У сучасному розумінні громадянство є основним об’єктивним визначенням усталеності правового взаємозв’язку окремої особи і держави. Головна ознака громадянства – стабільний зв’язок, який не може уриватися ні через тимчасове, ні навіть через постійне проживання на території іншої держави. Права і обов’язки гро­мадянина закріплюють, як правило, конституція і закон про гро­мадянство країни. Громадянство встановлює стійкий правовий зв’язок людини зі своєю державою, який зумовлює їх взаємні пра­ва та обов’язки згідно з національним правом країни і міжнарод­ним правом. Громадянство офіційно визнає правову належність особи до певної держави, звідси й випливає обов’язок держави забезпечувати й охороняти права кожного громадянина як на на­ціональній території, так і за її межами. У свою чергу, громадя­нин зобов’язаний додержуватися законів держави і виконувати обов’язки, встановлені державою.