1.2. Поняття та форми реалізації захисної функції профспілок

          Слід погодитись з А.А.Аппаковим, який запропонував такі чотири організаційно-правові форми реалізації захисної функції профспілок[81]. По-перше, в формі участі профспілок у відносинах соціального партнерства, включаючи відносини по встановленню умов праці на підприємствах. По-друге, в формі участі профспілок в застосуванні встановлених умов праці на підприємстві. По-третє, в формі участі профспілок у вирішенні трудових спорів. По-четверте, в формі здійснення профспілкового контролю за дотриманням законодавства про працю і правил охорони праці*.      

          1. Соціальне партнерство передбачає двосторонні відносини на рівні підприємства між роботодавцем та профспілками і тристоронні відносини на рівні об'єднання профспілок, роботодавців та держави, які можуть бути різних видів. В умовах переходу до ринкової економіки, зміни форм власності, участь профспілок у відносинах соціального партнерства, встановленні умов праці на підприємстві через інститут колективного договору та інші угоди про працю повинно стати пріоритетною, головною формою реалізації захисної функції профспілок. Це пов'язано з тим, що колективні договори й угоди як правило охоплюють весь спектр трудових і соціально-економічних відносин: виробнича діяльність, зайнятість, оплата праці, режими праці та відпочинку, охорона праці, соціально-побутові умови тощо. А тому їх виконання буде сприяти економічному зростанню і соціальному захисту працівників та членів їх сімей, населення відповідних регіонів. Генеральні і галузеві угоди в більшій мірі виконуються лише частково, а тому вважаємо, що головна підсистема в соціальному партнерстві - двостороннє регулювання умов праці на підприємствах і за нею майбутнє в реалізації захисної функції профспілок.    

          2. Згідно з діючим законодавством про працю однією з форм реалізації захисної функції профспілок є участь їх в правозастосовчій діяльності роботодавця: дача згоди або відмова профспілок на звільнення працівників з ініціативи роботодавця в випадках передбачених КЗпП; дозвіл профспілок на проведення надурочних робіт і т. ін. В умовах переходу до ринкової економіки профспілки не повинні бути виключені зі сфери правозастосовчої діяльності роботодавця. Такі права також можуть бути збережені в сфері робочого часу і часу відпочинку, оплати праці, зайнятості.     

          3. Наступною формою реалізації захисної функції профспілок є їх участь в регулюванні колективних трудових спорів (конфліктів). В даному випадку повноваження профспілок більш детально регламентовані Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)". Незважаючи на значний крок вперед в правовому регулюванні колективних трудових спорів (конфліктів), порівняно з раніше діючим радянським законом, вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)  іноді проходить всупереч цьому Закону; причини цього в певній мірі пов'язані з тим, що Закон містить безліч невиправданих процедур, норм і правил, яких дуже важко дотримуватись при розгляді трудових спорів, а їх порушення тягне за собою визнання страйку незаконним. Відмітимо, що і профспілкові органи, представляючи інтереси працівників у вирішенні таких спорів, не завжди дотримуються правил примирних процедур, передбачених цим Законом. 

          4. Реалізація захисної функції профспілок здійснюється в формі профспілкового контролю за дотримання законодавства про працю, правил охорони праці. По своїй правовій природі сьогодні такий контроль є громадським, а значить, він не має елементів, притаманних державному контролю, тобто профспілкові органи не мають владних повноважень по відношенню до роботодавця і його адміністрації. На нашу думку, більшість повноважень профспілок по здійсненню профспілкового контролю за дотриманням законодавства про працю, охоплюючи і законодавство про права профспілок відповідають громадській природі такого контролю.  

          Свою захисну функцію профспілки та їх органи широко використовують також шляхом представлення прав працівників та їх адвокатського захисту в судах, трудових арбітражах, комісіях з трудових спорів, що утворюються на підприємствах. За даними Федерації профспілок України у зв'язку з масовими і тривалими затримками виплати заробітної плати за період 1998-2000 рр. до судів за сприянням профспілок щорічно подавалось майже 250 тис. позовних заяв, внаслідок чого працівникам виплачено близько 1 млрд. 200 млн. грн. заборгованої заробітної плати[82]. Голова Федерації профспілок України О.Стоян слушно вважає доцільним введення інституту громадської адвокатури в профспілках, на яку варто покласти функції представництва інтересів членів профспілок у судах та інших органах під час вирішення трудових спорів[83].         

          В.О.Васильєв виділяє такі форми захисту прав працюючих з боку профспілок. В залежності від використаних при цьому засобів вони можуть здійснюватись:                     

          1. За допомогою права (наприклад, здійснення профспілкового контролю за дотриманням законодавства про працю, соціального партнерства, сприяння зайнятості, прийняття рішень за поданням роботодавців про звільнення працівників), участь в колективних трудових спорах та ін.

          Мова може йти про представлення профспілками інтересів працівників перед роботодавцем або судового захисту, видача приписів профспілковими правовими інспекціями, укладення колективних договорів та угод, підготовка законопроектів.            

          2. З використанням засобів і методів, характерних для профспілок (створення профспілкових юридичних служб, кас взаємодопомоги, прийняття рішень на профспілкових з'їздах, конференціях (зборах), де висловлюють своє відношення члени профспілок, як до окремих постанов органів виконавчої влади, так і в цілому до економічної політики на підприємстві, в регіоні та ін.).

          3. Поєднання правових і не правових форм захисту. Права, про які йде мова, передбачають одночасно виконання декількох функціональних обов'язків профспілок[41]1

          Таким чином, під захисною функцією профспілок, слід розуміти комплексну діяльність профспілок на будь-якому організаційному рівні, спрямовану на попередження порушення трудових та соціально-економічних прав трудящих, захист та їх відновлення.               

          Підкреслюючи широке розуміння змісту захисної функції, додамо, що вона об'єднує правові і не правові засоби захисту трудових прав та соціально-економічних інтересів найманих працівників.