Розпад Радянського Союзу, проголошення України незалежною державою, заборона Комуністичної партії, яка мала конституційне право партійного керівництва профспілками, демократизація суспільства кардинально змінили методи роботи, форми діяльності, а головне функції профспілок.                  

          Для того, щоб правильно дослідити, які є функції у профспілок, потрібно спочатку з'ясувати, що таке функція профспілок. В перекладі з латинської мови слово "функція" означає дію або рух в певному напрямку. Але таких напрямів в  діяльності профспілок чимало. Для функцій необхідно їх об'єднати так, щоб виділити основні, охоплюючи інші, не головні напрями діяльності профспілок. При такій класифікації напрямів діяльності профспілок можна виділити декілька функцій, тобто основних, головних напрямів їх діяльності. В залежності від змісту, цілей, напрямів їх діяльності дослідники визначали декілька взаємопов'язаних та взаємообумовлених між собою функцій. Однак в економічній, філософській, політологічній і правовій літературі види цих функцій висвітлені неоднаково. В той же час дослідження проблеми функції профспілок, необхідність розробки правильного теоретичного дослідження поняття функції для правової науки має велике значення, оскільки з кожною функцією пов'язане питання визначення прав профспілок, ефективності використання цих прав і проблема подальшого їх розширення[5].                  

          Тому, вважаємо, що потрібно спочатку визначити, які напрями діяльності профспілок ми вважаємо самостійною їх функцією. А для цього потрібно дослідити та встановити ті критерії, які повинні лягти в основу виділення функції. Тільки такий методологічний підхід до дослідженого питання, на наш погляд, дозволить правильно визначити в науці трудового права поняття функції профспілок, а, також усунути протиріччя в їх назві і кількості. Термін функція вживався різними дослідниками для виявлення, наприклад, функцій держави, права, тощо.    

          М.Г.Александров функції держави визначав, як напрями її діяльності, які відображають його сутність. Функції держави, на думку вченого, відповідають соціальному призначенню та історичним завданням, які стоять перед державою на головних етапах його розвитку і розкривають основні сторони змісту діяльності держави[6]. Таким чином, М.Г.Александров під функцією держави розумів основні сторони змісту діяльності. Функції держави також визначали як основні напрями (і сторони) її діяльності по вирішенню завдань, які стоять перед державою на певному етапі історичного розвитку, виражають сутність і дають їй предметну соціально-політичну характеристику[7];[8].

          На сучасному етапі розвитку суспільства функції держави визначають - як основні напрями діяльності держави обумовлені його сутністю та змістом, а також цілями і завданнями які стоять перед ними на певному етапі розвитку і його соціальним призначенням[9].

          С.О.Іванов, відмічав, що функції права - це напрям правового впливу на волю, поведінку людей, на суспільні відносини[10].    

          Поряд з функціями держави і права, а також функціями трудового права, мають функції і профспілки. Що ж тоді розуміти під функціями профспілок?

          А.І.Цепін під функціями профспілок розумів головні напрями їх діяльності по вирішенню завдань які стоять перед ними, в яких проявляється сутність профспілок як добровільної громадської організації та розкривається їх соціально-політична характеристика, як соціального інституту[11]. Н.Єфремова функції профспілок визначала, як основні напрями їх діяльності, які сприяють вирішенню поставлених перед цими організаціями головних завдань[12]. Є.А.Іванов під функціями профспілок визначав основні напрями та сторони їх діяльності, в яких проявляється природа профспілок і завдяки яким здійснюється їх соціальне призначення і роль в суспільстві[13].

          Таким чином, незважаючи на деяку різницю в визначенні поняття функції профспілок, маємо загальні погляди в більшості вчених[14];[15], що функція профспілок - це основний, головний напрямок, сторона їхньої діяльності по вирішенню завдань, які стоять перед ними з наділенням певними правами.

          Вважаємо, що це ще не дає можливості визначити, які напрями діяльності профспілок потрібно виділити як основні, головні які б охоплювали б інші, неголовні напрями, складали лише частину основного і які тому не можна вважати самостійною функцією профспілок.    

          Вказані поняття функцій профспілок не ліквідує різні точки зору авторів, які мали місце в науці трудового права по відношенню до кількості та поняття функцій профспілок. Тому спірним, на наш погляд, є твердження окремих авторів, які виступали проти єдиної класифікації основних функцій профспілок[16].                

          В.М.Догадов, один з перших вчених, який досліджував правове положення професійних спілок, поряд з управлінням виробництвом, до основних функцій профспілок відносив здійснення державного соціального страхування, а замість захисної функції профспілок виділяв функцію розгляду трудових спорів та контроль за дотриманням трудового законодавства[17]. На наш погляд, останні функції названі вченим є лише правовими формами реалізації захисної функції профспілок. Н.Єфремова до числа основних функцій профспілок відносила - школу управління, школу господарювання, школу комунізму, а також функцію по представництву та захисту інтересів трудівників[12]1. Цієї ж точки зору в принципі дотримуються І.О.Снігірьова і Л.С.Явіч, які, крім цього, відносять до захисної функції профспілок і захист профспілками держави[18];[19].

          В науці трудового права виділяли і такі функції профспілок: 1). функція  турботи про матеріальні та культурні інтереси робітників і службовців; 2). культурно-виховну; 3). функція захисту прав і законних інтересів робітників та службовців[20].

          К.С.Батигін до числа основних функцій профспілок відносив піклування про підйом виробництва, укріплення трудової дисципліни[21], і чомусь, обминає взагалі захисну функцію. Е.Г.Тучкова виділяла такі основні функції профспілок: всебічне сприяння розвитку виробництва, підвищенню його ефективності; охорона матеріальних інтересів трудівників в широкому значенні (в представництві інтересів працівників і службовців); захисну функцію профспілок[22].                                                     

          Погодившись з висловленими думками в науковій літературі відносно неможливості і непотрібності створення універсальної і єдиної класифікації функцій профспілок, В.А.Чибисов[23] приєднався  в цьому питанні до думки Г.К.Москаленка, який відносив до головних функцій профспілок: виробничо-економічну, захисну, культурно-виховну, нормативну та організаційну[24]. 

          Вважаємо, що найбільш повно і всебічно класифікував всю діяльність профспілок по основним функціям А.І.Цепін, який запропонував такі функції профспілок: піклування про інтереси трудящих в сфері виробництва, праці, побуту та культури, про розвиток народного господарства, підвищення виробництва; участь в управлінні суспільством та виробництвом; виховну функцію; функцію захисту прав робітників і службовців та інших трудящих[5]1.

          І.О.Снігірьова виділяла такі функції профспілок: захисну, економічно-соціальну, виховну і функцію міжнародної солідарності[25]. Автори підручника "Радянське трудове право" виділяли наступні основні функції профспілок: функцію захисту прав робітників і службовців; функцію турботи про інтереси працівників в сфері виробництва, праці, побуту та культури; виробничо-економічну; функцію участі в управлінні суспільством та виробництвом; виховну функцію[26]. Так, українські вчені в галузі трудового права визначали такі функції профспілок: виробничо-економічну; захисну; культурно-виховну; нормативну та організаційну[27].

          Російські вчені запропонували таку класифікацію функцій профспілок: виробничо-економічну; соціальну (культурно-виховну); захисну і міжнародну[28]. Пізніше ці ж самі автори змінюють свою думку щодо пріоритетності захисної функції профспілок і на перше місце виділяють: захисну; виробничо-економічну; соціальну (культурно-виховну) і міжнародну функції профспілок[29].

          Вказані розбіжності як по видам, так і по кількості основних функцій профспілок пояснюються тим, що кожен з авторів виділяв ту чи іншу сторону діяльності профспілок[30], не маючи якогось конкретного критерію для виділення основної функції. Однак всі автори виділяли захисну функцію, але деякі з них (Н.І.Єфремова, Г.П.Алексєєв і Є.А.Іванов) поєднували захисну функцію разом з турботою про умови праці та побуту, представництвом інтересів трудящих, а А.І.Цепін, навпаки, виділяв турботу про задоволення інтересів трудящих, поліпшення їх умов праці та побуту в функцію, самостійну від захисної.