• сформувати список фіктивних підприємств, яким було перераховано гроші за продукцію з урахуванням цін, що падають чи зростають;
• встановити закономірність переказу грошових коштів на кореспондентські рахунки іноземних банків;
• прослідити на етапі збору матеріалів оперативної перевірки рух грошових коштів на рахунки конкретних підприємств;
• згрупувати підприємства по областях та банках, що їх обслуговують;
• створити на базі автоматизованої інформаційної підсистеми "ОАЗИС" автоматизоване робоче місце оперативно-слідчого працівника (АРМос) шляхом підключення до банків даних ДПА.

Електронна пошта ОВС України [395] – це закрита, відомча інформаційна підсистема (ІПС) збору та передачі інформації, яка є складовою частиною системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України. В експлуатацію впроваджено в 1993 році. Електронна пошта забезпечує:

• оперативне отримання документальної та графічної інформації у повному, систематизованому та зручному для користування вигляді працівниками та підрозділами ОВС України для розкриття, розслідування, попередження злочинів та в процесі розшуку злочинців;
• збір, обробку та узагальнення оперативної, оперативно-розшукової, оперативно-довідкової, статистичної і контрольної інформації для оцінки ситуації та прийняття обґрунтованих оптимальних рішень на всіх рівнях діяльності ОВС України;
• можливість організувати та налагодити ефективний взаємообмін кримінологічною інформацією на міждержавному рівні.

Перспективи розвитку інформаційного забезпечення оперативно-розшукової діяльності зазначені в Проекті створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи ОВС України на 2000-2005 рр. [394]. Відповідно до цього Проекту створюється Автоматизована дактилоскопічна інформаційна система (АДІС) — банк даних дактилокарт на осіб, які притягувалися до кримінальної відповідальності. В проекті передбачається створення та функціонування АДІС на центральному, регіональному і, в разі необхідності, на територіальних рівнях. Формування дактилоскопічного банку даних центрального рівня забезпечується УОІ МВС України та Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України. Взаємозв'язок АДІС з іншими інформаційними обліками будується на основі установчих даних особи та її ідентифікаційного номеру, які відповідають дактилоскопічній карті певної особи. На цьому принципі будується інтеграція АДІС з системою обліку криміногенних осіб щодо прізвищ. Взаємозв'язок АДІС з інформаційною системою "Пошук" (ідентифікація невпізнаних трупів) будується на основі обробки і аналізу дактилоскопічної інформації. Користувачами банків даних дактилоскопічної інформації є підрозділи ОВС України та інших правоохоронних органів України, які мають відповідні повноваження на доступ до вказаної інформації. Порядок ведення оперативно-довідкових і дактилоскопічних обліків регламентується Наказом МВС України від 2 березня 1995р. № 138 "Про порядок ведення персонального оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліків в органах внутрішніх справ України" [384].

В Проекті [394] зазначено також про інформаційну підсистему реєстрації мовної інформації в чергових частинах МВС та ГУМВС України, яка призначається для реєстрації викликів міліції, заяв громадян, ведення службових переговорів по телефонним каналам і радіоканалам, що ведуть співробітники чергових частин під час чергування. Актуальним також стає питання розробки проекту програмно-технічного комплексу інформаційного забезпечення оперативного реагування чергових частин ОВС України "ДОЗОР".

Аналіз функціонування автоматизованих інформаційних підсистем для підтримки оперативно-розшукової діяльності ОВС України дозволяє зробити наступні висновки щодо основних напрямків розвитку системи інформаційного забезпечення ОВС України:

• впровадження єдиної політики інформаційного забезпечення;
• інтеграція та систематизація обліків на усіх рівнях;
• впровадження сучасних інформаційних технологій в практику ОВС України;
• переоснащення інформаційних і галузевих підрозділів сучасною потужною комп'ютерною технікою;
• навчання особового складу роботі на ПЕОМ.

Підтвердженням необхідності та доцільності створення інформаційних підсистем для підтримки оперативно-розшукової діяльності ОВС України є наступні статистичні дані. За допомогою інформаційних підсистем комп'ютерних обліків криміногенних категорій осіб, нерозкритих злочинів, викраденого транспорту, зброї, номерних речей в 1999 році було розкрито 124 тис злочинів (при 4712 тис одиниць обсягу масивів інформації та при 1603 тис кількості запитів до інформаційних підсистем).

Вважаємо за доцільне підкреслити ще раз те, що процес інформатизації в органах внутрішніх справ України неможливий без певного нормативно-правового забезпечення, і цій проблемі в МВС України приділяється велика увага. Рішенням Колегії МВС України від 28 грудня 1999р. №8км/1 схвалено Програму інформатизації органів внутрішніх справ України на 2000-2005 рр. [312]. Відповідно до Наказу МВС України від 21 грудня №1001 "Про проведення експерименту щодо запровадження новітніх інформаційних технологій в діяльності органів внутрішніх справ" [396] ведуться роботи щодо впровадження інформаційної підсистеми "Повідомлення" в ГУМВС України в м. Києві, УМВС України в Івано-Франківській, Львівській та Харківській областях. На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 1996 року "Про створення міжвідомчого автоматизованого банку даних про незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та причетних до нього осіб" [397] в структурі УОІ МВС України створено Міжвідомчий банк даних "Наркобізнес", який складається з центрального банку даних та локальних абонентських робочих місць у системі МВС України. В Програмі інформатизації певна увага приділяється розвитку взаємодії з міністерствами та відомствами України, правоохоронними органами інших держав. Цим же документом також передбачено використання в діяльності ОВС України можливостей мережі Internet. Деякі нормативно-правові акти, що стосуються підстав створення інформаційних підсистем для інформаційної підтримки оперативно-розшукової діяльності, вже були зазначені вище.

Варто також підкреслити, що одним з останніх нормативно-правових документів, що було видано МВС України, є Рішення Колегії Міністерства внутрішніх справ України від 4 липня 2000р. №5км/7 "Про хід виконання МВС України Програми інформатизації органів внутрішніх справ згідно з Законом України "Про Національну програму інформатизації" [398]. Аналіз рішень Колегії дозволяє зробити висновок, що цей нормативно-правовий акт є конструктивним керівництвом до дій, в якому запропоновані певні механізми виконання інформаційних завдань, відповідальні посадові особи, строки виконання та заходи контролю за виконанням. На нашу думку, цей документ сприяє підвищенню ефективності процесу інформатизації в органах внутрішніх справ України, подальшому формуванню інформаційного середовища ОВС України і, як слідство, якісному виконанню завдань ОВС України, в тому числі і оперативно-розшукової діяльності. Вважаємо, що тільки тісна співпраця практичних співробітників ОВС України та науковців дозволить здійснювати реалізацію державної інформаційної політики ОВС України.

Вважаємо за доцільне зупинитися на зовнішній складовій інформаційної політики МВС України, зокрема, на проблемах обміну інформацією з правоохоронними органами іноземних держав, її накопичення та використання при здійсненні оперативно-розшукової діяльності ОВС України, що знайшло своє відображення в Програмі інформатизації органів внутрішніх справ України на 2000-2005 рр. [312]. Нагальним завданням правоохоронних органів у всьому світі є координація зусиль по боротьбі з транснаціональними злочинами [399, 400]. Слід зазначити, що для тих випадків, коли злочинні дії, угоди або схеми порушують закони більш, чим однієї країни, кримінологи ввели термін "транснаціональна злочинність". Організація Об'єднаних Націй (ООН) розділила всі транснаціональні злочини на 17 груп, у тому числі: "відмивання" грошей, тероризм, незаконна торгівля зброєю, комп'ютерна злочинність, незаконна торгівля наркотиками, торгівля людьми, торгівля людськими органами і т. ін.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993р. "Про Національне центральне бюро Інтерполу" [401] взаємодія правоохоронних органів України з компетентними органами зарубіжних держав щодо рішення питань боротьби зі злочинами, що мають транснаціональний характер, здійснюється тільки через Національне центральне бюро Інтерполу. Міністерство внутрішніх справ України виступає як Національне центральне бюро Інтерполу. Варто зауважити, що ефективність виконання завдань-функцій Укрбюро Інтерполу в значній мірі залежить від інформаційної підтримки – інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності всіх правоохоронних органів України та інших держав, а, отже, від державної інформаційної політики, що проводиться як в усьому світі, так і в Україні. На цей час налагоджується взаємодія між ОВС України та правоохоронними органами інших держав. Як вже відзначалося, в складі інформаційного забезпечення ОВС України функціонують інформаційні підсистеми "Розшук", "Пізнання", "Угон", "Арсенал", "ОАЗИС", "Антикваріат", міжвідомчий банк даних "Наркобізнес", багатоцільовий інтегрований банк даних Головного Управління по боротьбі з організованою злочинністю , банк даних кримінальної статистики, які сприяють ефективності оперативно-розшукової діяльності правоохоронних органів України та інших країн. Варто зауважити, що правове використання перерахованих підсистем і розробка нових на міждержавному рівні дозволить досягти помітних зрушень у рішенні проблем транснаціональної злочинності і захисту прав і свобод людини.

У березні 1999 року на зустрічі представників постійних місій держав-членів ООН у Відні обговорювалося питання про здійснення трьох нових глобальних програм, спрямованих на протидію росту нелегальної міжнародної діяльності - корупції, торгівлі людьми і на боротьбу з організованими групами. Міжнародний центр по попередженню злочинності і Міжрегіональний науково-дослідний інститут з питань злочинності і правосуддя дійшли згоди про проведення спільного всесвітнього дослідження з проблеми корупції в рамках трирічні Глобальної програми боротьби проти корупції. Серед інших компонентів проекту – створення міжнародної бази даних, що містить оновлену інформацію про результати дослідження, приклади найкращої антикорупційної практики і тексти міжнародних договорів в галузі боротьби з корупцією, а також проекти технічного співробітництва щодо надання допомоги в створенні або зміцнені країнами свого потенціалу щодо запобігання, виявлення і боротьби з корупцією. Обидві міжнародні організації також мають намір співробітничати в рамках Глобальної програми по боротьбі з торгівлею людьми, що буде протидіяти участі організованих кримінальних груп у контрабанді і торгівлі людьми. Передбачається, що в рамках проекту будуть створені різноманітні форми співробітництва між правоохоронними агентствами, імміграційною владою, групами по наданню допомоги жертвам та іншими спеціальними органами, зокрема, у сфері інформаційного забезпечення. Програма "Глобальне дослідження щодо організованої злочинності" буде спрямована на оцінку діяльності організованих кримінальних груп у світовому масштабі і допоможе країнам зібрати надійну інформацію та аналітичні дані щодо транснаціональних кримінальних організацій, які швидко збільшуються. Результати п'ятирічного проекту дозволять Міжнародному центру по попередженню злочинності розширити рамки технічного співробітництва і допомогти країнам розробити відповідні стратегії для протидії організованим кримінальним елементам.