1.  Законодавство України про захист економічної конкуренції являє собою сукупність нормативних актів, які є правовою основою для регулювання конкурентних відносин в сфері організації і безпосереднього здійснення господарської діяльності та спрямовані на підтримку добросовісної конкуренції. Обмежуючи ринкову владу суб'єктів господарювання-монополістів, воно не створює системи вільного підприємництва та конкуренції, а лише встановлює певні обмеження (або правила поведінки) щодо діяльності суб'єктів господарювання на ринку.
2.  За своєю правовою природою законодавство України про захист економічної конкуренції можна охарактеризувати як господарсько-правовий інститут, у якому органічно поєдналися організаційні та майнові елементи, що властиві господарському праву в цілому. Тісно пов'язане з регулюванням економічної конкуренції, воно набуло певної автономізації у правовій системі України як комплексна галузь законодавства.
3.  Правова природа монополістичних правопорушень, тобто тих, що вчиняються суб'єктами господарювання-монополістами, та правопорушень у вигляді недобросовісної конкуренції, неоднакова. Це окремі, самостійні правові інститути, однак між ними є тісний зв'язок, який проявляється у тому, що як монополістичні правопорушення, так і недобросовісна конкуренція мають місце у сфері регулювання конкуренції (конкурентних відносин), а тому регулювання цих відносин і здійснюється у межах законодавства України про захист економічної конкуренції.
4.  Монополістичним правопорушенням будуть дії (або бездіяльність) суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, та які прямо заборонені законодавством.
5.  Ми пропонуємо класифікувати монополістичні правопорушення в залежності від видів суб'єктів, які їх вчиняють:

•  правопорушення з боку суб'єктів господарювання (підприємств, окремих підприємців, груп підприємств або підприємців) у вигляді зловживання монопольним становищем та обмеження конкуренції;
•  правопорушення з боку органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, які дискримінують суб'єктів господарювання.

1.  Недобросовісною конкуренцією є протиправні дії, які вчиняються у конкурентних відносинах (відносинах змагальності) суб'єктами господарювання і спрямовані на обмеження діяльності окремих суб'єктів господарювання (порушення їх прав та законних інтересів) або отримання певних переваг завдяки чужим досягненням. Недобросовісна конкуренція наносить збитки як суб'єктам господарювання, так і фізичним особам - споживачам.
2.  Добросовісною конкуренцією буде правомірна, з дотриманням норм чинного законодавства, торгових та інших чесних звичаїв, змагальність суб'єктів господарювання, метою якої є отримання найбільш вигідних умов виробництва та реалізації товарів. Причому дотримується принцип "Дозволено все, крім забороненого законом". На ринку добросовісної конкуренції споживачі мають можливість вільного вибору серед товарів (послуг) і можуть придбавати ті товари, які найкращим чином відповідають їх потребам.
3.  Причини правопорушень у сфері конкуренції, на нашу думку, обумовлені такими чинниками, як: 1. посилення конкурентної боротьби серед суб'єктів господарювання; 2. ігнорування чесної репутації (оскільки окремі підприємці не планують свою комерційну діяльність на тривалий строк); 3. складність оцінки споживачами або суб'єктами господарювання окремих рекламних пропозицій, відсутність повної інформації про товари або послуги.
4.  Корисною інформацією, на нашу думку, буде повна інформація, що відображає характерні для певного виду товарів, робіт та послуг, споживчі якості, властивості, що притаманні саме цьому виду товарів, робіт, послуг.

12. В Законі України "Про захист від недобросовісної конкуренції" було б доцільно закріпити визначення промислового шпигун
 

 
ства наприклад, таким чином: "Промисловим шпигунством є збір протиправними способами (без згоди власника) за допомогою технічних засобів або без них, відомостей, які відповідно до законодавства України є комерційною таємницею та застосовуються у промисловості (виробництві), якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб 'єкту господарювання".

Основні наукові результати розділу опубліковані автором в працях [28, 38, 64, 65].