Генеральний підрядник забезпечує виконання робіт відповідно до графіка, складеного з урахуванням норм тривалості будівництва і погодженого із замовником та субпідрядними організаціями, координує діяльність усіх учасників будівництва. Рішення генпідрядника з питань, пов'язаних із виконанням затверджених планів і графіків виробництва будівельно-монтаж- них робіт, є обов'язковими для всіх учасників будівництва незалежно від їх відомчої підлеглості.

Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості та якості виконуваних робіт проектам, кошторисам та будівельним нормам і правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - стандартам і технічним умовам, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника (ч. 1 ст. 320 ГК). Замовник має право з метою здійснення контролю та нагляду за будівництвом і прийняття від свого імені відповідних рішень укласти договір про надання такого виду послуг із спеціалізованою організацією або фізичною осо- бою-спеціалістом. У цьому разі в договорі будівельного підряду визначаються функції та повноваження такого спеціаліста (ч. 3 ст. 881 ЦК).

Виявивши відхилення від затвердженої проектно-кошторисної документації, а також від робочої документації, будівельних норм і правил, замовник дає вказівку підрядникові усунути допущені відхилення, а в разі потреби вимагає зупинити роботи і не оплачує їх до усунення відхилень. Відповідно до ч. 2 ст. 881 ЦК та ч. 4 ст. 220 ГК недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з вини підрядника або субпідрядника і виявлені в ході будівництва, мають бути усунені підрядником за його рахунок.

У ході будівництва може виникнути потреба у внесенні змін до проектно-кошторисної документації. Це може бути наслідком допущених при розробці такої документації помилок, коли в ній не були враховані певні роботи, або зміни вносяться з ініціативи замовника.

Положення про те, як мають діяти сторони договору в цьому разі, міститься у статтях 877 і 878 ЦК. Якщо у ході будівництва підрядник виявить не враховані технічною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису будівництва, він повинен сповістити про це замовника. У разі неодержання від замовника відповіді на своє повідомлення протягом розумного строку підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи, а збитки, спричинені простоюванням, віднести на рахунок замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає потреби. Підрядник, що не виконає зазначеного обов'язку, позбавляється прав вимагати від замовника оплати виконаних ним додаткових робіт і відшкодування спричинених цим збитків, якщо не доведе необхідності негайних дій в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що призупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта, який будується. Замовникові надається право вносити зміни до проектно-кошторисної документації як до початку робіт, які належить виконати, так і в процесі їх виконання, за умови, що спричинена цим додаткова робота за вартістю не перевищує 10 відсотків зазначеної в кошторисі вартості будівництва і не змінює характеру роботи, передбаченої договором будівельного підряду. Внесення змін, які потребують додаткових робіт у розмірі, що перевищує зазначений 10-відсотковий розмір, допускається тільки за згодою підрядника. За його незгоди він зможе відмовитися від договору і вимагати від замовника відшкодувати відповідні збитки.

Забезпечення будівництва матеріалами і виробами, необхідними для виконання будівельно-монтажних робіт, передбачених договором, є обов'язком підрядника, бо, за загальним правилом, підрядник повинен збудувати об'єкт своїми силами й засобами. Проте раніше на замовника покладався обов'язок забезпечити будівництво технологічним, енергетичним, електротехнічним та загальнозаводським обладнанням та апаратурою, крім випадків, передбачених спеціальними постановами. Крім того, дефіцитність багатьох видів матеріальних ресурсів зумовлювала їх плановий розподіл і виділення фондів на них (наприклад кольорові метали, труби) замовникові, який сам укладав договори на їх поставку з виготовлювачами або передавав підрядникові право на реалізацію виділених фондів. Таке "розпорошення" обов'язків щодо матеріально-технічного забезпечення будівництва між підрядником і замовником нерідко призводило до суперечок між ними і затягування строків будівництва. Нині, як за ЦК (ч. 1 ст. 879), так і за ГК (ч. 3 ст. 318), матеріально-технічне забезпечення будівництва, в тому числі забезпечення технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням, покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.

Крім того, за договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також надання інших послуг. У разі виявленої неможливості використати без погіршення якості виконуваних робіт надані замовником матеріали (деталі, конструкції) або обладнання підрядник має право

відмовитися від договору та зажадати від замовника оплати ціни договору пропорційно частині виконаних робіт, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою. Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт (ч. 2 ст. 879 ЦК).

1. Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва раніше ніс замовник, а не підрядник. Це зумовлено було системою фінансування будівництва, яке провадилось головним чином за рахунок бюджетних асигнувань. Ними покривалися витрати підрядних організацій і в тому разі, коли об'єкт до здачі його замовникові загинув або був пошкоджений.

Інша справа, коли в будівництво замовник інвестує свої кошти. Тому в початковій редакції ст. 876 ЦК зазначалось, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник. У разі зруйнування або пошкодження об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до закінчення встановленого договором строку здачі об'єкта, а також неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплати зазначених витрат, якщо інше не передбачено договором (ч. 5 ст. 879 ЦК). Законом України від 23 лютого 2006 р.¹ були внесені зміни до ст. 876 ЦК, і за новою редакцією цієї статті власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором. Таке законодавче визнання замовника суб'єктом права власності на зведені конструкції або незавершене будівництво є необґрунто- ваним, оскільки до передачі йому готового об'єкта або результату інших будівельних робіт вони перебувають у сфері відання і діяльності підрядника, в яку замовник не має права втручатися. У ст. 95 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, які були прийняті 1 серпня 2005 р., тобто після внесення змін до ст. 876 ЦК, передбачено, що право власності на закінчені роботи (об'єкт будівництва) переходить до замовника з моменту підписання акта передан- ня-прийняття робіт. До цього моменту власником є підрядник. Тому в ст. 880 ЦК зазначено, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта будівництва до його прийняття замовником несе підрядник, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника. Якщо замовник попередньо прийняв окремі етапи робіт, то він несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у томі числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника (ч. 3 ст. 882 ЦК).

За загальними правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 881 ЦК, підрядник зобов'язаний укласти договір страхування об'єкта або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Сторона, на яку накладається обов'язок щодо страхування, має надати другій стороні у порядку, визначеному договором, докази укладення нею договору страхування, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики.

1. Після закінчення всіх передбачених проектом робіт підрядник здає об'єкти замовникові в гарантійну експлуатацію. У процесі здачі-приймання об'єкта сторони перевіряють відповідність завершених робіт умовам контракту. Здача-приймання здійснюється протягом встановленого договором строку після одержання замовником листа від підрядника про готовність об'єкта або його частини до експлуатації. Порядок передання підрядником і прийняття замовником робіт, виконаних за договором будівельного підряду, у загальних рисах визначений у ст. 882 ЦК. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, повинен негайно розпочати їх приймання. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування (санітарної, пожежної інспекцій тощо) у випадках, передбачених законом або іншими нормативно-правовими актами. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробовування.

Детальніше питання щодо передання і прийняття робіт, виконаних за договорами будівельного підряду, врегульовані у Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 р.

У договорі будівельного підряду мають визначатися етапи здачі об'єкта із зазначенням видів робіт, обладнання, систем, споруд, приміщень, що підлягають випробуванню при здачі. За домовленістю сторони можуть здійснювати попереднє приймання будівельної частини об'єкта або окремих робіт, обладнання після індивідуального і комплексного випробовування, приймання окремих приміщень і споруд тощо. Якщо при здачі-прий- манні об'єкта виявляються істотні недоробки, що виникли з вини підрядника, замовник не повинен приймати об'єкт до їх усунення і має право затримати оплату виконаних робіт. Відповідно до ч. 6 ст. 882 ЦК замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної у договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Якщо усунути недоліки неможливо і вони впливають на виробничу потужність, споживну вартість об'єкта, замовник може поставити питання про компенсацію збитків.

Сторони самостійно визначать у контракті порядок, строки, умови платежів і розрахунків за виконані роботи і послуги. Оплата робіт може здійснюватися за готовий об'єкт або шляхом проміжних платежів (за етапи, комплекси робіт, конструктивні елементи, окремі види робіт і послуг тощо). За угодою сторін замовник перераховує підрядникові аванси, здійснює оплату будівельних матеріалів, обладнання, конструкцій, що їх поставляє на будову підрядник. У разі потреби консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник повинен оплатити підрядникові виконані до консервації роботи і відшкодувати пов'язані з нею витрати.