Практика повсякденної діяльності людини і суспільства характеризується неухильним зростанням використання інформації і нових інформаційних технологій. Інформація - стратегічний ресурс суспільства, який визначає рівень розвитку держави, його економічний потенціал.

Інтенсивне зближення інтересів права й інформатики є об'єктивним і закономірним процесом, викликаним нагальною необхідністю у взаємному використанні новітніх досягнень цих наук, який має два взаємозв'язані аспекти: прикладний і змістовий. Тобто використання останніх досягнень у галузі інформаційних технологій, пристосованих або спеціально розроблених для розвитку й функціонування юридичної науки і практики, з одного боку, і юридичне закріплення питань, пов' язаних з упровадженням у певну сферу суспільних відносин цих інформаційних технологій, - з другого.

З розвитком інформаційного суспільства збільшуються потоки інформації, швидкість її обробки й розповсюдження, і у зв'язку з цим виникає потреба в захисті інтересів суб'єктів, які використовують інформацію у своїй діяльності. Тому важливо знайти такі правові механізми, які забезпечать правове регулювання інформаційних відносин, що дозволить економічно ефективно розвивати галузь людської діяльності виробництва й використання інформації цю, а також протистояти різним правопорушенням, пов'язаним з нею.

Розповсюдження електронних засобів фіксації, передачі й обробки інформації породжує безліч правових питань, що стосуються дотримання майнових і немайнових інтересів суб'єктів авторських прав. При захисті прав автора сайта виникає проблема ідентифікації мережних інформаційних ресурсів як об'єкта права: чи є вони різновидом бази даних або програмою для ЕОМ, чи можна віднести сайт до засобів масової інформації то

що. Одним із найважливіших є питання безпеки й конфіденційності роботи в мережі Інтернет, іншими словами, захист комп'ютера від зараження вірусом, запобігання несанкціонованому доступу, недопущення перехоплення особистої електронної пошти, іншої секретної інформації.

Такі приклади можна продовжити, але головне полягає у тому, що інформаційні відносини все більше потребують правового впорядкування.