1.  При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

2.  Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.

3. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі — банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

4. Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється цим Кодексом, законом та банківськими правилами.

Стаття, що коментується, встановлює можливість використовувати одну з приведених (найбільш розповсюджених) форм безготівкових розрахунків. Фізичні і юридичні особи вправі застосувати будь-яку іншу форму безготівкових розрахунків, якщо ця форма передбачена законом і встановленими у відповідності з ним банківськими правилами, або згідно з застосовуваними в банківській практиці звичаями ділового обороту.

Оскільки до компетенції НБУ віднесене встановлення правил і форм безготівкових розрахунків (ст. 7 Закону України «Про Національний банк України»), поряд з нормами ЦК, що передбачають форми безготівкових розрахунків, у частині, що не суперечить ЦК, діє «Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затв. Постановою НБУ від 29 березня 2001 р.

Встановлений частиною першою статті, що коментується, перелік форм безготівкових розрахунків не є вичерпним, оскільки передбачає застосування форм розрахунків, передбачених банківськими правилами.

Так, Інструкція встановлює правила використання при здійсненні розрахункових операцій платіжних інструментів у формі:

меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; акредитива.

Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюється чинним законодавством, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Національного банку.

Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів на розрахунково-касове обслуговування.