На наш погляд, заслуговує на увагу концепція охорони громадського порядку, наведена Веремеєнко І.І. Відповідно до неї, громадський порядок є системою суспільних відносин, що виникають і розвиваються в громадських місцях у процесі спілкування людей, правове й інше соціальне регулювання яких, забезпечують особисту і громадську безпеку громадян і, тим самим, обстановку спокою, узгодженості і ритмічності життя. Охороняти громадський порядок взагалі і не охороняти громадську й особисту безпеку неможливо. Суть охорони громадського порядку саме і полягає в забезпеченні особистої і громадської безпеки в процесі спілкування людей [12, c. 22-29]. Автор концепції робить уточнення, що забезпечення особистої безпеки і громадської безпеки є метою громадського порядку, у зв'язку з чим таке поняття означає самостійність цих взаємозалежних та взаємопроникаючих, взаємообумовлених понять.

У такий спосіб приведене вище визначення поняття громадського порядку, засноване на тому, що в реальній дійсності охорона громадського порядку є, в той же час, і забезпечення особистої безпеки громадян і громадської безпеки. У свою чергу, вжиття заходів щодо забезпечення особистої безпеки і громадської безпеки, служить неодмінною умовою підтримання надійного громадського порядку [13, c. 6-14].

Положення цієї концепції складають основу дослідження проблеми адміністративної діяльності дільничного інспектора міліції.

Конкретизація поняття громадського порядку має важливе значення, оскільки дозволяє визначити шляхи удосконалення його правового регулювання, більш ефективного використання сил і засобів адміністративно-правової охорони.

Заслуговують на увагу і твердження І.П. Голосніченка, Я.Ю. Кондратьєва, що поняття громадського порядку потрібно завжди чітко розуміти. Не можна звужувати або занадто розширювати відносини, що складають його зміст. Правильне вирішення цього питання має важливе практичне значення. Розширене тлумачення поняття "громадський порядок" може спричинити безпідставне втручання міліції у відносини, які не знаходяться під її охороною [3, c. 16].

Забезпечити зразковий громадський порядок - це, на наш погляд, означає створення таких умов, за яких би соціальні, а, особливо, правові норми, що регулюють суспільні відносини і містять правила соціальної поведінки людей, не порушувались. Очевидно, що для цього необхідно організувати охорону від посягань на встановлений державою громадський порядок. Звичайно, громадський порядок, що не порушується зовсім, - ідеальний (ідеалізований), а не реальний стан, але це - ціль, до якої прагне держава та її правоохоронні органи [14, c. 8].

Охорона громадського порядку - це галузь адміністративно-політична, у рамках якої повинні бути створені нормальні умови для життєдіяльності людей у найрізноманітніших сферах суспільних відносин. Охорона громадського порядку ведеться в декількох напрямках: контроль за дотриманням порядку в громадських місцях; попередження і припинення будь-яких правопорушень; боротьба з різноманітними посяганнями на власність; протидія пияцтву, алкоголізму, наркоманії, а також проституції; попередження правопорушень, які вчиняються неповнолітніми, зокрема, вжиття заходів проти їхньої безпритульності; проведення спеціалізованої виховної роботи з громадянами, у трудових колективах і з населенням взагалі. У цілому ж, напрямок охорони громадського порядку має настільки багато сторін, що виділення їхніх окремих різновидів є дуже умовним. Їх визначення залежить від багатьох чинників: політичних, економічних, соціальних не тільки в масштабі держави, але й на рівні конкретних регіонів. Незмінно одне - міліція, як державний орган, повинна виконати покладені на неї державою і законом обов'язки з охорони громадського порядку.

Охорона громадського порядку здійснюється трьома засобами: кримінально-правовими, цивільно-правовими і адміністративно-правовими. Відповідно, існує кримінально-правова, цивільно-правова й адміністративно-правова охорона громадського порядку. Вони відрізняються характером заходів, що їх складають, та специфікою правового регулювання. У першу чергу, враховуючи тему дослідження, мають бути докладно розглянуті заходи, що відносяться до адміністративно-правової охорони.

Адміністративно-правова охорона громадського порядку - це визначена законом виконавчо-розпорядча діяльність державних органів, що містить встановлення обов'язкових правил в сфері громадського порядку; у створенні умов для реалізації прав громадян і охорони цих прав; у створенні обстановки спокою в громадських місцях; у напрямку додержання громадянами законів і інших чинних нормативних актів; у здійсненні адміністративного нагляду; в застосуванні до порушників заходів адміністративного впливу [15, c. 18]. У адміністративно-правовій охороні громадського порядку одне з найважливіших місць займає адміністративна діяльність міліції. Сутність її полягає в повсякденному виконанні, втіленні в життя законів і підзаконних актів, які регулюють громадський порядок. Особливість цієї діяльності полягає в тому, що в ній зосереджується широкий обсяг адміністративно-наглядових функцій. Підтримання встановленого державою порядку потребує постійного нагляду за дотриманням правил поведінки в громадських місцях, дотриманням паспортних правил, правил виробництва, зберігання, перевезення предметів та речовин, на які розповсюджуються дозвільна система і дотримання багатьох інших нормативів. Природно, що апарати і служби міліції не тільки в межах своєї компетенції ведуть боротьбу з правопорушеннями і злочинністю, але і самі практично здійснюють заходи з попередження, виявлення і припинення правопорушень, вживають заходів, які забезпечують притягнення винних до встановленої законом адміністративної відповідальності.

Серед основних напрямків діяльності дільничних інспекторів міліції щодо забезпечення правопорядку на закріпленій адміністративній дільниці, варто особливо виділити: адміністративну діяльність; попереджувальну діяльність; участь у розкритті злочинів; проведення профілактичної роботи серед осіб, схильних до вчинення злочинів та інших правопорушень; надання в межах  своєї компетенції допомоги громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям і громадським об'єднанням у здійсненні їх законних прав і інтересів [2].

Адміністративна діяльність є одним із головних напрямків роботи дільничного інспектора міліції, що здійснює практичне впровадження в життя законів і нормативних актів у сфері охорони громадського порядку [16, c. 28-34]. Проведене автором дослідження показало, що в загальних витратах робочого часу дільничних інспекторів міліції зазначених напрямків складає: адміністративна - 41,4%; попереджувальна - 24,8%; участь і розслідуванні злочинів - 20,9%; по наданню допомоги громадян і інших посадових осіб у здійсненні їхніх прав і законних інтересів - 12,9%.

Адміністративна діяльність дільничних інспекторів міліції, на нашу думку, - це цілеспрямована, організуюча виконавча і розпорядча діяльність, яка полягає у безпосередньому, повсякденному, практичному здійсненні завдань і функцій держави щодо забезпечення громадської безпеки, охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю на адміністративній дільниці.

Служба дільничних інспекторів, серед інших служб ОВС, до повноважень яких належить адміністративна діяльність, займає особливе місце тому, що поєднує і забезпечує: охорону громадського порядку і громадську безпеку, дорожній рух в межах адміністративної дільниці, здійснює дозвільну систему, адміністративний нагляд, попереджує, припиняє та притягує до відповідальності осіб які вчинили правопорушення, попереджує правопорушень серед неповнолітніх, охороняє приватну, державну, колективну й інші форми власності, забезпечує контроль за дотриманням правил перебування в Україні іноземців і осіб без громадянства й ін.

Для здійснення своїх повноважень, дільничні інспектори міліції мають право застосувати до порушників заходи адміністративно-процесуального забезпечення й адміністративних стягнень.

Зміст діяльності, спрямованої на охорону громадського порядку, складають такі адміністративно-правові відносини: по-перше, відносини усередині підрозділу дільничних інспекторів у процесі організації і практичного вирішення завдань щодо забезпечення громадського порядку і безпеки; по-друге, відносини, які виникають під час повсякденної безпосередньої охорони громадського порядку і забезпечення  громадської безпеки силами і засобами дільничних інспекторів міліції і громадськості.

У першому випадку мова йде про визначення штатів, про підбір та розміщення кадрів, їх навчання, про планування охорони громадського порядку, про організацію та практичне забезпечення цього порядку, про здійснення функцій контролю (за нарядами ППСМ і дільничними інспекторами міліції з боку старших дільничних інспекторів) і т. ін., тобто про внутрішньо організаційні відносини (внутрішньо організаційна діяльність дільничних інспекторів міліції).

В другому випадку маються на увазі відносини, складаються в зв'язку з охороною громадського порядку, наприклад, такі відносини, які виникають у зв'язку із вчиненням громадянином адміністративного правопорушення, або у зв'язку із зверненням громадянина до дільничного інспектора міліції  під час особистого прийому. Суб'єктами таких відносин є: громадяни, органи, підприємства, установи, їхні посадові особи. Такі відносини належать до зовнішньої адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції і виражаються у безпосередньому забезпеченні дотримання громадянами, посадовим особам вимог законодавства в сфері внутрішніх справ, у здійсненні заходів, спрямованих на попередження, припинення порушень і притягнення винуватих до відповідальності.

Внутрішньо-організаційна і зовнішня діяльність дільничних інспекторів міліції взаємозалежні і спрямовані на вирішення головного завдання, створення для громадян і посадових осіб найбільш сприятливих умов для праці, відпочинку, забезпечення потреб, реалізації прав і законних інтересів.

Характерними рисами адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції є: державно-владний і організаційний характер, підпорядкованість і підконтрольність у процесі її здійснення відповідним державним органам, законність, профілактична спрямованість.

Державно-владний характер адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції полягає у здійсненні покладених на них адміністративно-правових повноважень від імені держави, у межах компетенції, які строго визначені законами і іншими правовими актами (укази Президента, постанови Кабінету Міністрів, накази МВС, відповідні інструкції, тощо). Співробітники органів внутрішніх справ, виконуючи адміністративні функції, виступають як суб'єкти управління (представники влади), яким надано право давати обов'язкові для виконання приписи, вказівки, застосовувати, в необхідних випадках, примусові  заходи впливу. Тому стосовно об'єктів управління виконавча діяльність дільничних інспекторів міліції, є разом з тим, і розпорядчою. У розпорядчих повноваженнях і виявляється така властивість адміністративної діяльності, як владність.