1. За платіжним дорученням банк зобов´язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

2.  Положення цього параграфа застосовуються також до відносин, пов´язаних із перерахуванням грошових коштів через банк особою, яка не має рахунка у цьому банку, якщо інше не встановлено законом, банківськими правилами або не випливає із суті відносин.

Згідно із Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 5 квітня 2001 р. платіжне доручення — розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі — члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Статтею, що коментується, визначено, що при розрахунках платіжними дорученнями (банківське переведення) банк, що прийняв доручення, зобов´язується від свого імені, але за рахунок клієнта — платника здійснити платіж третій особі — одержувачу коштів. Тобто банк зобов´язаний не тільки списати необхідну суму з рахунка платника, але і забезпечити її перерахування на рахунок одержувача, відкритий у тому ж чи іншому банку.

Термін для здійснення банківського переведення від початку (тобто від моменту списання коштів з рахунка платника) до кінця (тобто до моменту зарахування коштів) може встановлюватися законом, іншими нормативними актами відповідно до нього. За загальним правилом, встановленим Законом «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

Платник може самостійно встановити дату, починаючи з якої гроші, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. Для цього у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки платником зазначається дата валютування, яка не може бути пізнішою десяти календарних днів після складання платіжного доручення. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючому отримувача банку або в установі — члені платіжної системи.

Договором чи банківськими звичаями можуть установлюватися більш короткі терміни, чим ті, які визначені законом.

Переводити кошти може не тільки клієнт даного банку, але й особа, що не має в ньому рахунка. Інший порядок може випливати з закону, установлених відповідно до нього банківських правил чи випливати з виду розрахункових відносин.

Правове регулювання банківського переведення може здійснюватися банківськими звичаями.