Розділ 6 Кримінального кодексу України містить 14 складів злочинів, спільним родовим об'єктом яких є чужа власність. Об'єктивна сторона посягання полягає або в протиправному за-володінні чужим майном, або в його знищенні чи пошкодженні. За способом заволодіипя розрізняють:

-    крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна (ст. 185);

-    грабіж - відкрите викрадення (ст. 186);

• розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого (ст. 187);
• вимагання - вимога передачі чужого майна чи права на нього або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває у їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (ст. 189);
• шахрайство - заволодіння чужим майном або придбання права па нього шляхом обману чи зловживанням довірою (ст. 190);
• привласнення чи розтрату чужого майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191) та ін.

Серед посягань на власність законодавець вирізняє сім складів заподіяння майнової шкоди, не пов'язаної із викраденнями (статті 192-198 КК України). Суб'єкт злочину - фізична особа, якій виповнилося 16 років, а злочинів, передбачених статтями 185, 186, 187, 189, 194,- 14 років, злочину, передбаченого ст. 191,- 18 років.

Усі злочини цього роду характеризуються прямим умислом, крім необережного знищення або пошкодження майна (ст. 196 КК).

Обставинами, що обтяжують відповідальність і мають загальний характер для названих злочинів (за винятком знищення або пошкодження майна, порушення обов'язків щодо охорони майна, погрози його знищення; придбання або збут майна, за відомо здобутого злочинним способом) виступають: посягання, вчинене групою осіб за попередньою змовою; неодноразовість (повторність) - у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який злочин із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК України; заподіяння значної шкоди - у статтях 185, 186, 189 та 190 КК значна шкода визнається з урахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинено збитків на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; у статтях 185-191 КК у великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян па момент учинення злочину; у статтях 185-187 та 189-191 КК в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент учинення злочину. Крім того, залежно від характеру злочину закон передбачає й інші кваліфікуючі обставини: посягання, поєднане з проникненням у житло (статті 185, 186, 187 КК); заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ст. 189 КК); особливо тяжкі наслідки (ст. 188) тощо.

Злочини цього виду в Україні доволі поширені, а рівень їх розкриття - невисокий. Насамперед це стосується крадіжок, здебільшого - квартирних і кишенькових. Наявна тенденція зростання посягань, що вчиняються організованими злочинними групами, озброєними, з чітким розподілом функцій між учасниками. Зросла кількість озброєних нападів на банківські структури, із проникненням у житло громадян, з попередньою "розвідкою" об'єкта нападу тощо. Суттєвою є участь у таких групах неповнолітніх і навіть малолітніх, яким інколи доручають вчиняти окремі злочинні дії з розрахунку на кримінальну безвідповідальність. У вчиненні організованих корисливих суспільно небезпечних посягань злочинці широко використовують сучасні засоби зв'язку і транспорту, володіють інформацією про оперативні плани правоохоронних органів, одержуючи її від корумпованих працівників.

Злочинам такого роду доволі часто притаманний "серійний" характер. Відомі випадки, коли одні й ті ж особи вчиняли понад сотні квартирних крадіжок, десятки розбійних нападів, "серій" вимагань тощо. Тому і справи про їх злочини часто багатоепізодні, а це ускладнює розслідування усієї кримінальної діяльності великої кількості осіб, що проходять у справі.

Суттєві особливості у таких справах притаманні також тактиці слідчих дій, коли співучасники об'єднані груповою порукою, наперед напрацьовують можливі варіанти своїх показань на випадок провалу.

У більшості випадків основною метою оперативно-розшуко-вих заходів щодо розгляданої категорії кримінальних справ -встановлення і розшук винних, розшук викраденого майна або поновлення майнових прав потерпілих, а в справах, пов'язаних із протиправним проникненням у житло,- знарядь і засобів цих дій.

З-поміж злочинів проти власності найпоширенішими є крадіжки (ст. 185 КК України) - таємне викрадення чужого майна. Небезпечність цього злочину значно посилюється у випадках, коли крадіжки вчиняються злодіями-рецидивістами, для яких гака діяльність набуває характеру злочинного промислу, чи особами, котрі ухиляються від суспільно корисної праці, або неповнолітніми, які об'єдналися в організовані злодійські угруповання з метою систематичного посягання на чужу власність.

Розрізняють такі види крадіжок:

• Залежно від власника і характеру предмета посягання: крадіжки державного, колективного або особистого майна (матеріальних цінностей, вантажів, особистих речей, транспортних засобів тощо).
• Залежно від способу вчинення і приховання злочину: крадіжки, поєднані з проникненням у житло чи сховище (зі зламом замків і запиральпих пристроїв чи без такого); без проникнення, коли потерпілий пускає злодія до свого помешкання, зокрема через зловживання довірою; крадіжки-"підсадки", коли пасажир довіряє своє майно малознайомій особі та ненадовго відлучається; кишенькові крадіжки та ін.
• Залежно від місця реалізації злочинного задуму: крадіжки з приміщень - крамниць, кіосків, складів, готелів, санаторіїв, гардеробів, гуртожитків, квартир, будинків, дач тощо; крадіжки матеріальних цінностей із цехів промислових підприємств, підприємств АПК, комунального господарства та будівельних майданчиків, а також вантажів на залізничному, річковому, морському і повітряному транспорті тощо; крадіжки особистих речей громадян на вокзалах, із купе поїздів та ін.; кишенькові крадіжки на базарах, у громадському транспорті; крадіжки з автоматичних камер зберігання, із транспортних засобів і т. д.

Аналогічно будь-якому злочину, кожна крадіжка становить собою подію, що характеризується сукупністю тільки їй притаманних властивостей і відмінних ознак. Щоправда, всі наведені вище та інші різновиди крадіжок мають і спільні риси, які дозволяють дати їм узагальнену характеристику, вирізнивши певну специфіку їх розслідування. Криміналістична характеристика крадіжок містить узагальнюючі відомості про своєрідні ознаки (елементи), такі, як:

-     обстановку, в якій готуються і вчиняються крадіжки;

-     предмет злочинного посягання;

-     способи вчинення крадіжок;

-     типові сліди (слідова картина);

-   особу злочинця (типи і характер злодійських груп, мотиви поведінки тощо);

-   особу потерпілого від злочину.

> Обстановка, в якій готуються і вчиняються крадіжки.

Обстановка крадіжки - це, переважно, просторово-часові обставини, що характеризують подію злочину. Місце вчинення крадіжок локалізується просторово і здебільшого обмежене невеликою площею (ділянкою місцевості, приміщенням тощо). За характером зв'язку злочинних дій з особливостями місця їх учинення можна вирізнити такі різновиди обстановки вчинення крадіжок:

1 Журавель В. А. Розслідування крадіжок.- У ки.: Криміналістика: І Іідручпик / За рсд. В. Ю. Шспітька- К., 2001.- С. 527.

• місце заздалегідь обирається злочинцем і є одним із чинників формування способу приготування і вчинення крадіжки, Так, квартирні крадіжки вчиняються здебільшого в містах, переважно в районах новобудов. Використовуються зручні для злодія конструктивні особливості вхідних дверей (наявність щілин, відкривання всередину житла, недосконалість запираючих пристроїв тощо), відсутність охоронної сигналізації, "вразливість"1 перших і останніх поверхів багатоквартирних будинків, обмежена кількість квартир на сходових площадках тощо;
• місце, яке пов'язане з предметом крадіжки (склади, будівельні майданчики та ін.);

- крадіжки, в яких вибір місця реалізації злочинних дій є випадковим (кишенькові крадіжки).

Таємний характер крадіжок обумовлює вибір відповідного часу їх учинення. Так, 90% квартирних крадіжок вчиняються з 9-ї до 17-ї години у робочі дні тижня, більше половини - влітку; крадіжки з закладів торгівлі, комор - у вечірні та нічні часи, у святкові або вихідні дні; значна кількість кишенькових крадіжок вчиняються у вранішні та вечірні години, години "пік", коли виникає сприятлива для цього ситуація у міському транспорті, крамницях, па ринках та в інших велелюдних місцях.

>   Важливе місце серед елементів криміналістичної характеристики крадіжок посідають відомості про предмет злочинного посягання. Так, під час квартирних крадіжок зазвичай викрадаються гроші (зокрема іноземна валюта), коштовності, антикваріат, предмети релігійного культу, імпортна відео-, аудіо-, теле- і радіоапаратура, персональні комп'ютери, одяг, взуття та інші предмети господарсько-побутового призначення, зокрема й продукти харчування. Предметом кишенькових крадіжок є гроші, а також коштовності, відеокамери, фотоапарати, портативні магнітофони, плеєри, що їх викрадають із сумок, портфелів тощо.

Предметом крадіжок можуть бути автомобілі, мотоцикли, мопеди як засіб пересування або як комплекти різних агрегатів і деталей, які можна розібрати (двигун, шасі, колеса, магнітофон та ін.). У сфері комунального господарства предметами крадіжок є електролічильники, колективні телевізійні антени, агрегати ліфтів тощо. Щорічно збільшується кількість крадіжок вогнепальної зброї та вибухових речовин із військових частин, складів та інших сховищ.

Визначення предмета крадіжки під час розслідування конкретного злочину сприяє встановленню інших його елементів, зокрема окремих характеристик особи злочинця, обстановки вчинення та ін. Так, орієнтування злочинця на місці крадіжки, швидкість і цілеспрямованість дій у ході вибору схованок і відборі коштовностей свідчать про достатню обізнаність злочинця щодо місця предметів, які його цікавлять. Викрадення автомашин, крадіжки апаратури, електролічильників, телевізійних кабелів, антен учиняються здебільша особами, які мають певні професійно-технічні знання і навички.

>   Найінформативнішим джерелом у криміналістичній характеристиці крадіжок виступають відомості щодо способів учинення злочинів цього виду. За останні роки крадіжки чужого майна набули рис організованої та професійної спрямованості, вирізняються кваліфікованими способами їх учинення, що охоплюють, аналогічно способам розкрадань, різноманітні дії з підготування до крадіжки, безпосереднього заволодіння матеріальними цінностями (майном), а також приховуванню слідів злочинного посягання.

До дій злочинців із підготування до вчинення крадЬіски можна віднести такі: