•  заборона або перешкоджання створенню нових підприємств чи здійснення підприємництва в інших організаційних формах у будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво, придбання чи реалізацію певних видів товарів;
•  пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні чи інші форми об'єднань або здійснення концентрації суб'єктів господарювання в інших формах;
•  пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів чи першочергового їх придбання у певних продавців;

- будь-яка дія, спрямована на централізований розподіл товарів, а також розподіл ринків між суб'єктами господарювання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи продавців;

•  встановлення заборони на реалізацію певних товарів з одного регіону країни в іншому або надання дозволу на реалізацію товарів з одного регіону в іншому в певному обсязі чи за виконання певних умов;
•  надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції;
•  дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами;
•  дія, якою встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, ціноутворення, формування програм діяльності та розвитку, розпорядження прибутком [9].

Неважко помітити, що описи деяких правопорушень мають доволі широке та невизначене формулювання, наприклад: "будь-яка дія, спрямована на централізований розподіл товарів, а також розподіл ринків між суб 'єктами господарювання чи територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи продавців" (абз. 5 п. 2 ст. 15 Закону) [9].

Зазначення "будь-яка дія" - досить невизначене, адже ця дія може бути результатом проведення економічної політики регіону.

Інший приклад: "дія, внаслідок якої окремим суб 'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами" (абз. 8 п. 2 ст. 15 Закону) [9] або "дія, якою встановлюється не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, ціноутворення, формування програм діяльності та розвитку, розпорядження прибутком" (абз. 9 п. 2 ст. 15 Закону) [9]. Зауваження стосується словосполучення "дія, внаслідок якої...". Може виникнути питання: як на практиці довести причинний зв'язок між цією дією (або діями) та наслідками, що настали?

На нашу думку, при описі правопорушення, а особливо якщо це сингулярний делікт, не повинно бути неточностей, неясностей та підстав для двозначного тлумачення.

Зазначимо, що при кваліфікації правопорушення у вигляді надання окремим суб'єктам або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції, можуть виникнути непорозуміння через юридичну невизначеність терміну "пільги", а також невизначеності терміну "спотворення конкуренції". Очевидно, в Законі необхідно було б вказати, що саме розуміється під "пільгами" та "спотворенням конкуренції".

Протиправні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є суттєвою перешкодою для суб'єктів господарювання при здійсненні ними господарської діяльності. Традиції командно- адміністративної системи, бажання деяких керівників тримати під безпосереднім контролем діяльність підприємств (незалежно від форми власності) призводять до ущемлення законних прав та інтересів одних підприємців і надання неправомірних переваг іншим. Протидіяти цьому важко, оскільки органи влади завжди знаходяться у більш привілейованому становищі. Крім того, більшість підприємців не звертаються з заявами про порушення своїх прав - частина не знає, до якого органу їм слід звернутися, а частина просто не вірить у вирішення справи на свою користь.

Статтею 16 Закону України "Про захист економічної конкуренції" забороняється делегування органами влади та органами місцевого самоврядування окремих владних повноважень об'єднанням, підприємствам та іншим суб'єктам господарювання, якщо це призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції [9]. Забороняються також дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), що полягають у схиленні суб'єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації (ст. 17 Закону) [9].

Статті 18, 19, 20 Закону України "Про захист економічної конкуренції" мають характер відсилочних, тобто опис протиправних дій (диспозиція) міститься в іншій статті Закону. Так, наприклад, протиправними діями є антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання, тобто узгоджені дії, що призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Зокрема це узгоджені дії, передбачені ст. 6 Закону, які стосуються:

1.  встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;
2.  обмеження                                 виробництва,     ринків товарів,   техніко-

технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;

1.  розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками;
2.  спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;
3.  усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців;
4.  застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції;
5.  укладення угод за умови прийняття іншими суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод;
6.  суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин [9].