1. Відносини учасників господарського обороту, завдяки яким відбувається обмін товару на гроші або інший товар, опосередковуються договорами про оплатну реалізацію майна (купівля- продаж, поставка, контрактація, міна-бартер, постачання енергетичних та інших ресурсів тощо). При цьому виявляється тенденція до універсалізації (консолідації) правил про товарний обіг на основі договору купівлі-продажу, тобто загальні положення про купівлю-продаж поширюються й на інші вищезазначені договори, якщо інше не передбачено в самому договорі, законі або не випливає з характеру конкретних взаємовідносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Наявні у ЦК 1963 р. норми про купівлю-продаж були розраховані на звичайні, побутові, правочини купівлі-продажу майна і не охоплювали великого розмаїття умов, які включаються у договори між господарюючими суб'єктами, особливо в договори міжнародної купівлі-продажу товарів за участю зарубіжних учасників. Тому в новому ЦК, крім традиційних у цьому договорі обов'язків продавця (попереджати покупця про права третіх осіб на товар, що продається, зберігати його до передачі покупцеві тощо), сформульовано чимало нових правил, які стосуються визначення кількості, асортименту, якості, комплектності товару, тари й упакування, строків передачі товарів покупцеві та наслідків недодержання їх продавцем. Згідно зі ст. 656 ЦК договір може бути укладений на купівлю-продаж як товару, що є у про- давця на момент укладення договору, так і товару, який буде виготовлений, створений, придбаний продавцем у майбутньому.

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До такого договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (§ 1 гл. 54 ЦК), якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-про- дажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. В цьому разі до купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договорів купів- лі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їх суті.

Однією з істотних умов договору купівлі-продажу є умова щодо предмета, який характеризується певними кількісними та якісними показниками. Продавець повинен передати покупцеві товар, передбачений договором, а також його приналежності та документи, що до нього додаються (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), передбачені законом або договором. Кількість товарів, що підлягають передачі покупцеві, визначається у договорі у відповідних одиницях виміру або грошовому виразі. Умова щодо кількості товарів може бути погоджена шляхом встановлення у договорі порядку її визначення. Якщо за договором купівлі-продажу передачі підлягають товари у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товари в асортименті, погодженому сторонами. Якщо асортимент у договорі не визначено або не встановлено у порядку, передбаченому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товари мають бути передані покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товари в асортименті, виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від виконання договору (статті 669 і 671 ЦК).

Спільною для договорів про оплатну реалізацію майна є проблема гарантування продавцем якості товару, зокрема встановлення та обчислення гарантійних строків або строків придатності товарів. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору. За відсутності у договорі умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо під час укладання договору покупець повідомив продавця про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товарів за зразком і (або) за описом продавець повинен передати покупцеві такі товари, які відповідають зразку та (або) описові. Якщо відповідно до встановленого законом порядку передбачено обов'язкові вимоги щодо якості товару (наприклад у стандартах, технічних умовах тощо), то продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим обов'язковим вимогам. За угодою між продавцем і покупцем може бути переданий товар, який відповідає підвищеним вимогам щодо якості порівняно з обов'язковими вимогами, встановленими у передбаченому законом порядку (ст. 673 ЦК).

Товари, які продавець зобов'язаний передати покупцеві, мають відповідати вищезазначеним вимогам у момент передання їх покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товарів цим вимогам не передбачений договором, і в межах розумного строку мають бути придатними для мети, з якою товари такого роду звичайно використовують. Якщо договором або законом, іншими правовими актами передбачено надання продавцем гарантії якості товарів, продавець зобов'язаний передати покупцеві товари, що мають відповідати зазначеним вимогам протягом певного періоду часу, встановленого договором, законом чи іншими правовими актами (гарантійного строку). Гарантія якості товару поширюється і на всі комплектуючі вироби, якщо інше не передбачено договором.

За загальним правилом, визначеним у ст. 676 ЦК, гарантійний строк починає спливати з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не передбачено договором. Якщо покупець позбавлений можливості використовувати товар, щодо якого встановлений гарантійний строк, за обставин, які залежать від продавця, гарантійний строк не спливає до усунення відповідних обставин продавцем. Якщо інше не передбачено законом, гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися через виявлені в ньому недоліки, за умови повідомлення у належному порядку продавця про недоліки товару.

Вважається, що гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строкові на основний виріб і починає спливати водночас із ним. У разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору купівлі-продажу, гарантійний строк на нього починає спливати з моменту заміни.

Законом, іншими нормативно-правовими актами може бути визначений строк, по закінченні якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності). Останній визначається або періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання. Товар, на який встановлено строк придатності, продавець має передати покупцеві з таким розрахунком, щоб його можна було використати за призначенням до закінчення строку придатності.

Так, спільне українсько-англійське підприємство "Галка ЛТД" (м. Львів) і приватне підприємство "Лідія О. В." (м. Пер- вомайськ) уклали контракт на купівлю-продаж 7 тонн розчинного кавового напою у 900-грамових банках. У той самий день товар був навантажений на автомобіль з причепом і відправлений покупцеві до м. Первомайськ. Не розвантажуючи товар у пункті призначення, покупець відправляє його цим самим автотранспортом і з пломбами продавця до м. Санкт-Петербург для передачі його Мурманському морському пароплавству, з яким він уклав договір на поставку кавового напою. Під час перевірки товару в м. Санкт-Петербург виявлено розходження між строком виготовлення напою, зазначеним у якісному посвідченні на цей товар, і датами його виготовлення, зазначеними у маркуванні на банках з кавовим напоєм. Оскільки до закінчення строку придатності на кавовий напій залишилося менше 2 місяців, а для використання на кораблях далекого плавання строк його придатності не повинен бути меншим за 4 місяці, Мурманське морське пароплавство відмовилося одержати цей товар. За вказівкою приватного підприємства "Лідія О. В." кавовий напій було передано для реалізації у місцеву торговельну мережу.

Спір з приводу неоплати покупцем-приватним підприємством "Лідія О. В." одержаного ним товару з мотиву невідповідності строку придатності, зазначеного в якісному посвідченні, датам виготовлення, вказаним у маркуванні на банках з напоєм, у зв'язку з чим строк придатності виявився меншим за 4 місяці, був вирішений на користь продавця - СП "Галка ЛТД". Було враховано, що покупець, направивши своїх представників до м. Львова для укладення контракту та одержання товару, не перевірив строк придатності кавового напою під час завантаження автомобіля на складі продавця, як і не здійснив такої перевірки у пункті призначення - у м. Первомайську.

Правові наслідки передання продавцем покупцеві товару неналежної якості залежать від того, які порушення умов договору про якість допущені продавцем. Відповідно до ст. 678 ЦК покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар суми; 2) вимагати заміну товару. Порушення вимог щодо якості товару вважається істотним у разі виявлення: а) недоліків, які не можна усунути;

б) недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу; в) недоліків, які виявлялися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару. Ці положення застосовуються, якщо інше не встановлено ЦК або іншим законом.

Якщо на товари не встановлено гарантійного строку або строку придатності, то вимоги з приводу недоліків можуть бути пред'явлені покупцем за умови, що вони виявлені у проданому товарі в розумний строк, але у межах двох років, а щодо нерухомого майна (будинків, квартир, споруд, земельних ділянок тощо) - не пізніше трьох років із дня передачі товару покупцеві, якщо триваліші строки не встановлені законом або договором. Якщо встановити день передання нерухомого майна неможливо або якщо покупець володів нерухомим майном до укладення договору, зазначені строки обчислюються від дня укладення договору. Строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення (частини 1 і 2 ст. 680 ЦК).

Відповідно до ст. 681 ЦК до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених ст. 680 ЦК, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку чи строку придатності.