Стаття 44. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності

  1.  Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності КК визнає або певну її посткримінальну поведінку, яка заохочується державою (наприклад, дійове або щире каяття, примирення з потерпілим, повідомлення про певний злочин тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, сплив строку давності тощо), з якою КК пов’язує звільнення особи від кримінальної відповідальності (абз. 4 п. 2 ППВСУ від 23 грудня 2005 р.).
  2.  Кожен вид звільнення від кримінальної відповідальності характеризується при­таманній тільки цьому виду передумовою та підставою. Тому кожен вид застосову­ється самостійно і не може замінити один одного або сполучатися з іншим.
  3.  Передбачені КК види звільнення від кримінальної відповідальності залежно від того, правом чи обов’язком суду є таке звільнення, поділяються два види: обов’язкові й необов’язкові (факультативні). Факультативним є звільнення, передбачене ст. 47 КК (передача на поруки), ст. 48 КК (зміна обстановки) та ст. 97 КК (звільнення від кри­мінальної відповідальності неповнолітнього із застосуванням примусових заходів виховного характеру). Це означає, що за наявності підстав, передбачених зазначеними статтями, суд вправі, але не зобов’язаний звільнити особу від кримінальної відпові­дальності. При цьому, однак, якщо суд відмовляє у звільненні особи від кримінальної відповідальності, він повинен мотивувати таку відмову. В усіх інших випадках ви­мога КК про звільнення від кримінальної відповідальності є імперативною, тобто зобов’язує суд звільнити особу від кримінальної відповідальності (наприклад, при дійовому каятті або примиренні з потерпілим, а також після спливу строків давності і при спеціальних видах звільнення, передбачених в Особливій частині КК, за винят­ком звільнення, передбаченого ч. 4 ст. 401 КК).
  4.  Звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути безумовним або умовним. Безумовне звільнення означає, що особа звільняється від кримінальної від­повідальності остаточно, безповоротно, незалежно від наступної поведінки особи після ухвалення рішення про її звільнення. Якщо, наприклад, особа, що була звільнена судом від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК, після цього вчинить новий зло­чин, ця обставина не може вплинути на раніше прийняте законне рішення про звільнен­ня її від відповідальності. Із цього погляду всі види звільнення від кримінальної відпо­відальності є безумовними, крім двох, а саме: звільнення від кримінальної відповідаль­ності з передачею особи на поруки колективу підприємства, установи або організації (ст. 47 КК) та звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із засто­суванням примусових заходів виховного характеру (ч. 1 ст. 97 КК). У цих випадках особа звільняється від кримінальної відповідальності за умови, що протягом певного часу її поведінка повинна відповідати певним вимогам. Інакше вона буде притягнута до кримінальної відповідальності за раніше вчинений нею злочин.
  5.  Звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності має індивідуальний характер. Звільнення однієї особи не впливає на подібне рішення щодо іншої особи. Нарешті, не можна приймати рішення про звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, якщо не встановлена особа, яка вчинила злочин.
  6.  Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбаче­них законом України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 285 КПК). Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз’яснюється право на таке звільнення (ч. 2 ст. 285 КПК). Підозрюваному, обвину­ваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз’яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної від­повідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження на цій підставі. У разі, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове роз­слідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному по­рядку (ч. 3 ст. 285 КПК).
  7.  Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом (ч. 1 ст. 286 КПК). Встановивши на стадії до- судового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового роз­слідування у повному обсязі надсилає його до суду (ч. 2 ст. 286 КПК). Перед направ­ленням клопотання до суду прокурор зобов’ язаний ознайомити з ним потерпілого та з’ ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності (ч. 3 ст. 286 КПК). Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона криміналь­ного провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (ч. 4 ст. 286 КПК).