Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Висновки до розділу 2

 

1. Ми погоджуємося з тими авторами, які, окрім основних ознак стадії у кримінальному процесі (безпосередні завдання, що витікають із загальних завдань судочинства; визначене коло суб'єктів, які беруть участь у певній стадії; підсумкове процесуальне рішення; порядок (форма) процесуальної діяльності; характер кримінально-процесуальних правовідносин) відносять до них також і строки.

2. Аналіз міркувань щодо запровадження в національне кримінально-процесуальне законодавство новели про порушення кримінальної справи за згодою прокурора (на прикладі КПК Російської Федерації) дозволяє зробити висновок про те, що у зв'язку з відсутністю практики застосування вищезазначеної кримінально-процесуальної новели, ще недостатньо аргументів для формулювання розгорнутих висновків та побудови довгострокових прогнозів. Практична реалізація відповідних положень кримінально-процесуального закону безумовно потребує значних інтелектуальних і матеріальних ресурсів, а також подальшого удосконалювання законодавчої бази кримінального судочинства. Вважаємо, що в проекті КПК (в разі залишення норми про порушення кримінальної справи за згодою прокурора) необхідно законодавчо встановити строк, відповідно до якого прокурор, отримавши постанову про порушення кримінальної справи, негайно, і у всякому випадку не пізніше 24-х годин дає згоду на порушення кримінальної справи або відмовляє в дачі згоди на порушення кримінальної справи. Проміжок часу між винесенням постанови про порушення кримінальної справи і прийняттям прокурором відповідної постанови не повинен перевищувати добовий строк.

3. Початком строку затримання слід вважати момент складення протоколу затримання в порядку ст. 106 КПК, оскільки перш ніж визнати конкретну особу підозрюваною у вчиненні злочину, слідчий, орган дізнання повинні провести ряд процесуальних дій, які потребують певного часу, а саме: порушити кримінальну справу, провести невідкладні слідчі дії, спрямовані на встановлення причетності затриманої особи до вчинення злочину, а також даних, які її характеризують. Разом з тим, слід приєднатися до тих авторів, які вважають за доцільне нормативно врегулювати строк складення протоколу затримання; при цьому відправним моментом повинен стати час доставлення особи, підозрюваної у вчиненні злочину, до органу дізнання чи органу досудового слідства. Оптимальний строк у цьому випадку - три години.

4. На нашу думку, ст. 32 КПК "Роз'яснення значення термінів Кодексу" (ст. 6 проекту КПК) необхідно доповнити пунктом "Момент затримання", який викласти у наступній редакції: "Момент фактичного затримання закріплюється рапортом (актом чи протоколом) оперативного працівника (чи посадової особи органу дізнання), який складається у місці фактичного затримання у присутності затриманої особи й очевидців з роз'ясненням права підозрюваного користуватися допомогою захисника з моменту порушення кримінальної справи або з моменту фактичного затримання".    

5. Зарубіжний досвід таких країн як, Австрія, Великобританія, Німеччина, США, Франція переконує нас в тому, що забезпечення участі захисника при провадженні слідчих і процесуальних дій не повинне бути обов'язком особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, а нез'явлення захисника - перешкодою для провадження слідчих і процесуальних дій у випадку, якщо він був завчасно повідомлений про їх проведення.