Вагоме місце в системі органів державного управління посідає Національний банк України, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією та законами України.

Центральний банк ‑ основний провідник грошово-кредитного регулювання економіки, що є складовою частиною економічної політики уряду, головними цілями якої є досягнення стабільного економічного росту, зниження безробіття й інфляції, вирівнювання платіжного балансу. Саме виходячи з цього в 1991 р. було створено Національний банк України, який відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності грошової одиниці України. На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, ‑ цінової стабільності.

Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією та законами України, перш за все Законом України “Про Національний банк України”.

Саме тому правовий статус Національного банку можна визначати на трьох рівнях, а саме:

- конституційний, закріплюється нормами Конституції України (ст. 99 та 100), що визначають основну функцію Національного банку та повноваження Ради Національного банку України;

- спеціальний законодавчий, закріплюється нормами Закону України “Про Національний банк України”;

- підзаконний, закріплюється нормами відомчих нормативних актів Національного банку, що визначають статус окремих структурних підрозділів банку (Постанова Правління НБУ “Про затвердження Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України” від 22 грудня 2000 р. № 495).

Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Національний банк здійснює функції регулювання і нагляду за діяльністю банків для підтримки стабільності грошово-кредитної системи, при цьому НБУ не втручається в оперативну діяльність банків.

Національний банк України має подвійну правову природу: він є, з одного боку, органом державного управління спеціальної компетенції, здійснюючи управління грошово-кредитною системою, а з іншого – юридичною особою і може укладати цивільно-правові угоди з вітчизняними й іноземними кредитними установами.

Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об’єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Національний банк не відповідає за зобов’язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов’язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов’язання.

Національний банк не відповідає за зобов’язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов’язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов’язання.

Національний банк може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також представництва за її межами.

Національний банк, його установи, філії та представництва мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.