Послідовність розгляду справ про адміністративні правопо­рушення в юридичній літературі[18] прийнято називати стадіями, які характеризуються порівняльно самостійними частинами провадження, але органічно пов´язані між собою. На кожній стадії здійснюється низка пов´заних між собою процесуальних дій, спрямованих на розв´язання завдання провадження. Кож­на стадія різниться кількістю учасників, завданням, характером процесуальних дій та оформляється відповідним процесуаль­ним документом (протоколом, постановою, рішенням у скарзі, виконанням постанови).

Як підкреслює В. К. Колпаков, провадження у справах про адміністративні правопорушення за своєю структурою схоже на кримінальний процес, проте воно значно простіше і містить менше процесуальних дій[19]. Таке провадження має п´ять стадій: 1) порушення справи; 2) адміністративне розслідування; 3) роз­гляд справи та її вирішення; 4) перегляд постанови; 5) вико­нання постанови.

У літературі є й інші підходи щодо кількості та назви стадій провадження про адміністративні правопорушення. Наприклад В. Б. Авер´янов, Ю. П. Битяк, О. М. Бандурка, М. М. Тищен­ко, О. В. Кузьменко вказують на чотири стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення[20], а саме: 1) пору­шення справи про адміністративне правопорушення; 2) роз­гляд справи про адміністративне правопорушення й винесення у справі постанови; 3) оскарження постанови; 4) виконання постанови. В. К. Колпаков у підручнику «Адміністративне пра­во України вказує п´ять стадій[21], а у монографії «Адміністратив­но-деліктний правовий феномен» — шість стадій[22].

Втім зазначені розбіжності у визначенні кількості стадій та їх назви принципового значення не мають. Головне, що про­вадження в справах про адміністративні правопорушення ма­ють послідовно і повно відображати систему відносин між ор­ганом (посадовою особою) адміністративно-деліктної юрис­дикції і особою, що вчинила правопорушення в процесі реалізації норм матеріального права. Слід звернути увагу, що саме в процесі реалізації норм матеріального права, а не тільки адміністративно-правових норм, як це зазначається в деяких літературних джерелах[23], оскільки нормами адміністративного примусу забезпечується державна охорона загальнообов´язкових правил поведінки, тобто будь-яких норм права.

Виходячи зі змісту і структури процесуальної частини КУпАП (глави 19, 22, 23, 24, 25—33) можна дійти висновку про наявність таких стадій провадження в справах про адміністра­тивні правопорушення: 1) відкриття справи про адміністративне правопорушення; розгляд справи про адміністративне правопо­рушення; 3) винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення; 4) перегляд постанови у справі про адміністра­тивне правопорушення; 5) виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення.