1. Потерпілий має право на збільшення розміру відшкодування шкоди, якщо його працездатність знизилася порівняно з тією, яка була у нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди.

Оскільки все ж таки виплати по відшкодуванню шкоди, яка завдана каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров´я або смертю, носять переважно строковий характер, то і слід зважати й на те, що за цей період може відбутися й ціла низка змін з таким особистим немайновим благом фізичної особи, як здоров´я. Так, воно, зокрема, може покращитись, внаслідок чого працездатність збільшиться чи відновиться (див. коментар до ст.1204 ЦК), або ж погіршитись, що потягне за собою зменшення або припинення працездатності. І тому в цих випадках повинна йти мова про зміну розміру відшкодовуваних платежів. Так потерпілий має право на збільшення розміру відшкодування шкоди, якщо його працездатність знизилася порівняно з тією, яка була у нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди. Збільшення розміру відшкодування шкоди може мати місце тільки за вимогою зацікавленої особи як в добровільному порядку, так і у разі виникнення спору — судом. Підставою такого звернення потерпілого може бути зниження його працездатності порівняно з тією, яка була у нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди. Однак, причинно-наслідковий зв´язок між такими змінами здоров´я повинен співпасти з таким зв´язком за первісним юридичним складом, на підставі якого виникло таке зобов´язання. Процес встановлення всіх цих обставин аналогічний тому, який передбачений для визначення втрати працездатності взагалі.