Останнім часом у світі відбулися суттєві зміни патентних законодавств щодо охорони прав на промислові зразки більшості зарубіжних країн під впливом міжнародних угод, які направлені на глобальну гармонізацію систем охорони інтелектуальної власності. Україна не залишається осторонь даних процесів. Вступ у Світову організацію торгівлі ще більше підсилює інтерес до правової охорони об'єктів інтелектуальної власності в зарубіжних країнах. Вивчення даних змін і тенденції на сьогодні є цікавим і актуальним для спеціалістів з інтелектуальної власності та державних службовців.

Конституція України гарантує громадянам захист прав інтелектуальної власності, який має здійснюватися саме державою; по-друге, держава сама зацікавлена у належній правовій охороні об'єктів права інтелектуальної власності; по-третє, необхідність виконання зазначеного завдання обумовлена також міжнародними зобов'язаннями держави у сфері інтелектуальної власності.

Правові основи політики охорони прав на промислові зразки задекларовані в ст.41 Конституції України, згідно з якою кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності Право громадян України на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності є конституційним: про це свідчить ст. 54 Конституції України. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом [77].

Серед російських дослідників, які вивчали питання зарубіжного досвіду охорони прав на промислові зразки звертають на себе увагу роботи таких вчених, як Л.Г. Кравець [87], Т.М. Лакомкіної [87], Л. Цвєткової [88], Р.Шабанова [89]. Вітчизняними вченими дане питання в окремих працях не вивчалось. А поодинокі приклади або узагальнення охорони  промислових зразків за кордоном, які наводяться в наукових дослідженнях В. Макоди [4], Н. Хамаїм [67; 73; 74; 76], І. Запорожець [167; 236] не створюють цілісного уявлення. На нашу думку, вивчення досвіду регулювання охорони прав на промислові зразки в інших країнах в умовах інтеграційних процесів та ряду нових вимог міжнародних угод в сфері інтелектуальної власності для вітчизняної науки набуває актуального значення.

Метою аналізу законодавства зарубіжних країн є визначення передумов запозичення досвіду та можливість внесення новел в національні нормативно-правові акти. Виділені світові тенденції розвитку систем правової охорони промислових зразків, особливо в тій їх частині, яка стосується "мало живучих" (модні швейні вироби, тканини, сувеніри, вироби які виготовлені до конкретних подій та таке інше).

Німеччина. Особливістю чинного законодавства Німеччини є те, що воно надає заявнику можливість вибору різних форм охорони промислового зразка в залежності як від передбачуваного терміну життя на ринку виробу, так і від стану ринку і можливого попиту на цей виріб. Останнє визначається тим, що на момент подачі заявки на промисловий зразок заявник не може достовірно знати ринкову долю виробу: чи потрібна короткочасна або тривала охорона і чи необхідна вона взагалі. Тому Designs (Copyright Models), Law (Consolidation) [78] (далі - Закон) надає заявнику дві пільги одночасно: по розкриттю промислового зразка і по відстрочці публікації. Пільга по розкриттю складає 6 міс. до дати пріоритету заявки для заявника або його представника за умови, що промисловий зразок не має ніяких змін в порівнянні з розкритим виробом. Пільга по відстрочці публікації про реєстрацію промислового зразка, згідно Закону, складає 18 міс. з наступного дня після дати подачі заявки. Якщо таке прохання надійшло, то публікація обмежується повідомленням про внесення заявки в Реєстр зразків, при цьому охорона припиняється після закінчення відстрочки публікації. Введене в Закон положення про відстрочки публікації відповідає ст. 4 Гаазької угоди (правило 10 Інструкції до Угоди) [79], згідно якої така відстрочка передбачається, але на строк до 12 міс. Таким чином, заявнику надається можливість протягом двох років отримати так звану коротку охорону прав на промисловий зразок (без публікації самого зображення), що у ряді випадків може виявитися достатнім, особливо для сезонних виробів легкої промисловості.

Така охорона може бути перетворена в основну охорону за умови сплати відповідного мита протягом 12 міс. після подачі заявки. Спочатку охорона надається на 5 років з можливістю багатократного продовження цього терміну на 5 років до максимального в 20 років.

Згідно № 4 Закону не "вважається правовим порушенням вільне використання окремих елементів промислового зразка для отримання нових зразків", але в № 5 додатково до поняття прямого копіювання як дії що порушує права вказані також "копії, отримані іншим шляхом, або призначені для іншої галузі промисловості, або інших розмірів, або іншого забарвлення, або зроблені не прямо з оригіналу, а з його імітації, або коли відмінності від оригіналу копії досягаються лише особливими заходами". Відповідно до зазначеного, поняття копії, що використовується, трактується широко і включає як власне копію, так і близьку імітацію. Згідно положенню № 7 (7) Закону "зображення може бути доповнено описом", так що опис, якщо він є, носить тільки навантаження пояснення і не має правового статусу. Тому при аналізі схожості-відмінності об'єктами порівняння є тільки самі порівнювані зображення, що знижує ймовірність неоднозначних висновків, обумовлених неминучою верифікацією перетворення зображення в словесні вирази.

Окрім охорони реєстрацією (патентної) в законодавстві Німеччини прямо передбачається можливість розповсюдження авторських прав на витвори прикладного мистецтва і враховуються особливості такої охорони.

Законодавством України не передбачено відстрочку публікації промислового зразка, а це робить таку охорону не придатною для сезонних виробів. Ми вважаємо доцільним розглянути можливість такої новели в законодавстві. На відміну від законодавства Німеччини національне законодавство надає більший правовий (доказовий) статус опису промислового зразка. На наш погляд, це не є недоліком законодавства, враховуючи різноплановість виробів які можуть отримати правову охорону. На відміну від російського законодавства де передбачена перевірочна експертиза, українським заявникам вимога надання опису при набутті охорони не стоїть на заваді.

Франція. В 1992 р. відбулося реформування законодавства Франції по промисловій власності. Це стосувалося перш за все його форми, але було змінено і деякі положення матеріального права. Замість законів, які регулюють охорону окремих об'єктів, був прийнятий Кодекс інтелектуальної власності [80] (далі — Кодекс), в якому крім норм про авторське право ввійшли норми законодавства про охорону промислових зразків, винаходів, технічних знань, нових сортів рослин, товарних знаків, знаків обслуговування і інших відмітних позначень. Матеріально-правовому розділу Кодексу передує розділ, присвячений організації служби інтелектуальної власності — органам управління, а також регулюванню порядку реєстрації і діяльності патентних повірених.

В ст. L. 511-3 Кодексу приведено визначення промислових зразків: "нові малюнки, нові трьохмірні просторові форми, промислові вироби, які відрізняються від подібних за характером та відомості конфігурації, що додає їм новизну, або одній або декільком зовнішнім рисам, що додають їм особливий і новий вигляд". Стаття L. 512-2 встановлює зміст заявки на промисловий зразок тільки як відомості про заявника і зображення промислового зразка.

Національною особливістю законодавства Франції є надання заявнику можливості, за вибором заявника, подачу заявки на промисловий зразок або в Національний інститут промислової власності, або в канцелярію комерційного суду за місцем проживання заявника, якщо воно знаходиться за межами Парижа. Тільки проживаючі в Парижі і іноземні заявники подають заявки виключно в Національний інститут промислової власності. І, нарешті, безумовною перевагою законодавства Франції є чіткість розмежування прав заявника і патентного відомства, наскільки можливо для такого об'єкту, як промисловий зразок, значним усуненням суб'єктивності у визначенні його оригінальності.

Звертає увагу і той факт, що охорона надається також назвам промислових зразків відповідно до положення ст. L. 112-4 Кодекси: "назва твору інтелекту охороняється таким же чином, як твір безпосередньо, якщо воно саме по собі має оригінальний характер". Така охорона має особливий інтерес саме для промислових зразків, що відносяться до області моди, оскільки останні часто носять спеціальні назви, наприклад "боді", "блейзер" та інше.

Положення про охорону назви промислового зразка дуже гармонічно могло б увійти і в українське законодавство.

Японія. В даний час в Японії промислові зразки охороняються Designs, Law (Consolidation) (далі - Закон про зразки) від 22.12.1999 [81].

Визначення промислового зразка (п. 1 ст. 2 Закон про зразки ) доповнено вказівкою умов віднесення до нього (форма, малюнок або розфарбовування або їх поєднання в будь-якому предметі) вказівкою також частини предмету (вироби), що залишають естетичне враження при візуальному сприйнятті. Пунктом 2 ст. 3 Закону про зразки передбачена реєстрація не тільки об'єкту в цілому, але і спеціально виділеної на малюнку частини.

Введена нова стаття 3-bis Закону про зразки, згідно якої реєстрація не надається як ідентичним зразкам, так і схожим з ними, відомим з більш ранньої заявки.

Пункт іі ст. 5 Закону про зразки не зазнав змін в питанні характеристики достатніх творчих якостей промислового зразка при визначенні неохороноздатних промислових зразків як "можливі до змішання", що свідчить про закріплення самого необ'єктивного критерію патентоспроможності промислового зразка з прийнятим в світовій практиці визначеннями. Введений п. ііі ст. 5 Закону про зразки, що відносить до неохороноздатних виключно функціональні зразки. В даний час поки не зрозуміло, як це відобразиться на практиці Патентного відомства Японії, яке реєструє в якості промислового зразка зразки суто технічні пристрої (потокових ліній, верстатів, іншого технічного устаткування), практично невідмітні від корисних моделей [82].

Термін охорони в 15 років з дати його реєстрації (п. 1 ст. 21), а також пільговий шестимісячний термін по розкриттю відомостей про промисловий зразок (п. 2 ст. 4). Право власника на реєстрацію додаткового ("схожого зразка") (ст. 10), можливість перетворення промислового зразка в корисну модель (ст. 13).

В Законі про зразки Японії закріплені обов'язки патентного відомства представляти тлумачення сфери дії права на зареєстрований і схожий з ним зразки (ст. 25) з винесенням встановленої форми визначення експертним колективом в кількості трьох чоловік.

Національною особливістю законодавства Японії є виключно суворий характер покарань, передбачених за порушення закону. Так ст. 72 Закону про зразки встановлює найбільший з передбачених термін позбавлення волі — від 3 міс. до 10 років, "якщо свідок, експерт або перекладач, що приніс присягу відповідно до дійсного закону, зробив помилкову заяву або помилковий переклад Патентному відомству або суду, що розглядав справу за дорученням Патентного відомства".

Помилкове маркування карається терміном тюремного вироку до одного року або штрафом (ст. 72). Ст. 69 Закону про зразки, що встановлює санкції за порушення права на промисловий зразок або виняткову ліцензію передбачає примусові роботи на три роки або штраф до 3 млн. ієн.

Тенденція розвитку законодавства Японії виявляється в спрощенні процедури реєстрації промислових зразків в руслі світового розвитку законодавств по об'єктах промислової власності, а також мінімізації вимог до заявочних матеріалів (ст. 6, 8 Закону про зразки) з одночасним розширенням і підвищенням гарантії прав заявника.