1.  Строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і до­даткового покарання.
2.  До строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченні строків давності виконання вироку.
3.  Якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбу­вання покарання (основного та додаткового).
4.  Якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м’яким покаран­ням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м’якого покарання (основного та додаткового).
5.  Якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення суди­мості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислю­ються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин.

1.  У зв’язку з тим, що погашення судимості пов’язується законом із перебігом певних строків, важливе значення мають передбачені ст. 90 КК правила обчислення цих строків.

Частина 1 ст. 90 КК встановлює загальне правило, відповідно до якого строки по­гашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання. Так, наприклад, якщо особа була засуджена до чотирьох років позбавлення волі (основ­не покарання) і трьох років позбавлення права займати посади, пов’язані з матеріаль­ною відповідальністю (додаткове покарання), строк погашення судимості почне об­числюватися тільки після відбуття додаткового покарання, тобто після закінчення семи років, тому що тільки на цей час особа буде вважатися такою, що відбула як основне, так і додаткове покарання.

1.  У ряді випадків строк погашення судимості спливає одночасно зі строком дав­ності виконання обвинувального вироку. Частина 2 ст. 90 КК спеціально передбачає таку ситуацію, вказуючи, що в строк погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не був виконаний, якщо при цьому давність виконання цього вироку не переривалася. Отже, якщо вирок не було виконано і давність не переривалася, суди­мість погашається лише після закінчення строків давності виконання обвинувального вироку. Так, наприклад, якщо особа була засуджена до позбавлення волі за злочин середньої тяжкості і покарання не було виконане, то строк давності, відповідно до

ч.  3 ст. 80 КК, дорівнює п’яти рокам. Якщо цей строк не переривався вчиненням ново­го середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину, то після закінчення п’яти років судимість погашається (див. коментар до ст. 80 КК).

1.  При достроковому звільненні від покарання, а також заміні покарання більш м’яким строк погашення судимості обчислюється відповідно до частин 3 і 4 ст. 90 КК виходячи з фактично відбутого строку покарання, але з дня дострокового звіль­нення від відбування покарання (основного та додаткового). Наприклад, якщо особа була засуджена за злочин середньої тяжкості до 4 років позбавлення волі, то відповід­но до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК після відбуття половини цього строку вона може бути достро­ково звільнена за наявності умов, передбачених у ч. 2 ст. 81 КК. У цьому випадку строк погашення судимості буде обчислюватися з дня дострокового звільнення, ви­ходячи з фактично відбутих двох років позбавлення волі, тобто строк погашення су­димості буде три роки (п. 7 ст. 89 КК). Відповідно до ч. 4 цієї ж статті, якщо невід- бута частина покарання була замінена більш м’яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття цього більш м’якого покарання (основного та додаткового).
2.  Якщо перебіг зазначених у ст. 89 КК строків минає без їх переривання вчинен­ням нового злочину, то особа вважається такою, що не має судимості. Причому, оскільки погашення судимості випливає із закону, то ніяких документів для посвід­чення цього факту не потрібно.
3.  Якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості вчинює новий злочин, то відповідно до ч. 5 ст. 90 КК перебіг строку погашення суди­мості переривається. У цьому випадку його перебіг починається заново (від самого початку) після фактичного відбуття покарання (основного і додаткового) за останній злочин. Таким чином, із цього моменту будуть одночасно протікати два строки по­гашення судимості: за перший і другий злочини. Ці строки протікають паралельно (не складаються і не поглинаються) і закінчуються кожний самостійно, залежно від їх тривалості.

У статті 90 КК прямо не передбачено, як обчислюються строки погашення суди­мості, якщо особа відбула покарання, призначене за сукупністю злочинів або за су­купністю вироків (статті 70, 71 КК). Вирішення цього питання можливе на підставі поняття судимості та умов обчислення її строків (виду, строку покарання, певної ка­тегорії злочину). Отже, в цих випадках з дня відбуття особою загального покарання за сукупністю злочинів або вироків повинен починатися перебіг строків погашення судимості за кожний із злочинів (окремо і самостійно) і випливати відповідно до пра­вил, встановлених у ст. 89 КК.