Діяльність прокурора з підтримання державного обвинувачення в суді є конституційною гарантією належного судочинства у кримінальних справах.

Досягнення цілей, які стоять перед прокурором при підтриманні державного обвинувачення, залежить, з одного боку, від якості досудового слідства і прокурорського нагляду за додержанням законності при розслідуванні злочину, з іншого - від підготовки прокурора до судового процесу і його участі у ньому. Генеральний прокурор у наказі № 5 гн від 19 вересня 2005 р. вимагає результати роботи державних обвинувачів оцінювати: ".. .виходячи з обсягу, складності та категорії кримінальних справ і реального вкладу у дослідження обставин справи, враховуючи при цьому активність і професійну майстерність, об'єктивність і вплив на прийняття судом законного і обґрунтованого рішення у справі, а також реагування на неправосудні рішення" (п. 15. 2).

Оцінювати результати роботи, якість підтримання державного обвинувачення в суді повинні, перш за все, державні обвинувачі, а також керівники прокуратур - районні, міські прокурори. Поряд з цим оцінку роботи державних обвинувачів, стан виконання функції підтримання державного обвинувачення, результативність цієї роботи визначає і вищестояща прокуратура. Така оцінка, як правило, дається при перевірці в райміськпрокуратурах виконання вимог наказу Генпрокурора № 5 гн від 19 вересня 2005 р., а також за звітній період - квартал, півріччя, рік. За визначений період відділи підтримання державного обвинувачення в судах обласних прокуратур аналізують статистичні дані, що дає підстави оцінювати результативність роботи прокуратур районів, міст. Які ж критерії необхідно враховувати, оцінюючи якість конкретного державного обвинувача з підтримання державного обвинувачення?

Перш за все, слід зазначити, що критерії оцінки - це еталон, до якого треба прагнути при виконанні поставлених завдань.

Тому, враховуючи завдання, визначене у ст. 34 Закону "Про прокуратуру", критеріями оцінки якості обвинувальної діяльності прокурора з викриття винності підсудного у вчиненні злочину повинні бути: а) забезпечення повноти, всебічності, об'єктивності дослідження доказів у суді; б) обґрунтування і правильності кваліфікації злочину; в) виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину; г) своєчасність заходів щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином; д) обґрунтування міри покарання, запропонованої державним обвинувачем.

Поряд з цим при оцінці якості підтримання державного обвинувачення необхідно враховувати і такі критерії: а) своєчасність реагування на порушення закону в процесі судового розгляду; б) своєчасність реагування на незаконні судові рішення.

Доцільно розглянути окремо кожен критерій оцінки якості обвинувальної діяльності прокурора.

Оцінюючи діяльність державного обвинувача по забезпеченню повноти, всебічності і об'єктивності, необхідно враховувати, що саме на стадії судового слідства формується позиція державного обвинувача стосовно вини підсудного. Тому прокурор зобов'язаний на цьому етапі судового процесу забезпечити всебічне і повне дослідження доказів, як того вимагає ст. 22 КПК. Слід підкреслити, що прокурор, а не суд зобов'язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.

Це означає, що прокурор у процесі дослідження доказів у суді має право і зобов'язаний усунути неповноту і прогалини досудового слідства, використовуючи своє право на аргументовані клопотання про проведення додаткових слідчих дій, в тому числі про давання судових доручень органам дізнання й досудового слідства в порядку ст. 315¹ КПК, викликати додаткових свідків, клопотати про призначення додаткової експертизи, витребування документів та інше. Тобто прокурор, одержуючи в судовому процесі нові докази, усуває суттєві протиріччя у доказах, що доводять вину підсудного або її не підтверджують. Все це дає підстави стверджувати, що одним із критеріїв оцінки якості обвинувальної діяльності прокурора саме і є його активність у забезпеченні повноти, всебічності та об'єктивності в дослідженні доказів.

При ознайомленні з протоколом судового засідання можна зробити висновок про активність державного обвинувача в процесі і чи забезпечив він повноту, всебічність і об'єктивність дослідження доказів та наскільки обґрунтованою була його позиція в суді, чи відповідала вона вимогам закону і фактичним обставинам справи, які досліджені під час судового слідства.

Оцінюючи такий критерій якості діяльності державного обвинувача, як: обґрунтування і правильність юридичної кваліфікації злочину, слід ураховувати, що ця діяльність безпосередньо пов'язана з обвинувальною промовою та реплікою прокурора або його відмовою від обвинувачення. Прокурор у своїй обвинувальній промові повинен обґрунтовано, переконливо відповідно до вимог Кримінального кодексу довести суду кваліфікацію злочину, який вчинив підсудний.

Ці вимоги стосуються і випадків, коли прокурор відмовляється від обвинувачення або коли заявляє клопотання про повернення судом справи на додаткове дослідження.

Тому критерієм оцінки такої діяльності державного обвинувача будуть такі показники, як кількість повністю або частково задоволених пропозицій прокурора стосовно доведеності обвинувачення, юридичної кваліфікації дій підсудного.

Критерій оцінки такого показника якості діяльності державного обвинувача, як виявлення причин та умов, що спряли вчиненню злочину, тобто виконання вимог статей 23, 23² КПК свідчить про активність і плідність його профілактичної діяльності на стадії судового розгляду справи. Такими показниками можуть бути: а) кількість кримінальних справ, за якими прокурором у ході судового розгляду запропоновано суду винести окрему ухвалу (постанову) за фактами порушення закону, причинами та умовами, що сприяли вчиненню злочину; б) кількість кримінальних справ, за якими суд не погодився з пропозицією прокурора щодо внесення окремої ухвали (постанови); в) кількість кримінальних справ, за якими судом внесено окремі ухвали (постанови) не за ініціативою прокурора.

Отже, профілактичний напрям діяльності прокурора при підтриманні державного обвинувачення в суді саме і характеризується визначеними показниками, які повинні враховуватись при оцінці якості діяльності державного обвинувача.

Відшкодування заподіяної злочином шкоди також є одним із критеріїв оцінки якості діяльності державного обвинувача, з урахуванням вимог, передбачених статтями 49, 50 КПК.

При цьому оцінку діяльності державного обвинувача щодо відшкодування заподіяної злочином шкоди необхідно визначати за допомогою таких кількісних показників: а) кількість клопотань прокурора про дослідження судом доказів стосовно розміру заподіяної злочином шкоди; б) кількість задоволених судом клопотань прокурора про дослідження доказів стосовно розміру заподіяної шкоди; в) кількість задоволених позовних заяв прокурора про відшкодування заподіяної злочином шкоди; г) кількість задоволених апеляцій прокурора на незаконні судові рішення в кримінальних справах щодо заподіяної злочином шкоди. В той же час слід зазначити, що відшкодування шкоди, заподіяної злочином, значною мірою залежить від якості проведеного досудового слідства, своєчасного забезпечення цивільного позову шляхом накладення арешту на майно, вклади, цінності обвинуваченого, або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії.

Державному обвинувачу при підготовці до судового процесу, а також під час судового слідства необхідно на ці обставини звертати увагу і при наявності підстав відповідним чином реагувати.

Особливої уваги заслуговує критерій оцінки якості діяльності державного обвинувачення щодо обґрунтування міри покарання. Оцінку діяльності прокурора доцільно проводити за допомогою таких показників: а) кількість позицій державного обвинувача, які збігаються з вироком суду, що набрав законної сили, в частині визначення міри покарання; б) чи відповідає запропонована прокурором міра покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину з урахуванням обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання.

Оцінюючи результати підтримання державного обвинувачення, необхідно звертати увагу на активність прокурора в судовому процесі. Особливо, як він реагує на порушення закону в суді, тобто як прокурор виконував свої правозахисні повноваження. Основними показниками, які характеризують активність державного обвинувача в судовому процесі, можуть бути: а) кількість обґрунтованих заяв прокурора у зв'язку з допущеними порушеннями закону під час судового засідання; б) кількість заяв прокурора, які суд задовольнив і вжив необхідних заходів реагування відносно порушень закону з боку учасників процесу; в) кількість заяв прокурора щодо дій головуючого судового засідання, які порушували права учасників судового розгляду, в тому числі задоволених; г) кількість заяв прокурора, які задоволені судом, про відвід учасників процесу, в тому числі судді.

Перелічені дані характеризують активність державного обвинувача в судовому процесі та адекватність реагування на порушення закону.

До основних показників, що характеризують якість діяльності прокурора як державного обвинувача, слід віднести і дані, які свідчать про своєчасність і адекватність його реагування на незаконні та необгрунтовані судові рішення. До цих показників належать: а) кількість апеляцій, поданих прокурором на судові рішення; б) кількість апеляцій, знятих з розгляду через їхню необ'єктивність і необґрунтованість; в) кількість апеляцій, обґрунтовано відхилених апеляційним судом; г) кількість судових вироків, скасованих і змінених за скаргами сторін; ґ) кількість судових вироків, скасованих і змінених за апеляціями прокурора.

Слід зазначити, що деякі з визначених показників передбачені у статистичному звіті про роботу прокурора, що дає змогу не лише прокурорам районів, міст давати оцінку діяльності щодо виконання функцій підтримання державного обвинувачення, але і вищим ланкам прокуратури.

Разом з тим, критерії оцінки якості діяльності прокурорів з підтримання державного обвинувачення в судах за даними статистичної звітності не дає змоги змістовно оцінити роботу кожного державного обвинувача в суді.

Оцінку якості підтримання державного обвинувачення в суді працівником прокуратури можна дати при вивченні конкретної кримінальної справи, яка розглянута судом за участю цього працівника з використанням запропонованих нами критеріїв оцінки, тобто провести якісний аналіз його діяльності. Таку роботу періодично повинен проводити прокурор району, міста або його заступник. При цьому для одержання повного уявлення про стан і якість підтримання державного обвинувачення доцільно застосовувати запропонований метод якісного аналізу.

Застосовуючи цей метод, що охоплює, крім вивчення кримінальних справ та наглядових проваджень, також і прослуховування виступів державних обвинувачів у судових процесах та рецензування їх обвинувальних промов, можна об'єктивно оцінити рівень підготовки державного обвинувача до судового процесу, визначити його активність у судовому засіданні, а також рівень виступу в судових дебатах і активності в апеляційному оскарженні незаконних судових рішень.

Практичне значення застосування критеріїв оцінки підтримання державного обвинувачення в суді дає змогу керівнику прокуратури: