1.  Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

2. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.

У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.

У разі визнання шлюбу недієздатним з підстав, не пов´язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.

Залежно від стану психіки фізична особа може бути визнана недієздатною (ст. 39 ЦК) чи обмежено дієздатною (ст. 36 ЦК). У повному обсязі цивільна дієздатність виникає з 18 років, тобто з досягненням повноліття (ст. 34 ЦК). У випадках, коли закон допускає вступ у шлюб до досягнення 18 років, громадянин, що не досяг повноліття, здобуває дієздатність у повному обсязі з часу вступу в шлюб або записані матір´ю чи батьком дитини (ч. 1 ст. 35 ЦК). Ст. 22 СК встановлює шлюбний вік для чоловіків 18 років, для жінок — 17 років. Згідно зі ст. 23 СК за заявою особи, що досягла чотирнадцяти років, суд може надати йому право на шлюб, якщо це відповідає її інтересам (вагітність, народження дитини і т. п.). Особа, що придбала дієздатність у повному обсязі унаслідок вступу в шлюб до досягнення шлюбного віку, у випадку припинення шлюбу зберігає дієздатність у повному обсязі, навіть якщо вона до цього не досягла повноліття. Це положення передбачене в ч. 2 ст. 34 ЦК. Однак зазначене положення діє і досі. Це пояснюється тим, що при припиненні шлюбу він припиняється на майбутній час, а не анулюється. Тому ряд правових наслідків шлюбу зберігається. У випадку ж визнання шлюбу недійсним він вважається таким з дня його державної реєстрації (ст. 44 СК). Тому недійсний шлюб, як правило, не породжує правових наслідків. У випадку визнання шлюбу недійсним на підставах, не пов´язаних із протиправною поведінкою неповнолітнього, повна дієздатність, що була їм придбана, зберігається.