•  позитивна, тобто позитивне посилання на товар іншого суб'єкта господарювання (наприклад, з твердженням, що "свій товар такий же якісний, як і чужий");
•  негативна, тобто негативне посилання на товар конкурента (наприклад, з твердженням, що "свій товар кращий, ніж чужий") господарювання [53, с. 26].

Автор пропонує перший вид порівняльної реклами розглядати як "форму неправомірного використання ділової репутації іншого суб'єкта господарювання, другий - як дискредитацію" [53, с. 26]. Критикуючи опис правопорушення, передбачений ст. 7 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", автор пропонує наступне формулювання неправомірного порівняння у рекламі: "Неправомірним є порівняння у рекламі без дозволу уповноваженої на те особи з товарами або діяльністю іншого суб'єкта господарювання, якщо наведені відомості не підтверджені фактичними даними, не є достовірними, об'єктивними, корисними для інформування споживачів, і це призвело або могло призвести до використання ділової репутації цього суб'єкта господарювання" [53, с. 26].

Безперечним є те, що порівняльна реклама може бути і є корисною для споживачів, вона дає певну корисну інформацію, але за умови, якщо вона правдива за характером. Така порівняльна реклама допомагає споживачам приймати обґрунтовані рішення при виборі та придбанні товарів, вона сприяє популяризації продукції кращої якості. Проте зазначимо, що у чинному законодавстві України немає визначення "корисної інформації".

На нашу думку, такою буде інформація, що відображає характерні для певного товару, робіт, послуг, споживчі якості, властивості, що притаманні саме цьому виду товарів, робіт, послуг. Причому це будуть всі характерні якості, властивості, що притаманні саме цьому виду товарів.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що реклама повинна бути ще й розумною.

Так, наприклад, по телебаченню тривалий час демонструвалася реклама зубної пасти "Aquafresh", що закінчувалася таким висловом: "Ми більше не користуємося зубною пастою, ми користуємося "Aquafresh". Логічно випливає, що "Aquafresh" - не зубна паста! Таке саме зауваження стосується і рекламного вислову: "Ласуня" - справжнє молоко", виходить, що все інше молоко - несправжнє?! причому, це вже невизначена дискредитація інших суб'єктів господарювання, які реалізують молоко.

Зазначимо, що розгляд справ щодо неправомірного використання фірмового найменування та знаків для товарів і послуг у більшості випадків потребує експертних висновків спеціалістів з питань промислової власності. Причому для остаточного вирішення питання щодо доведення факту порушення може проводитися опитування серед споживачів з метою вирішення питання про те, як споживач сприймає схожість або тотожність у позначеннях товарів конкурентів [15, с. 43].

Наступну групу правопорушень, передбачених Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції" складають дії, що спрямовані на створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції (глава 3 Закону).

Однією з недобросовісних дій у цій групі правопорушень є дискредитація, під якою розуміється поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю господарюючого суб'єкта (підприємця), які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації господарюючого суб'єкта (ст. 8 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції") [7].

Наведену статтю можна порівняти з №14 німецького Закону "Про недобросовісну конкуренцію", а саме: "Той, хто з метою конкуренції стверджує чи розповсюджує щодо комерційної діяльності іншої особи, щодо особи власника чи керівника підприємства, щодо товарів чи послуг іншої особи факти, які можуть завдати шкоду комерційній діяльності чи кредитуванню власника, зобов'язується до відшкодування завданих збитків." [43, с. 26].

В обох наведених статтях йдеться про неправильні відомості, однак у ст. 8 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" це поняття конкретизовано словами "неточні або неповні". На нашу думку, відомості можуть бути вірними, але навмисно перекрученими, або завуальованими (повністю або частково). Вказана стаття стосується тільки поширення (розповсюдження) неправдивих, неточних або неповних відомостей. Але навіть поширення вірної, але негативної інформації щодо будь-якого суб'єкта господарювання може завдати йому шкоди.

Тобто вірна інформація може мати негативний відтінок, бути перекрученою, прикривати позитивні сторони товару. Такі відомості тільки тоді не будуть недобросовісною конкуренцією якщо особа, що їх розповсюджує, має для цього значні і вагомі підстави. Так, наприклад, підставою для негативних висловлювань про конкурента може бути той факт, що вони є необхідними як реакція на здійснену перед цим недобросовісну конкуренцію з боку відповідного конкурента.

На нашу думку, під дискредитацією суб'єкта господарювання можна розуміти поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних, відомостей, а також поширення вірної, але перекрученої або завуальованої (повністю або частково) інформації, що пов'язана з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання і може завдати шкоди його діловій репутації.

Для визначення зазначеного правопорушення не обов'язково, щоб ці відомості були завідомо неправдиві, неточні або неповні. У цьому випадку, підприємець може помилятися і бути впевненим в їх достовірності, але якщо він не доведе достовірності цих фактів, то дії щодо поширення такої інформації, будуть кваліфіковані як дискредитація господарюючого суб'єкта (підприємця).

Щодо особливостей застосування ст. 8 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", то Антимонопольний комітет України дав офіційні роз'яснення, в яких, зокрема, зазначається, що дискредитацією господарюючого суб'єкта (підприємця) є:

•  поширення неправдивих, неточних або неповних відомостей, у яких йдеться зазначення про конкретного господарюючого суб'єкта (підприємця) або декількох конкретних господарюючих суб'єктів (підприємців), діловій репутації якого (яких) завдано або могло бути завдано шкоди;
•  поширення неправдивих, неточних або неповних відомостей, у яких хоча і не міститься зазначення конкретного господарюючого суб'єкта (підприємця), але при розгляді справи доведено, що поширені відомості пов'язані з особою чи діяльністю конкретного господарюючого суб'єкта (підприємця) або декількох конкретних господарюючих суб'єктів (підприємців) [54, с. 1].

Дискредитація суб'єкта господарювання (підприємця) може бути двох видів - пряма та невизначена. У випадку невизначеної дискредитації заявнику необхідно довести те, що дискредитували саме його, а це досить складно. Суб'єкт господарювання має право вимагати визнання поширених відомостей (неправдивих, неточних, неповних) неправомірними, та заборони їх подальшого розповсюдження, а також спростування таких відомостей за рахунок порушника.

Правопорушення у вигляді купівлі-продажу товарів, виконання робіт, надання послуг з примусовим асортиментом (ст. 9 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції") трапляються у відносинах, які виникають між суб'єктами господарювання у процесі купівлі-продажу товарів або виконання робіт, надання послуг. Споживачами можуть бути як юридичні особи (незалежно від форми власності), так і фізичні особи (не підприємці).

В умовах конкуренції споживачі або контрагенти мають альтернативу щодо можливості придбання товару. Наміри (або дії) підприємця щодо продажу товарів (виконання робіт, послуг) з примусовим асортиментом будуть недоцільними, тому що можуть завдати йому (продавцю) збитків. Наприклад, виробник комп'ютерного обладнання реалізує свою продукцію лише за умови, що контрагент (покупець) буде додатково купувати у нього канцелярське приладдя. Зрозуміло, що за таких умов контрагент (покупець) знайде собі іншого продавця.

Недобросовісними діями в конкуренції у вигляді схилення до бойкоту господарюючого суб'єкта (підприємця) (ст. 10 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції") є навіть не бойкот, а тільки схилення до бойкоту, незалежно від результатів таких дій. Для застосування зазначеної статті необхідно визначити коло осіб (суб'єктів господарювання) - не менше 3-х, відносини між якими порушуються.

Суб'єктами порушення можуть бути не тільки окремі суб'єкти господарювання, а також групи суб'єктів господарювання (асоціації, корпорації та інші).

Правопорушення у вигляді схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника) (ст. 11 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції") відрізняється від попереднього тим, що передумовою схилення до дискримінації є фактичне існування відносин між двома особами - тим, хто дискримінує (застосовує нерівний підхід до іншої особи) та тим, кого дискримінують. Дискримінації не буде у тих випадках, коли суб'єкт господарювання буде мати можливість перейти до іншого договірного партнера, тобто поки буде існувати конкуренція.

Дійсно, в умовах конкуренції суб'єкт господарювання не зобов'язаний застосовувати однаковий підхід до своїх договірних партнерів, навпаки, застосування різних підходів може бути навіть необхідним в інтересах конкуренції. Дискримінаційними ж дії стають тільки тоді, коли вони здійснюється колективно, тобто шляхом узгоджених дій. Причому протиправність полягає навіть не у дискримінації як такій, а у схиленні до дискримінаційних дій.

Практика розгляду справ Антимонопольним комітетом України показує, що бувають ситуації, коли спірні відносини вирішуються мирним шляхом (наприклад, шляхом переговорів, домовленостей).                Прикладом може бути наступна справа. До

Антимонопольного комітету України звернувся Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України стосовно заяви закритого акціонерного товариства "Індустріальні та дис- трибуційні системи" (м. Київ) щодо неправомірних дій підприємства "Веста-Ч" (м. Луцьк) та спеціалізованого малого підприємства "Екер" (м. Тернопіль) при виробництві та реалізації мінеральної води "Збручанська".

Підприємство "Веста-Ч" та спеціалізоване мале підприємство "Екер" протягом декількох місяців використовували при виробництві та реалізації мінеральної води "Збручанська" етикетку, яка за гамою кольорів, дизайном та розташуванням елементів є подібною до етикетки лікувально-столової води "Миргородська" виробництва закритого акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод" (м. Миргород). Використання зазначеної спірної етикетки могло призвести до змішування діяльності та продукції підприємства "Веста-Ч" і спеціалізованого малого підприємства "Екер" з діяльністю й продукцією закритого акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод".

За результатами вжитих Антимонопольним комітетом України заходів питання щодо припинення використання виробниками мінеральної води "Збручанська" спірної етикетки було врегульовано шляхом переговорів закритого акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" з підприємством "Веста-Ч" та спеціалізованим малим підприємством "Екер". Зазначені підприємства зобов'язались не використовувати у господарському обігу при виробництві мінеральної води "Збручанська" спірних етикеток. Закрите акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" повідомило Антимонопольний комітет України, що заяву треба вважати відкликаною [33].