Законом України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 р. постановила викласти статті 113— 115 Конституції України (розділ VI "Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади") у такій редакції:
   "Стаття 113. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
   Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.
   Кабінет Міністрів України у своїй діяльності, керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
   Стаття 114. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, міністри.
   Прем'єр-міністр України призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України.