1. Судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України за винятковими обставинами, якщо вони оскаржені з мотивів:

1. неоднакового застосування судом (судами) касаційної ін  станції однієї й тієї самої норми права;
2. визнання судових рішень міжнародною судовою устано  вою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушу  ють міжнародні зобов'язання України.

1. Вказана вище винятковість стадії "повторної касації" пов'язана з вичерпним переліком підстав для провадження у Верховному Суді України за винятковими обставинами. Так, Судова палата з адміністративних справ Верховного Суду України приймає касаційну скаргу на судове рішення лише у двох випадках:

коли касаційна скарга містить посилання на наявність неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права. Ця підстава обумовлена дією принципу верховенства права, що закріплений ст. 8 Конституцією України. Згідно з Законом України "Про судоустрій України" завданням суду є здійснення правосуддя, на засадах верховенства права, з метою забезпечення захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Згідно з цим суди повинні в своїй діяльності дотримуватись судової практики, однаково застосовуючи норми права при розгляді аналогічних справ (спорів). Верховний Суд України як найвищий судовий орган відповідно до ст.47 Закону України "Про судоустрій України" забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції. Саме перегляд справ за підставами неоднакового застосування судом (судами) однієї й тієї самої норми права забезпечує реалізацію цього повноваження Верховного Суду України шляхом можливості додаткової перевірки судових актів;

коли в касаційній скарзі оскаржується судове рішення, яке визнане міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.

Право особи на звернення за захистом своїх прав і свобод до міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, закріплено в ч.4 ст.55 Конституції України.

Так, міжнародними судовими установами, юрисдикція яких визнана Україною, є Європейський суд з прав людини, Міжнародний суд 00Н, Економічний суд СНД.

Європейський суд з прав людини (European Court on Human Rights) був утворений у 1959 році у відповідності до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року як орган, що призваний розглядати індивідуальні скарги громадян та неурядових організацій проти держав-учасників, що порушили їх права.

Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року є міжнародним договором, що діє в рамках Ради Європи та має на сьогодні 41 державу-учасника.

Україна, ратифікувавши Конвенцію про захист прав людини та основних свобод 1950 року (Закон України від 17.07.97 р. "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції"), також визнала положення цього міжнародного договору частиною національного законодавства, та разом з іншими державами взяла на себе зобов'язання виконувати рішення Європейського суду з прав людини у кожній справі, стороною якої вона є. (ст. 46 Конвенції про захист прав і основних свобод людини).

Право на звернення до Європейського суду з прав людини може бути реалізовано особою за певних обставин. Конвенцією про захист прав і основних свобод людини 1950 року встановлена певна процедура звернення (обов'язкові вимоги до позивача, відповідача, строку подання, форми та змісту скарги, умов використання всіх національних засобів захисту). Подання скарги до Європейського суду з прав людини не вимагає оплати судових витрат.

Разом з цим, треба зауважити, що Європейський суд з прав людини не є апеляційною або касаційною інстанцією для судів України та не має повноважень скасовувати їх рішення. Європейський суд з прав людини приймає рішення, у яких визнає факт порушення прав заявника або встановлює, що порушення прав не мало місця.

464

Також слід зазначити, що Верховною Радою України 29.10.2001р. був прийнятий Закон України "Про виконання рішень Європейського суду з прав людини", на який Президентом України було накладено вето.

Щодо Міжнародного суду ООН та Економічного суду СНД, то підвідомчість цих міжнародних судових установ обмежується розглядом спорів між державами як суб'єктами міжнародного публічного права.

Ця підстава оскарження обумовлена тим, що згідно зі ст.ст.7, 9 Кодексу законність, як один з основних принципів адміністративного судочинства, передбачає, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом України, то застосовуються правила міжнародного договору. Поряд з цим, за цих підстав забезпечується право особи на виконання на території України рішень міжнародної судової установи.

Слід зауважити, що перелік виняткових обставин, тобто підстав для перегляду адміністративних справ у порядку "повторної касації" у Верховному Суді Україні, є вичерпним.