1.  Для виконання акредитива одержувач грошових коштів подає до виконуючого банку документи, які передбачені умовами акредитива, що підтверджують виконання всіх умов акредитива.

У разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не провадиться.

2. Якщо виконуючий банк відмовляє у прийнятті документів, які за зовнішніми ознаками не відповідають умовам акредитива, він повинен негайно повідомити про це одержувача грошових коштів і банк-емітент із визначенням причин відмови.

3. Якщо банк-емітент, одержавши прийняті виконуючим банком документи, вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, він має право відмовитися від їх прийняття і вимагати від виконуючого банку суму, сплачену одержувачеві грошових коштів з порушенням умов акредитива.

Обов´язок банку виконати акредитив не виникає, якщо одержувач коштів не виконав його умови. Ці умови вказуються платником і повідомляються виконуючому банку через банк-емітент.

Документи, необхідні для виконання акредитива, повинні бути представлені одержувачем

коштів виконуючому банку до закінчення терміну акредитива. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання всіх умов акредитива.

У нормативних актах відсутні докладні правила оцінки документів, що надаються одержувачем коштів виконуючому банку. Передбачається, що останній зобов´язаний установити, чи відповідають вони умовам акредитива, лише по зовнішніх ознаках. Наприклад, у ряді випадків цілком достатньо порівняти назви представлених виконуючому банку документів з тими, котрі перераховані в акредитивній заяві. Однак якщо заява на акредитив містить точні інструкції про те, яким органом повинні бути видані ці документи і які вимоги до їх змісту й оформлення, ці обставини підлягають перевірці виконуючим банком. У будь-якому випадку банк зобов´язаний переконатися, чи відносяться представлені йому документи до тих товарів, для оплати яких був виставлений акредитив, чи ні. Для цього досить порівняти дані про товари в заяві на акредитив і в товарно-транспортних документах, реєстрах рахунків і в інших документах, представлених банку одержувачем коштів. Якщо документи містять суперечливі відомості про товар, відмовлення у виплаті є правомірним. Однак при цьому не потрібно, щоб ці документи містили формулювання, що буквально збігаються з інструкціями акредитивної заяви. Досить, щоб слова інструкцій клієнта і представлених документів мали те саме значення.

У разі порушення хоча б однієї з умов виконуючий банк не проводить виплати за акредитивом, про що інформує бенефіціара і надсилає повідомлення до банку-емітента для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. Зазначене повідомлення має містити повний перелік розбіжностей з умовами акредитива, виявлених під час перевірки.

У разі неотримання відповіді протягом 7 робочих днів після відправлення повідомлення або надходження негативної відповіді виконуючий банк повертає бенефіціару всі документи за акредитивом, зазначивши на зворотному боці першого примірника реєстру документів за акредитивом причини повернення документів і засвідчивши цей запис підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції контролера, і відбитком штампа банку.

Не приймаються до оплати за акредитивом документи, які мають розбіжності з умовами акредитива або зміст яких суперечить один одному.

Якщо виконуючий банк за рахунок заброньованих коштів оплатив документи з розбіжностями без повідомлення банку-емітента та отримання відповідних повноважень і в разі подальшої відмови банку-емітента від оплати зазначених документів, то виконуючий банк зобов´язаний відшкодувати сплачену суму.

Витрати виконуючого банку підлягають відшкодуванню банком-емітентом, якщо операції, проведені по акредитиву, відповідають його умовам. Ці витрати містять у собі суми, що підлягають виплаті одержувачу коштів, і операційні витрати виконуючого банку. Порядок відшкодування операційних витрат виконуючого банку законодавством не визначений і може бути вирішений у договорі.

Крім відшкодування зроблених ним витрат, банк-виконавець має право одержати від банку-емітента відповідну винагороду за виконане доручення. Це питання також може бути вирішене у договорі.