Федеральний конституційний суд. Федеральний конститу­ційний суд в Карлсруе стежить за додержанням Основного зако­ну. Він складається з двох сенатів, по вісім членів Федерального конституційного суду в кожному. Очолює роботу всього суду і першого сенату голова суду. Робота другого сенату координуєть­ся віцеголовою. Він вирішує спірні питання тлумачення Консти­туції, наприклад, між федерацією і землями або між окремими федеральними органами. Лише цей суд має право визначити, чи є якась партія загрозою для вільнодемократичного ладу і чи є вона антиконституційною; у цьому випадку він дає розпорядження про розпуск партії. Він перевіряє федеральні закони і закони земель щодо їх відповідності Основному закону; якщо він оголошує якийсь закон антиконституційним, то цей закон не може більше застосовуватись. У випадках такого роду Конституційний суд діє лише тоді, коли до нього звертаються певні органи, такі як феде­ральний уряд, уряд земель, щонайменше третина членів парла­менту або суди.

Крім того, кожний громадянин має право подати конститу­ційну скаргу, якщо він почуває себе позбавленим основних прав з боку держави. Але до цього він повинен, як правило, звернутися до компетентного суду і одержати там відмову.

Більшість земель, які входять до складу ФРН, мають свої кон­ституційні суди, компетенція яких обмежена тлумаченням положень конституцій земель і розглядом скарг на порушення закріп­лених у них прав. Рішення цих судів не підлягають оскарженню. Заміщення посад у судах земель здійснюється по-різному. В од­них землях судді призначаються прем’єр-міністром, у других – міністром юстиції даної землі, у деяких землях призначенню пе­редують вибори кандидата спеціальною комісією, до складу якої входять депутати парламенту землі, судді і адвокати. Усі судді призначаються на свої посади довічно.

Безпосередньо федеральним парламентом обираються, як за­значалося вище, тільки судді Федерального конституційного суду на строк 12 років.

Дотепер Федеральний конституційний суд вирішив понад 80 тис. справ. Приблизно 76 тис. із них торкалися конституцій­них скарг, із яких лише 2 тис. були успішними. Знову і знову роз­глядалися питання великого внутрішньополітичного і зовнішнь­ополітичного значення, що викликали найбільше зацікавлення громадськості, наприклад, чи відповідає Основному закону те, що німецькі солдати беруть участь у військових місіях Організації Об’єднаних Націй. Федеральні уряди всіх політичних відтінків були змушені схилятися перед рішеннями суддів із Карлсруе. Про­те суд завжди підкреслює, що він не бачить своє завдання в тому, щоб пропонувати державним органам певні політичні дії. Феде­ральний конституційний суд складається з двох сенаторів, кож­ний з яких має вісім суддів. Судді обираються наполовину Бун­дестагом, наполовину Бундесратом, їх строк служби становить дванадцять років; перевибори не дозволяються.