1. Особа, на яку покладено обов´язок відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом або іншим ушкодженням здоров´я потерпілого, має право вимагати зменшення розміру відшкодування шкоди, якщо працездатність потерпілого зросла порівняно з тією, яка була в нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди.

Стаття, що коментується, передбачає обов´язок відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом або іншим ушкодженням здоров´я потерпілого, має право вимагати зменшення розміру відшкодування шкоди, якщо працездатність потерпілого зросла порівняно з тією, яка була в нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди. Зменшення розміру відшкодування шкоди може мати місце тільки за вимогою зацікавленої особи, на яку покладено обов´язок її відшкодувати. Підставою такого звернення боржника може бути підвищення працездатності потерпілого порівняно з тією, яка була у нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди. Процес встановлення всіх цих обставин аналогічний тому, який передбачений для визначення втрати працездатності взагалі. За аналогічних обставин може бути змінений розмір відшкодування шкоди в залежності від майнового становища особи, яка завдала шкоди життю чи здоров´ю фізичної особи, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину. Підставою для зменшення

розміру відшкодування за даних умов може бути: а) визнання боржника інвалідом; б) досягнення ним пенсійного віку; в) завдання шкоди неумисними діями. У тому разі, якщо при настанні інвалідності або досягнення пенсійного віку матеріальне становище боржника не погіршилося (він продовжує працювати і одержує заробітну плату, достатню для відшкодування шкоди в попередньому розмірі), то підстав для зменшення розміру відшкодування немає.