Слід зазначити, що діяльність спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю закріплена в Законі України. "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" [322]. Відповідно до ст. 12 цього Закону при здійсненні заходів боротьби з організованою злочинністю спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і Служби безпеки України надаються повноваження, наприклад, одержувати інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем та банків даних, що створюються Верховним Судом України, Генеральною прокуратурою України, Антимонопольним Комітетом України, Фондом державного майна України, міністерствами, відомствами, іншими державними органами України [322]. Підтвердженням актуальності розробки та впровадження інформаційного забезпечення боротьби з організованою злочинністю стає окрема стаття в цьому Законі. Відповідно до ст. 19 Закону для вирішення завдань боротьби з організованою злочинністю спеціальні підрозділи ОВС України і Служби безпеки України мають право збирати, накопичувати і зберігати інформацію про події і факти, що свідчать про організовану злочинну діяльність, її причини та умови, про осіб, які беруть участь в організованій діяльності. З цією метою в Головному управлінні по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і Управлінні по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю Служби безпеки України створюються централізовані банки даних.

Порядок використання таких даних регулюється нормативними актами МВС України та Служби безпеки України, які вживають певних заходів щодо їх захисту. Спеціальні підрозділи МВС України і Служби безпеки України взаємодіють на безоплатній основі з інформаційно-довідковими службами Міністерства статистики України, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Державного митного комітету України, банківських, фінансових, податкових та інших органів та установ, а також одержують від них всю інформацію про реальні прояви організованої злочинної діяльності. Порядок збирання, накопичення, опрацьовування і надання такої інформації регламентується положеннями про ці органи та установи, відповідними законодавчими актами. Відповідні банки даних створюються в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю на місцях [322].

Аналіз ст.19 Закону дозволяє зробити висновок, що для її реалізації необхідні відповідні механізми. Тому керівництву МВС України варто проводити політику щодо створення автоматизованих інформаційно-аналітичних систем, розробки відповідної відомчої правової бази для формування інформаційних обліків та систем, кадрового забезпечення інформаційної діяльності як в галузевих (оперативних) підрозділах, так і в забезпечувальних підрозділах (в УОІ на центральному та регіональному рівнях, в інформаційних підрозділах міськрайвідділів).

Інформаційно-аналітична система МВС України призначена для інформаційного забезпечення галузевих служб міністерства, підрозділів органів внутрішніх справ України і складається з:

• загальновідомчих інформаційних підсистем Управління оперативної інформації (УОІ) МВС України;
• галузевих інформаційних підсистем;
• інформаційних підсистем чергової частини Головного Штабу МВС України;
• інформаційних підсистем НЦБ Інтерполу в України;
• інформаційних підсистем УДАІ МВС України;
• інформаційних підсистем ГУБОЗ МВС України та інших галузевих служб [313].

Згідно з Концепцією розвитку системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України на 1998-2000 роки [313] інформаційні підсистеми як основна складова частина системи інформаційного забезпечення, що призначені для збору, накопичення, зберігання та обробки інформації певних напрямків обліків та орієнтовані на використання в діяльності багатьох служб, мають загальновідомчий характер і відносяться до загальновідомчих інформаційних підсистем. Деякі спеціалізовані обліки, що використовуються в діяльності підрозділів окремих галузей, належать до галузевих інформаційних підсистем. Структурна побудова інформаційних підсистем ОВС України організована у вигляді трирівневої ієрархічної моделі; це стосується як загальновідомчих, так і галузевих підсистем (центральний, регіональний, територіальний рівні). Основу системи збирання, контролю та використання інформації складає третій рівень.

Для оперативного інформаційного забезпечення службової діяльності всіх підрозділів (від міськрайлінорганів до міністра внутрішніх справ) в системі органів внутрішніх справ створюються інформаційні обліки. Зупинимося на інформаційних обліках інформаційного забезпечення оперативно-розшукової діяльності, що формуються на центральному рівні управління. У склад інформаційних обліків першого рівня входять [313]:

1) банки кримінологічної інформації, що містять відомості про:

• надзвичайні події;
• нерозкриті тяжкі злочини та резонансні злочини;
• викрадені, загублені та вилучені предмети, знаряддя скоєння злочинів, речові докази, в тому числі – номерні речі, антикваріат, автомоторанспорт, вогнепальна зброя, документи;
• криміналістичні обліки;
• викрадені та вилучені наркоречовини;
• об'єкти виготовлення, переробки, зберігання та використання наркоречовин;
• осіб таких категорій:

• особливо-небезпечних рецидивістів;
• злочинців-гастролерів;
• злочинців, оголошених до міждержавного розшуку;
• організаторів і членів злочинних угруповань, кілерів;
• які були засуджені за злочини, пов'язані з наркотиками, торгівців та розповсюджувачів наркотичних речовин з міжрегіональними та міжнародними зв'язками;
• схилених до вчинення злочинів, які посягають на інтереси держави;
• які пропали безвісти;
• невпізнаних трупів та невідомих хворих;

2) банк оперативно-довідкової інформації, що містить дані алфавітного та дактилоскопічного обліків раніше засуджених осіб;

3) банк статистичної інформації, що містить дані про стан злочинності та результати боротьби з нею;

4) банк статистичної інформації, що містить повідомлення спецапарату та іншу оперативну інформацію загальновідомчого значення;

5) банк паспортної реєстрації громадян;

6) банк з інформацією про зареєстрований автотранспорт;

7) банк даних адміністративно-управлінського призначення;

8) банк з інформацією про зареєстровану вогнепальну зброю;

9) банки даних спеціального призначення галузевих служб;

10) банк даних архівів та спецфондів.

Повнота даних на кожному рівні по категоріях обліку визначається відповідними нормативними документами. Мова йде, наприклад, про Наказ МВС України від 2 березня 1995р. №138 "Про порядок ведення персонального оперативно-довідкового та дактилоскопічного обліків в органах внутрішніх справ України" [384], про Інструкцію про єдиний облік злочинців №11-21/835, що була затверджена Генеральним прокурором України 21 грудня 1995р. та узгоджена з Міністром внутрішніх справ України [385], про Інструкцію про порядок заповнення та подання документів первинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ і протоколів про злочини, що була узгоджена з Міністерством внутрішніх справ України та затверджена Генеральною прокуратурою в 1995р. [386] і т. ін. Приведений склад обліків на всіх рівнях може змінюватися при узгодженні з МВС України. Вважаємо за доцільне сформувати банк даних нормативно-правової інформації, в тому числі нормативно-правових актів України, держав - СНД, відомчі, міжвідомчі. На наш погляд, це дозволить підвищити правову культуру співробітників ОВС України і, як слідство, буде сприяти об'єктивності та ефективності виконання завдань, що поставлені перед ОВС України.

Як зазначено в Концепції [313], розробка та впровадження загальновідомчих інформаційних підсистем є прерогативою управлінь оперативної інформації МВС, ГУМВС, УМВС України. Розробка галузевих інформаційних підсистем узгоджується з відповідними інформаційними підрозділами. Формування загальновідомчих та галузевих підсистем здійснюється відповідно до таких принципів: функціонального призначення, нормативно-правової забезпеченості, фактичності даних, доцільності впровадження та експлуатації, нарощення та розвитку. Безумовно, цими принципами керуються і при створенні автоматизованих інформаційних підсистем, що здійснюють інформаційну підтримку оперативно-розшуковій діяльності. Вважаємо за доцільне прокоментувати принцип нормативно-правової забезпеченості. Передумовою впровадження інформаційних підсистем є узгодженість засад їх формування з законодавством та розробка нормативної документації, що регламентує правила обліку в інформаційних підсистемах. В зв'язку з цим варто підкреслити, що при створенні, функціонуванні та використанні інформаційних підсистем в оперативно-розшуковій діяльності необхідно керуватися Конституцією України, законами України "Про інформацію" [11], "Про науково-технічну інформацію" [149], "Про державну таємницю" [141], "Про захист інформації в автоматизованих системах" [150], "Про авторське право і суміжні права" [252], "Про Національну програму інформатизації" [87], "Про Концепцію Національної програми інформатизації" [86] і т.ін. Ця законодавча база використовується для всіх інформаційних підсистем, що підтримують оперативно-розшукову діяльність, незалежно від їх функціонального призначення.

На нашу думку, варто зупинитися на конкретних автоматизованих інформаційних підсистемах, за допомогою яких підвищується ефективність здійснення оперативно-розшукової діяльності, проаналізувати їх функціональне призначення, нормативно-правові засади створення. Як вже відзначалося раніше, в УОІ МВС України існує спеціальна структура, що займається розробкою та впровадженням таких підсистем. При цьому дослідженні будемо спиратися на матеріали, що були отримані в УОІ МВС України в результаті наукових та практичних контактів.

Співробітники відділу оперативно-розшукових банків даних та обліків ведуть "інтегрований банк даних" (ІБД), забезпечують збір, обробку та аналіз інформації, яка регламентується наказами МВС України: № 138 від 2 березня 1995р. "Про порядок ведення персонального оперативно-довідкового та дактилоскопічного обліків в органах внутрішніх справ України" (ОДК) [384]; №170 від 30 березня 1993р. "Про підвищення ефективності функціонування автоматизованого банку даних в органах внутрішніх справ" (АБД) [387]; №99 від 15 серпня 1998р. "Про створення єдиної системи централізованого номерного обліку викраденого автотранспорту" [388]; №290 від 30 квітня 1996р. "Про створення єдиної системи централізованого номерного обліку вогнепальної зброї в системі МВС України (АІС "Арсенал")" [389]; №327 від 24 травня 1997р. "Про автоматизовану інформаційно-пошукову систему "Інформаційний національний банк даних Державтоінспекції МВС України" [390]; №302 від 16 травня 1995р. "АІС Бюлетень оперативного інформування" [391]; від 29 травня 1992р. "АІС Розшук" [392]; Інструкцією МВС України №11-21/835 від 21 грудня 1995р "Про Єдиний облік злочинів" [385].