Кримінальна відповідальність за готування до злочину і замах на злочин на­стає за статтею І4 або І5 і за тією статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин.

1.  Поняття злочину охоплює не лише закінчений злочин, а й готування до нього і замах на нього як суспільно небезпечні винні діяння (див. коментар до ст. 11 КК). Однак готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної від­повідальності (ч. 2 ст. 14 КК). Закон виключає відповідальність і за дію або бездіяль­ність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (див. коментар до ч. 2 ст. 11 КК). Тим більше не є злочином готування та замах, які не становлять суспільної небезпеки (наприклад: замах на знищення чи пошкодження майна, яке не має цінності, при усвідомленні винним цього).
2.  Стаття 2 КК встановлює, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, перед­баченого КК. Така ж підстава кримінальної відповідальності і за готування до зло­чину й замах на злочин. Інакше кажучи, підставою відповідальності за готування до злочину та за замах на злочин може бути лише встановлення в діянні особи складу злочину. При готуванні до злочину та замаху на злочин є склад незакінченого злочину, відповідно - склад готування до злочину або склад замаху на злочин.
3.  При кваліфікації незакінченого злочину (готування до злочину і замаху на зло­чин), згідно із ст. 16 КК, необхідно посилатися на ст. 14 КК або ст. 15 КК і на ту стат­тю Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин, до якого суб’єкт готувався чи на який зробив замах. Наприклад, готування до умисного вбивства кваліфікується за ч. 1 ст. 14 і ч. 1 або ч. 2 ст. 115 КК, а замах на вбивство - за

ч.  2 чи ч. 3 ст. 15 і ч. 1 чи ч. 2 ст. 115 КК.

1.  Окрім того, при кваліфікації діяння як готування до певного злочину чи замах на нього слід ураховувати (оцінювати) не тільки фактично вчинені особою дії чи без­діяльність і ті наслідки, які реально настали, а й спрямованість умислу винного. На­приклад, якщо вчинене особою умисне знищення або пошкодження чужого майна не заподіяло шкоду у великих розмірах, але матеріалами кримінального провадження було доведено, що умисел винного був спрямований на знищення (пошкодження) майна саме у великих розмірах і не був реалізований лише з обставин, що не залежа­ли від його волі, вчинене слід кваліфікувати як замах на знищення (пошкодження) майна у великих розмірах, тобто за ч. 2 чи ч. 3 ст. 15 і ч. 1 ст. 194 КК.
2.  Якщо діяння, вчинені особою при готуванні до одного злочину чи замаху на ньо­го, містять у собі одночасно ознаки іншого (другого) закінченого злочину, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю як незакінчений злочин за ст. 14 або ст. 15 КК і за відпо­відною статтею Особливої частини КК як за інший закінчений злочин. У таких випад­ках закінчений склад одного злочину одночасно є готуванням до іншого злочину або замахом на нього. Наприклад, незаконне придбання пістолета для вбивства кваліфіку­ється як незаконне придбання вогнепальної зброї за ч. 1 ст. 263 КК і як готування до вбивства за ст. 14 та ч. 1 ст. 115 КК. А якщо, наприклад, викрадення вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв або радіоактивних матеріалів та їх незаконне носіння, зберігання, передача чи збут здійснювались для вчинення іншого злочину, такі дії підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених відповідною частиною ст. 262 і ч. 1 ст. 263 або

 
ст. 265 КК, а також як готування чи замах до вчинення іншого злочину (п. 26 ППВСУ «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи ра­діоактивними матеріалами» від 26 квітня 2002р. № 3 //ЗП. - С. 154).

1. Про призначені покарання за незакінчений злочин (за готування до злочину та за замах на злочин) див. коментар до ст. 68 КК.