На думку Бєлякова К.І., під державною інформаційною політикою слід розуміти діяльність державних органів, спрямовану на врегулювання та розвиток національного інформаційного середовища, що охоплює не тільки телекомунікації, інформаційні системи і засоби масової інформації, а й всю сукупність виробництв і відносин, пов'язаних із створенням, збереженням, обробкою, демонстрацією, передачею інформації у всіх її видах [24, с. 56]. Таке розширене трактування інформаційної політики здається сьогодні обґрунтованим, з огляду на те, що новітні телекомунікаційні й інформаційні технології інтенсивно розмивають бар'єри між різними секторами інформаційного середовища.

Сформульована та закріплена у Законі України "Про Національну програму інформатизації" від 4 лютого 1998 р. Національна програма інформатизації являє собою комплекс взаємопов'язаних окремих завдань (проектів) інформатизації, спрямованих на реалізацію державної політики та пріоритетних напрямів створення сучасної інформаційної інфраструктури України за рахунок концентрації та раціонального використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого і науково-технічного потенціалу держави, а також координації діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і громадян у сфері інформатизації [155].

Здійснювана державна політика інформатизації, окрім нормативного закріплення, повинна спрямовуватися насамперед на дієву реалізацію таких основних завдань:

{посилання-49}-    {посилання-50}формування правових та організаційних передумов розвитку інформатизації;

{посилання-51}-    {посилання-52}застосування та розвиток сучасних інформаційних технологій у відповідних сферах суспільного життя України;

{посилання-53}-    {посилання-54}формування системи національних інформаційних ресурсів;

{посилання-55}-    {посилання-56}створення загальнодержавних систем інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування;

{посилання-57}-    {посилання-58}підвищення ефективності вітчизняного виробництва на основі широкого використання інформаційних технологій;

{посилання-59}-    {посилання-60}формування та підтримка ринку інформаційних продуктів і послуг;

{посилання-61}-    {посилання-62}інтеграція України у світовий інформаційний простір.

Таким чином, проаналізувавши поняття "інформація", "інформаційне суспільство", "інформаційна безпека", "інформаційні технології", що входять до категоріального ряду поняття "інформаційна сфера", можна сформулювати визначення останнього з урахуванням сучасної соціально-політичної ситуації.

Отже, під інформаційною сферою українського суспільства пропонується розуміти "єдиний інформаційний простір України, який формується державними органами, громадськими, політичними та соціальними організаціями, а також громадянами й функціонує з урахуванням правових, організаційних, науково-технічних, економічних, фінансових, методичних, гуманітарних та моральних засад з урахуванням вимог та завдань національної інформаційної безпеки України.