Соціальною є держава, яка гарантує людині належні їй соціально-економічні права шляхом створення необхідних умов для їх реалізації та здійснює соціальну політику на засадах соціальної справедливості і в інтересах усього суспільства.

Житлова проблема є однією з найгостріших соціально-економічних проблем в Україні. Відповідно до Концепції державної житлової політики, схваленої Постановою Верховної Ради України від 30 червня 1995 року, спорудження, реконструкція та утримання житла є одним з пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку країни, важливим фактором зниження соціальної напруженості в суспільстві.

Одним із основних напрямів житлової політики держави є забезпечення житлом молоді, зокрема соціально незахищених осіб, які потребують поліпшення житлових умов, а саме малозабезпечених, інвалідів, військовослужбовців, осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, дітей-сиріт та інших категорій молодих громадян. Розв’язання проблеми забезпечення житлом молоді насамперед повинно сприяти покращанню демографічної ситуації, створенню необхідних умов для поліпшення соціально-побутового та економічного становища молодих сімей і одиноких громадян, їх гармонійному розвитку, становленню та самореалізації молоді в інтересах суспільства і держави.

Відповідно до Загальнодержавної програми підтримки молоді на 2004-2008 роки, затвердженої Законом України “Про Загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки” від 18 листопада 2003 р., молодь, як соціально-демографічна група характеризується не лише віковими ознаками, але й специфікою соціального становлення, особливим місцем у структурі суспільства. Тому забезпечення соціального становлення і розвитку молоді, реалізації її конституційних прав та свобод потребує посилення координації зусиль держави і громадськості в цьому напрямі. Одним із основних напрямів виконання вказаної Програми є подальший розвиток пільгового довгострокового державного кредитування молоді і молодих сімей, які бажають будувати (реконструювати) житло, у тому числі в сільській місцевості.

До проблеми забезпечення молоді житлом відноситься і проблема забезпечення житлом молодих людей, які є інвалідами. Як зазначено у Концепції Державної комплексної програми “Житло – інвалідам”, схваленої розпорядженням КМ України від 31 грудня 2004 року, інваліди є однією з найменш соціально захищених категорій населення і, як правило, не мають можливостей забезпечити себе необхідними умовами проживання. Частка таких громадян перевищує 5 відсотків населення України. Відтак проблема забезпечення інвалідів житлом потребує комплексного розв’язання, оскільки необхідно розробити механізм вирішення правових, економічних, технічних питань, який забезпечить належний соціальний захист зазначеної категорії громадян.

Правову основу створення організаційних, соціально-економічних, політико-правових умов соціального становлення та розвитку молодих громадян України в інтересах особистості, суспільства та держави, основні напрями реалізації державної молодіжної політики в Україні щодо соціального становлення та розвитку молоді визначає Закон України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” від 23 березня 2000 р.

Законодавець гарантує молодим громадянам рівне з іншими громадянами право на житло, сприяє молодіжному житловому будівництву, створенню молодіжних житлових комплексів тощо. Молоді сім’ї та молоді громадяни можуть одержувати при цьому за рахунок бюджетних коштів пільгові довгострокові державні кредити на будівництво і придбання жилих будинків і квартир, на оплату вступних пайових внесків при вступі до молодіжних житлових комплексів, житлово-будівельних кооперативів, а також на обзаведення домашнім господарством. Більше того, молодь, яка переселяється в трудонедостатні сільські населені пункти на постійне місце проживання, а також місцева молодь, зайнята в сільському господарстві, переробних, обслуговуючих галузях агропромислового комплексу, соціальній сфері цих населених пунктів, забезпечується житлом і господарськими будівлями за рахунок Державного бюджету України.

Молоді сім’ї, які не мають дітей, сплачують кредит з відсотковою ставкою у розмірі три відсотки річних від суми заборгованості по кредиту. Тоді як, молоді сім’ї, які мають одну дитину, звільняються від сплати відсотків за користування кредитом; молодим сім’ям, які мають двох дітей, за рахунок бюджетних коштів, крім того, погашається 25 відсотків суми зобов’язань по кредиту, а молодим сім’ям, які мають трьох і більше дітей, ‑ 50 відсотків суми зобов’язань по кредиту.

Порядок надання пільгових довгострокових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зокрема Положенням, яке визначає порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, яке визначає даний порядок передбачено, що право на отримання кредиту мають молоді сім’ї та одинокі молоді громадяни, які згідно із законодавством визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов, а саме:

‑ сім’я, в якій чоловік та дружина віком до 35 років включно;

‑ неповна сім’я, в якій мати (батько) віком до 35 років включно має неповнолітніх дітей (дитину);

‑ одинокі молоді громадяни віком до 35 років включно.

Кредитування будівництва (реконструкції) житла для молодих сімей та одиноких молодих громадян, передбачене цим Положенням, є прямим, адресним (цільовим) і здійснюється у межах наявних кредитних ресурсів. Умови надання кредиту, визначені у цьому Положенні, не поширюються на громадян, які згідно із законодавством отримують на пільгових умовах кредити або банківські позики за рахунок бюджетних коштів на будівництво (реконструкцію) житла.

Кредит надається молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам лише один раз. Право на отримання кредиту вважається використаним з моменту отримання позичальником свідоцтва про право власності на збудоване (реконструйоване) житло.

Державним органом управлянні у сфері державної житлової політики є Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву (далі ‑ Фонд), як спеціалізована фінансова установа, підпорядкована Кабінетові Міністрів України, яка утворена з метою реалізації державної житлової політики і є розпорядником коштів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів та коштів інших джерел фінансування, виділених для надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла. Фонд діє відповідно до Положення про Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2000 р.

Фонд щороку під час формування показників проектів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів на наступний рік визначає обсяги (потребу) коштів для надання кредитів за рахунок відповідних бюджетів.

Законодавець Положенням передбачив особливі умови надання та порядок оформлення кредиту. Так зокрема, кредит надається молодим сім’ям та одиноким громадянам на будівництво (реконструкцію) житла терміном до 30 років. Термін надання кредиту обчислюється з дати укладення кредитної угоди.

Кредит відповідно до цього Положення надається молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла за таких умов:

1) перебування кандидата на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або наявності у кандидата, що проживає у сільській місцевості та потребує поліпшення житлових умов, відповідних документів на право будівництва (реконструкції) індивідуального житла;

2) підтвердження кандидатом своєї платоспроможності;

3) внесення кандидатом на свій особистий рахунок, що відкривається регіональним відділенням Фонду в банку-агенті, першого внеску в розмірі не менш як 6 відсотків передбаченої вартості будівництва (реконструкції) житла.

Зазначену суму кандидат вносить двома частинами:

‑ на момент укладення кредитної угоди ‑ не менш як половину цієї суми, а також кошти на страхування в період будівництва (реконструкції) житла, виходячи із загальної суми внесків позичальника;

‑ під час остаточних розрахунків протягом 10 днів після отримання в бюро технічної інвентаризації технічного паспорта з урахування фактичної площі збудованого (реконструйованого) житла ‑ решту коштів.

Для отримання кредиту кандидат подає консультаційному центру такі документи: довідку про склад сім’ї; копію свідоцтва про шлюб, паспортні дані; копію свідоцтва про народження дитини (дітей); документи, необхідні для визначення платоспроможності кандидата (довідка з місця роботи дорослих членів його сім’ї, у разі потреби ‑ договір поруки, інші документи, що підтверджують його доходи); копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Рішення про надання кредиту приймається регіональним відділенням Фонду протягом місяця з дня подання документів за умови фактичного надходження кредитних ресурсів на його рахунки в органах Державного казначейства і підлягає погодженню з правлінням Фонду. У разі відмови в наданні кредиту регіональне відділення Фонду повідомляє про це кандидата в місячний термін у письмовій формі. Це рішення може бути оскаржене кандидатом в установленому законодавством порядку.

Розмір кредиту визначається регіональним відділенням Фонду, виходячи з норми 21 кв. метр загальної площі житла на одного члена сім’ї та додатково 20 кв. метрів на сім’ю (далі ‑ нормативна площа), вартості будівництва (реконструкції) житла за цінами, що діють на час укладення кредитної угоди, та витрат на страхування в період будівництва (реконструкції) житла. При цьому розрахункова вартість 1 кв. метра житла не повинна перевищувати його середньої вартості, що склалася в регіоні відповідно до даних Держбуду. Розмір кредиту, що надається позичальнику для будівництва (реконструкції) індивідуального будинку та господарських приміщень у сільській місцевості, може бути збільшений на 30 відсотків суми, обчисленої відповідно до нормативної площі.

У разі перевищення нормативної площі та/або розрахункової вартості будівництва (реконструкції) житла, встановленої кредитною угодою, позичальник протягом п’яти днів після укладення угоди сплачує за власний рахунок вартість будівництва (реконструкції) понаднормативної площі житла та/або різницю між фактичною вартістю житла і вартістю, встановленою кредитною угодою, а також додаткові витрати на страхування.

Якщо фінансування будівництва (реконструкції) житла здійснюється поетапно, сума кредиту може уточнюватися відповідно до змін вартості 1 кв. метра житла та середньої вартості будівництва, що склалася у регіоні на час введення житла в експлуатацію. У зв’язку з цим проводяться додаткові розрахунки та вносяться відповідні зміни до кредитної угоди.

Кредитна угода укладається після прийняття регіональним відділенням Фонду рішення про надання кредиту. Після підписання сторонами кредитної угоди кандидат набуває статусу позичальника, на якого оформляється паспорт позичальника. Зміни та доповнення до кредитної угоди вносяться шляхом оформлення додаткової угоди, що є невід’ємною частиною кредитної угоди, і відмітки у кредитній угоді та паспорті позичальника. Кредит надається регіональним відділенням Фонду на підставі кредитної угоди, до якої додається розрахунок розміру кредиту з визначенням першого внеску позичальника та суми коштів на страхування в період будівництва (реконструкції) житла.