У разі коли Рада Національного банку застосовує відкладальне вето щодо рішення Правління, таке рішення набирає чинності лише при його підтвердженні двома третинами від загальної кількості членів Правління Національного банку не пізніше п’ятиденного строку від дня застосування вето. Якщо рішення своєчасно не підтверджується двома третинами від загальної кількості членів Правління Національного банку, воно вважається таким, що не набрало чинності. У разі коли рішення Правління Національного банку набрало чинності до моменту застосування відкладального вето щодо нього, його дія зупиняється на період розгляду Правлінням Національного банку відкладального вето.

Рішення Ради Національного банку підлягають оприлюдненню, крім випадків, коли такі рішення становлять державну, банківську або службову таємницю відповідно до закону.

Членам Ради Національного банку забороняється розголошувати державну, банківську або службову таємницю, яка стала їм відома у зв’язку із здійсненням ними їх повноважень відповідно до Регламенту.

Змістовними повноваження наділив законодавець і Правління Національного банку:

1) приймає рішення:

‑ щодо економічних засобів та монетарних методів, необхідних для реалізації Основних засад грошово-кредитної політики відповідно до прийнятих рішень Ради Національного банку з цих питань та необхідності забезпечення стабільності і купівельної спроможності національної валюти;

‑ про емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і монет;

‑ про зміну процентних ставок Національного банку;

‑ про диверсифікацію активів Національного банку та їх ліквідності;

‑ щодо лімітів позабалансових зобов’язань Національного банку;

‑ про формування резервів та покриття фінансових ризиків Національного банку;

‑ щодо розподілу прибутку та порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України;

‑ щодо мінімального розміру золотовалютних резервів Національного банку;

‑ про встановлення лімітів операцій на відкритому ринку, які здійснює Національний банк;

‑ про перелік цінних паперів та інших цінностей, придатних для забезпечення кредитів Національного банку;

‑ про умови допуску іноземного капіталу до банківської системи України;

‑ про встановлення економічних нормативів для банків;

‑ про розмір та порядок формування обов’язкових резервів для банків;

‑ про застосування заходів впливу до банків та інших осіб, діяльність яких перевіряється Національним банком відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

‑ про створення та ліквідацію підприємств, установ Національного банку;

‑ про участь у міжнародних фінансових організаціях;

‑ про купівлю та продаж майна для забезпечення діяльності Національного банку;

‑ щодо встановлення плати за надані відповідно до закону послуги (здійснені операції);

2) подає на затвердження Раді Національного банку річний звіт Національного банку, проект кошторису доходів та витрат на наступний рік та іншу бухгалтерську і статистичну інформацію щодо діяльності НБУ та банківської системи України на вимогу Ради Національного банку;

3) визначає організаційні основи та структуру Національного банку, затверджує положення про структурні підрозділи та установи Національного банку, статути його підприємств, порядок призначення керівників підрозділів, підприємств та установ;

4) затверджує штатний розпис Національного банку та форми оплати праці;

5) установлює порядок надання банківських ліцензій банкам, інших ліцензій юридичним особам на здійснення окремих банківських операцій, а також інших ліцензій та дозволів у випадках, передбачених законом;

6) видає нормативно-правові акти Національного банку;

7) затверджує Регламент Правління Національного банку;

8) виконує функції, передбачені законом, та інші функції, що випливають із основної мети діяльності Національного банку.

Очолює Правління Національного банку Голова Національного банку.

Кількісний та персональний склад Правління Національного банку затверджується Радою Національного банку за поданням Голови Національного банку. Заступники Голови Національного банку входять до складу Правління Національного банку за посадою.

Законом передбачена процедура призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України строком на п’ять років.

Голова Національного банку звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України у таких випадках:

1) закінчення строку повноважень;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні кримінального злочину;

3) у зв’язку з заявою про відставку за політичними або особистими причинами, поданою у письмовому вигляді та прийнятою Президентом України;

4) смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або визнання безвісно відсутньою;

5) припинення громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання;

6) за поданням Президента України в межах його конституційних повноважень.

Голова Національного банку має чітко визначені обов’язки та повноваження:

1) керує діяльністю Національного банку;

2) діє від імені Національного банку і представляє його інтереси без доручення у відносинах з органами державної влади, з банками, фінансовими та кредитними установами, міжнародними організаціями, іншими установами і організаціями;

3) головує на засіданнях Правління Національного банку;

4) підписує протоколи, постанови Правління Національного банку, накази та розпорядження, а також угоди, що укладаються Національним банком;

5) розподіляє обов’язки між заступниками Голови Національного банку;

6) видає розпорядчі акти, обов’язкові до виконання усіма службовцями Національного банку, його підприємствами, установами;

7) приймає рішення з інших питань, що стосуються діяльності Національного банку, крім віднесених до виключної компетенції Ради Національного банку та Правління Національного банку відповідно до цього Закону;

8) одноосібно несе відповідальність перед Верховною Радою України та Президентом України за діяльність Національного банку.

Голова Національного банку має одного першого заступника та трьох заступників, які призначаються та звільняються ним за погодженням з Радою Національного банку. Структура Національного банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням.

До системи Національного банку входять центральний апарат, філії (територіальні управління), розрахункові палати, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності Національного банку.

Національний банк в межах, визначених законодавством, самостійно вирішує питання організації, створення, ліквідації та реорганізації структурних підрозділів та установ Національного банку, його підприємств, затверджує їх статути та положення.

Для інкасації та охорони цінностей та об’єктів Національний банк має відомчу охорону, озброєну бойовою вогнепальною зброєю.

Відповідно до Закону філії (територіальні управління) Національного банку не мають статусу юридичної особи і не можуть видавати нормативні акти, діють від імені Національного банку в межах отриманих від нього повноважень. Завдання і функції філій Національного банку визначаються Положенням про філії (територіальні управління) Національного банку України, що затверджене постановою Правління Національного банку від 22 грудня 2000 р. № 495.

До філій НБУ належать:

- Головне управління Національного банку України в АРК;

- Головне управління Національного банку України по м. Києву і Київській області;

- управління Національного банку України в областях.

Створення, реорганізація та ліквідація територіальних управлінь здійснюються за рішенням Правління Національного банку. Доходи і витрати територіальних управлінь є складовими кошторису доходів і витрат Національного банку. Територіальні управління самостійно витрачають кошти за напрямами та в межах, що передбачені кошторисом, забезпечуючи їх ефективне цільове використання відповідно до нормативно-правових актів Національного банку та чинного законодавства з належним документальним оформленням.

Територіальні управління забезпечують виконання вимог чинного законодавства, що спрямовані на боротьбу зі злочинністю в банківській сфері, а також взаємодію з правоохоронними та контролюючими органами.

Основними завданнями територіальних управлінь є:

- проведення грошово-кредитної політики, що спрямована на підтримування внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України, зміцнення банківської системи та ефективне управління грошово-кредитним ринком;

- забезпечення надійної схоронності цінностей та дотримання належних умов їх зберігання;

- здійснення контролю за розвитком валютного ринку та роботою банків на ринку цінних паперів;

- аналіз грошово-кредитних відносин на відповідній території та їх прогнозування;

- здійснення валютного контролю за дотриманням уповноваженими банками вимог чинного валютного законодавства;

- організація розрахунків у порядку, установленому Національним банком;

- забезпечення контролю за дотриманням банками чинного законодавства України, економічних нормативів і нормативно-правових актів Національного банку;

- проведення емісійно-касової роботи, спрямованої на безперебійне і своєчасне забезпечення банків готівкою та здійснення касового обслуговування органів Державного казначейства України;

- забезпечення належного рівня надійності внутрішнього банківського контролю, що відповідає характеру і масштабам бухгалтерських операцій;

- підготовка та подання Національному банку фінансової та статистичної звітності за результатами своєї діяльності;

- здійснення контролю за поданням банками фінансової та статистичної звітності Національному банку та аналіз економічних показників за результатами їх діяльності;

- розгляд запитів банків, суб’єктів підприємницької діяльності, фізичних осіб і правоохоронних органів з питань грошово-кредитної та валютної політики, грошового обігу, банківського нагляду, валютного контролю та ліцензування, бухгалтерського обліку, відкриття рахунків і організації розрахунків та звітності, з інших питань банківської діяльності та надання на них відповідей. Здійснення всіх видів перевірок банків і банківських установ (крім перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності);

- упровадження засобів автоматизації та сучасних комп’ютерних технологій за усіма напрямами банківської діяльності;

- забезпечення, у межах функціональних обов’язків, виконання вимог законодавства, спрямованого на боротьбу зі злочинністю, корупцією, легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом (у тому числі статей 12 та 18 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” та взаємодії з правоохоронними органами.

Завдання для самоконтролю