23. Не всі угоди, укладені суб´єктами владних повноважень, їх посадовими чи службовими особами на реалізацію своїх повноважень, відносяться до адміністративних договорів. Згідно зі статтею 3 КАС України адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов´язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб´єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди. Тобто зі змісту адміністративного договору вбачається наявність відносин влади і підпорядкування, що відрізняє його від цивільних угод. У разі ж укладання цивільної угоди між суб´єктом владних повноважень і суб´єктом господарської діяльності договірні відносини між сторонами грунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності. Тому до адміністративних договорів не відносяться угоди, укладені за правилами ЦК України, інших актів цивільного або господарського законодавства.

24. Частиною другою статті 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства, в тому числі господарського.

Такий інший порядок передбачено, зокрема, частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідно до припису якої заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведених норм справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами ГПК. Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб´єктів господарювання сум штрафів та пені у зв´язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється саме згідно з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названого Закону.

Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам (Рекомендації ВГС України № 04-5/120 від 27.06.2007р.).

Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення) (Інформаційний лист ВС України від 26.12.2005р).

Зазначену позицію послідовно підтримує Судова палата в господарських справах ВС України (постанова  від 01.09.2009 р. у справі № 38/350-18/10).

Натомість, Судова палата в адміністративних справах ВС України вважає, що цей Закон не є процесуальним і після набрання чинності КАС не може визначати компетенцію судів щодо розгляду публічно-правових спорів за участю органів АМКУ. Адміністративним судам підвідомчі всі публічно-правові спори щодо рішень, дій або бездіяльності Антимонопольного комітету України та його органів як суб’єктів владних повноважень (Постанова ВС України від 20 листопада 2007 року у справі № 07/145, Постанова ВС України від 07.10.2008р.)

Таким чином, де-факто існує альтернативна підвідомчість справ за позовами про скасування рішень органів АМК України. Вони можуть подаватися як до господарських, так і до адміністративних судів і розглядаються по суті.

25. Згідно зі статтею 8 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров´я України та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434 (далі - Положення), Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому. Таким чином, Фонд та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з підприємствами (об´єднаннями), установами та організаціями, зокрема, у зв´язку із застосуванням штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", реалізує владні управлінські функції, а право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку. Відтак, справи за їх позовами та за позовами щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, належать до юрисдикції адміністративних судів.

26. Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов´язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.

З наведеного випливає, що Управління Пенсійного фонду у прийнятті рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб´єкти владних повноважень. Відтак, справи за їх позовами та за позовами щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, належать до юрисдикції адміністративних судів.

27. Відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов´язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов´язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов´язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб´єкти владних повноважень у системі загальнообов´язкового державного соціального страхування. Відтак, справи за їх позовами та за позовами щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, належать до юрисдикції адміністративних судів.

28. Статтею 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, зокрема, встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами). Таким органом відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819 ( 1819-2000-п ) (далі - Положення), є Державна інспекція з контролю за цінами (далі - Держцінінспекція). Вона є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується останньому. Держцінінспекція, приймаючи рішення про застосування санкцій за порушення державної дисципліни цін, діє як орган державної влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб´єкт владних повноважень. Відтак, справи за їх позовами та за позовами щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, належать до юрисдикції адміністративних судів.

29. Справа за позовом інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю, спірні відносини в яких виникли під час виконання інспекціями контролю за плануванням, забудовою, іншим використанням територій, тобто під час виконання наданих повноважень є публічно-правовим спором, оскільки він виник за участю суб´єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян. Справа за позовом такого суб´єкта належить до компетенції адміністративних судів (Постанова Верховного Суду України від 11 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 3213817, Інформаційний лист ВАС України  від 19.05.2010 р. № 708/11/13-10 щодо застосування окремих норм процесуального права під час розгляду адміністративних справ).

30. Повноваження прокурора при отриманні заяви про злочин регламентовані нормами КПК України, що виключає можливість розгляду позову щодо бездіяльності під час розгляду заяви про злочин в порядку адміністративного судочинства (Постанова ВС України від 23 грудня 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 7417999. Інформаційний лист ВАС України  від 19.05.2010 р. № 708/11/13-10 щодо застосування окремих норм процесуального права під час розгляду адміністративних справ).

31. Стаття 12 ГПК визначає справи, підвідомчі господарським судам. До них належать:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

 спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

 спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

 спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

 інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

 2) справи про банкрутство;

 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов´язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб´єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

 Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що вини­кають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господар­ських договорів, пов´язаних із задоволенням державних потреб.