[105] В правових дослідженнях, зокрема в криміналістиці, вказується на можливості використання математичного апарату: [237] Полевой Н.С. Криминалистическая кибернетика. М., 1982; [210] Матусовский Г.А. Экономические преступления: криминалистический анализ. Х.: Консум, 1999. 480 с.; див. також: [54] Великанов С.В. Про можливості використання методів математичної логіки в побудові моделі слідчої ситуації // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України № 1, Запоріжжя, 2000. С. 307-313.
 

[106] [110] Заде Л.А. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближнных решений: Пер. с англ. С. 10. Р.С. Белкин пише про "нечіткі, (розпливчасті) множини" щодо дослідження мови криміналістики, надання більшої визначеності термінам, які застосовують (див.: [17] Белкин Р.С. Курс крим. В 3 т. Т. 1. С. 263).
 

[107] [110] Заде Л.А. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений. С. 15.
 

[108] [243] Расследование неправомерного доступа к компьютерной информации / Под ред. Н.Г. Шуруханова. М., Изд-во "Щит-М", 1999. С. 138.
 

[109] [295] Эйсман А.А. Структурный анализ и моделирование судебных доказательств // Правовая кибернетика. М., 1970. С. 182.
 

[110] [296] Эйсман А. А. Логика доказывания. М.: Юридическая литература, 1971.С.11.
 

[111] Можливо, для юристів, що звикли до "точності" и "чіткості", це не самий вдалий переклад англійського терміну - fuzzy logic, однак він є сталим і широко використовується в відповідній спеціалізованій літературі.
 

[112] [110] Заде Л.А. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений. С. 7.
 

[113] Також її називають класичною, або арістотелевою, логікою.
 

[114] [210] Матусовский Г.А. Экономические преступления: криминалистический анализ. Х.: Консум, 1999. С. 15.
 

[115] Див.: [17] Белкин P.С. Курс криминалистики. Т.3. С. 390-398; [60] Возгрин В.А. О структуре методик расследования отдельных видов преступлений // Вопросы теории и практики борьбы с преступностью. Л., 1974. С. 82 та ін.
 

[116] [264] Сокал Р.Р. Кластер-анализ и классификация: предпосылки и основные направления // Классификация и кластер: Пер. с англ. яз. М.: Мир, 1980. С.7.
 

[117] [278] Философский словарь. М., 1986. С. 200. Дане словникове визначення використовується тому, що дослідження питання класифікації потребує наведення певного коректного уявлення того, що як відоме і загальнозрозуміле уявляють як дане поняття науковці.
 

[118] [312] The American Heritage Dictionary of the English Language, Third Edition 1996, Published by Houghton Mifflin Company.
 

[119] [312] The American Heritage Dictionary of the English Language, Third Edition 1996, Published by Houghton Mifflin Company.
 

[120] [314] Webster´s Revised Unabridged Dictionary, c 1996, 1998 MICRA, Inc.
 

[121] [57] Витгенштейн Л. Логико-философский трактат. М.,1958. С. 27.
 

[122] Див.: [264] Сокал Р.Р. Кластер-анализ и классификация: предпосылки и основные направления // Классификация и кластер. С.9.
 

[123] Див.: [293] Шепитько В.Ю. Теоретические проблемы систематизации тактических приемов в криминалистике // Х.:РИП "Оригинал", 1995. 200 с.
 

[124] [21] Белкин Р.С. Курс криминалистики. Т. 1. С. 379-402.
 

[125] Див.: [264] Сокал Р.Р. Кластер-анализ и классификация: предпосылки и основные направления // Классификация и кластер., 1980; [285] Цыба В.Т. Математико-статистические основы социологических исследований. М.: Финансы и статистика, 1981. 255 с.; [2] Айвазян С.А., Бежаева С.И., Староверов О.В., Классификация многомерных наблюдений. М.: Статистика, 1974. 240 с. и др.
 

[126] [99] Драпкин Л.Я. Основы теории следственных ситуаций. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1987. С. 9.
 

[127] [17] Белкин Р.С. Курс криминалистики. Т.3. С. 143-144.
 

[128] [141] Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений. Х., 1985. С. 64.
 

[129] Дане питання докладно розглядається в підрозділі другому даного розділу.
 

[130] Така система оцінок була вибрана в звязку з тим, що дозволяє оцінити найбільш широкий діапазон думок респондентів. При цьому число 0 означає негативну оцінку, а число 10 — найбільш позитивну. Числа між ними дають можливість визначити індивідуальне ставлення анкетуємих до проблеми, що вивчається. Див. напр.: [285] Цыба В.Т. Математико-статистические основы социологических исследований. М.: Финансы и статистика, 1981.
 

[131] Див., напр.: [285] Цыба В.Т. Математико-статистические основы социологических исследований.
 

[132] [98] Драпкин Л.Я. Понятие и классификация следственных ситуаций. // Следственная ситуация и расрытие преступлений. Науч. труды Свердловск. юрид. ин-та. Свердловск, 1975. ВШ. 41. С. 43.
 

[133] [98] Там же.
 

[134] [17] Белкин Р.С. Курс криминалистики. Т.3. С. 142.
 

[135] [17] Там же. С. 45.
 

[136] [63] Волчецкая Т.С. Криминалистическая ситуалогия. С. 215.
 

[137] [181] Дудников А.Л. Основи методики розслідування злочинних порушень правил безпеки руху // Криміналістика Х., 1998. С.315.
 

[138] Дане питання пов´язане з професійним спілкуванням людини. Див.: [200] Лукашевич В.Г. Основы теории профессионального общения следователя. Автореф. дисс. … д-ра. юрид. наук. К., 1993.
 

[139] Див.: [99] Драпкин Л.Я. Основы теории следственных ситуаций. Свердловск. Изд-во Урал. ун-та, 1987. 168 с.; [17] Белкин Р.С. Курс криминалистики. Т.3. С. 129-156.; [63] Волчецкая Т.С. Криминалистическая ситуалогия: Монография./ Под ред. проф. Н.П. Яблокова. Москва; Калининград, 1997.; [210] Матусовский Г.А. Экономические преступления: криминалистический анализ. Х.: Консум, 1999 и др.
 

[140] [50] Васильев А.Н., Мудьюгин Г.Н., Якубович Н.А. Планирование расследования преступлений. М., 1957. С. 154-155.
 

[141] [50] Там же. С. 152.
 

[142] [293] Шепитько В.Ю. Теоретические проблемы систематизации тактических приемов в криминалистике. Х.,1995.
 

[143] Див.: [12] Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть. Днепропетровск, 1992. С. 29-30.
 

[144] Див.: [185] Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. М., 1972. С.147.
 

[145] Див.: [90] Давыденко Л.М. Криминологическая классификация преступлений // Вопросы борьбы с преступностью. Вып.41. М.: Юрид. лит., 1984. С. 24, 26.
 

[146] [301] Яблоков Н.П. Криминалистика. М.,1995. С. 486.
 

[147] [17] Белкин Р.С. Курс криминалистики. Т.3. С. 326.
 

[148] [59] Возгрин И.А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений. Ч.IV. С. 9-13.
 

[149] [227] Образцов В.А. Криминалистическая классификация преступлений. Красноярск, 1988; Он же. О криминалистической классификации преступлений // Вопросы борьбы с преступностью, 1980. Вып. 33. С. 90-98.
 

[150] [181] Матусовський Г.А. Загальні положення криміналістичної методики розслідування злочинів. Методика розслідування різних видів злочинів // Криміналістика. Криміналістичні тактика і методика розслідування злочинів / Під ред. В.Ю. Шепітька. Х.: Право. 1998. С. 143.
 

[151] [263] Советская криминалистика: методика расследования отдельных видов преступлений / Под ред. проф. В.К. Лисиченко. К.: Выща шк., 1988.; [181] Криміналістика: Підр. / Під ред. проф. В.Ю.Шепітька. Х.:. Право. 1998та інші навчальні видання.
 

[152] Див.: [45] Булулуков О.Ю. Методика расследования убийств при отсутствии трупа. Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. Х., 1997. С. 17-18.
 

[153] [61] Волобуєв А.Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва. Х., 2000. С. 176-177.
 

[154] [280] Философский энциклопедический словарь. М., 1982. С. 685.
 

[155] [312] The American Heritage Dictionary of the English Language, Third Edition 1996, Published by Houghton Mifflin Company.