Найголовніше, що має усвідомлювати допитуваний як свідок, клієнт, це те, що відповідно до закону він має право на правову допомогу адвоката. У разі участі захисника, запрошеного свідком для надання адвокатом правової допомоги під час допиту чи проведення інших слідчих дій, адвокат має право бути присутнім під час проведення таких дій, надавати у присутності слідчого консультації свідку, ставити з дозволу слідчого запитання, що підлягають занесенню в протокол, заперечувати проти незаконних дій слідчого щодо порядку проведення ним допиту з посиланням на норму закону, який порушується та оскаржувати дії слідчого, якщо з характеру та змісту питань випливає, що свідок має допитуватися як підозрюваний.

Рекомендації клієнту: докладіть зусиль, аби бути впевненим і спокійним. Будьте серйозні. Уважно слухайте питання, що вам ставлять. Корисно при цьому записувати їх для себе. Згодом ці записи вам стануть у нагоді. Відповідаючи на питання, не розкривайте жодної додаткової інформації, говоріть відкрито і щиро, так, начебто ви звертаєтеся до сусіда. Якщо ваша відповідь була помилкова, виправте її негайно. Якщо ваша відповідь була незрозуміла, відразу ж її поясніть. У відповідях дотримуйтесь фактів, а не чуток, здогадів чи припущень. Пам'ятайте, що ваше припущення, якщо воно вигідне слідчому, потім у обвинувальному висновку буде викладене як ваше твердження.

Якщо ви не зрозуміли питання або вам потрібен час на його обмірковування, перепитайте і візьміть паузу для відповіді. Не втрачайте самовладання. Не дозволяйте прискорювати темп допиту і не поспішайте з відповідями. Іноді слідчий підвищує темп запитань за допомогою різних вивертів: стверджує, що дуже поспішає, і пропонує швиденько закінчити допит тощо. Якщо він поспішає, це його проблеми. Не піддавайтеся на цей прийом. Якщо ви не знаєте відповіді на питання, не нервуйте. Просто скажіть "я не знаю".

Якщо пояснення або записи до протоколу ви викладали власноручно, не поспішайте ставити свій підпис. Уважно перечитайте те, що написали, і тільки упевнившись, що все правильно, підписуйте. Якщо запис вів слідчий або оперативний працівник, постарайтесь все прочитати, принаймні двічі. У протоколі ви можете записати свої зауваження або виправлення, зажадати, щоб у текст було внесено потрібні доповнення. Пам'ятайте, те, що записано пером, не вирубиш і сокирою. Ви вільні змінити або виправити документ до того, як його підписали. Доцільно переписати собі текст допиту, якщо це вдасться зробити. У всякому разі свідок не зобов'язаний одразу ставити свій підпис під протоколом, виготовленим слідчим, не зробивши для себе виписок.

Слід розуміти, що, зареєструвавши кримінальну справу, "органи" з маніакальною наполегливістю наполягатимуть на своєму, бо так вже склалися в прокуратурі й слідчих органах відносини, що виправдувальний вирок вважається браком у роботі слідства і прокуратури. У результаті іноді й суди підігрують слідству, спускаючи справу "на гальмах" (якщо вжити суддівський жаргон).

Заплутаність і неоднозначність податкового законодавства призвела до того, що судді побоюються вникати в суть податкових норм і покладаються на висновки податкових органів. У цьому величезна складність захисту в таких справах. Податкові органи користуються тим, що судді слабко орієнтуються в податковому законодавстві, і нерідко затверджують у судовому засіданні просто неймовірні речі. Невипадково один з генеральних прокурорів стверджував, що в податкових справах можна посадити будь- яку людину. Це, звичайно ж, неправда. Але таке твердження говорить і про те, що судам і прокурорам надто важко розібратися з обвинуваченнями у податкових злочинах.

Приклад. У справі С. підприємство не представило декларації за IV квартал 2002 р. у зв'язку з відсутністю первинних документів, вилучених податковою службою. Через 8 місяців в акті перевірки податкова вказала, що підприємство не сплатило податків за IV квартал 2002 р., а слідство пред'явило обвинувачення директору С. і головному бухгалтеру Д. у навмисному ухиленні від сплати податків шляхом неподання декларацій на суму 130 тис. грн. Прикрість у тому, що податковики цілком проігнорували вимоги закону про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами. Відповідно до п . 4.2 ст. 4 закону у випадку неподання декларацій податкові органи зобов'язані нарахувати податкові зобов'язання і довести їх до відома платника податку. Нічого цього зроблено не було. Повідомлення в установленому законом порядку не було спрямовано платникові, тобто сума з ним не була погоджена. Аналогічна ситуація може виникнути і за правилами нового КПК, тільки у цьому випадку кримінальна справа не порушується, а підлягає реєстрації у загальному порядку.

При цьому було забуто, що у випадку неподання декларацій нарахувати податки має сама податкова служба, після чого зобов'язана узгодити цей платіж, надіславши платнику відповідне повідомлення. І тільки якщо ця вимога не оскаржена в судовому порядку, а посадові особи (директор і головний бухгалтер) ухиляються від сплати нарахованого податку, може йти мова про їх відповідальність.

Адвокати у таких справах і їх підзахисні мають ураховувати ці обставини в захисті. Верховний Суд України в роз'ясненнях не може охопити всі ситуації, що виникають у житті. І взагалі, чи припустимо недоведену платникові й неузгоджену з ним суму податків вважати ухилянням від сплати податків? Питання риторичне. Якщо сума не нарахована і не доведена до відому платника, то ні про яке ухиляння від сплати податків не може йти мова. Але в суді звичайної логіки не завжди достатньо для виправдання.

Керівник підприємства, викликаний до слідчого, цих тонкощів може не знати. Але це захисний ресурс, і його бажано віднайти до того, як керівник подасть пояснення.