Тому, коли є можливість, доцільно підбирати понятих іще до приїзду на місце події.

Після прибуття слідчого на місце події починається друга стадія підготовчого етапу огляду, під час якого він:

•   вживає заходів для надання допомоги потерпілому;

• сприяє в запобіганні або ослабленні шкідливих наслідків події: сприяє гасінню пожежі, рятуванню цінного майна тощо;
• перевіряє, як відбуваються охорона місця події та захист слідів злочину, а якщо виникає потреба, повторно вживає заходів до забезпечення цих дій;

•   видаляє з місця події сторонніх осіб;

• через опитування працівників міліції та посадових осіб, що перебувають на місці події, а також очевидців отримує інформацію про подію, про те, які зміни внесено в обстановку від моменту перебігу події;

•   опитує очевидців і потерпілих про обставини події;

• роз'яснює спеціалістам і понятим їхні права та обов'язки, у разі потреби попереджає понятих про нерозголошення ними відомостей, отриманих під час огляду місця події, а спеціаліста -про відповідальність за відмову або ухиляння від виконання обов'язків спеціаліста;
• дає додаткові завдання на проведення оперативно-розшу-кових заходів (у разі потреби); переслідування "по гарячих слідах", встановлення очевидців;
• вживає заходів для покращення умов огляду (забезпечує освітлення, обладнує місце для складання протоколу огляду тощо);
• якщо треба оглянути велику за площею територію, декількох приміщень, тоді до огляду можна залучити ще одного слідчого чи групи їх;

•   визначає функції кожного учасника огляду.

Після закінчення підготовчого етапу розпочинається власне огляд місця події - його робочий (дослідницький) етап, який складається з двох стадій:

а)  загальний огляд (статична стадія);

б) детальний огляд (динамічна стадія). 
Статична стадія має підстадії:

1)   ознайомчо-орієнтаційну;

2)   статично-оглядову (статичної стадії робочого етапу).

У ході ознайомчо-орієнтаційної підстадії статичного огляду слідчий:

-     визначає межі огляду;

-     визначає оптимальні методи огляду відповідно до ситуації;

-     проводить орієнтовне та оглядове знімання.

На цій підстадії слідчий повинен насамперед зорієнтуватися на місці події.

Орієнтування проводиться за компасом, окрім того, доцільно "прив'язати" місце події до декількох постійних орієнтирів, що є на місці (кут будинку, телеграфний стовп, окремо стояче дерево) - тут визначаються напрям і відстань від місця події до двох орієнтирів.

Межі території, що підлягає оглядові, слідчий визначає поки що тільки наближено, орієнтовно, оскільки в подальшому, за ходом огляду вони можуть бути розширені.

Після цього вибирається позиція для виконання орієнтовного та оглядового знімання і виконується фотографування.

Важливо правильно визначити початковий пункт, із якого починатиметься огляд, а також обрати потрібні метод і спосіб здійснення огляду.

Є два методи огляду - суб'єктивний та об'єктивний.

Суб'єктивний полягає в тому, що слідчий оглядає лише ті об'єкти, які були па уявному шляху руху злочинця, яких він, можливо, торкався, лише ті ділянки території, де найбільш імовірно виявлення слідів і речових доказів.

іншими словами, суб'єктивний метод - це вибірковий огляд .місця події.

Об'єктивний метод полягає в тому, що місце події оглядається повністю, тобто провадиться суцільний огляд місця події.

Природно, що більш надійним і повним є об'єктивний метод огляду, однак в окремих випадках, коли огляд усієї площі місця події очевидно є недоцільним, можливим є суб'єктивний метод.

Якщо під час огляду застосовується об'єктивний метод, огляд виконується одним із трьох способів:

а)  концентричним (від периферії до центра місця події, тоб- 
то слідчий рухається по спіралі, поступово звужуючи кола і на- 
ближаючись до центра);

б)  ексцентричним (огляд проводиться від центра до перифе- 
рії, тобто рух слідчого відбувається у напрямку розгортання 
спіралі);

в)  фронтального огляду (коли вся територія, що підлягає 
оглядові, ділиться па умовні смуги (ділянки), ширина (розміри) 
яких забезпечують належний огляд усієї смуги (ділянки) люди- 
ною, що рухається або по осьовій лінії, або човником).

Вибір того чи іншого способу огляду місця події повністю залі /Міть під конкретних обстании події.

Якщо на місці події є об'єкт, де можна пиявити найбільшу кількість слідів (такими об'єктами можуть бути,,-наприклад, труп, зламаний сейф, з якого злочинці виймали речі тощо), він береться за центр місця події, а тому огляд починається з нього

i  відбуватиметься ексцентричним способом.

Коли такого об'єкта не існує, місце події зазвичай оглядається концентричним способом - від периферії до геометричного центра.

Фронтальним способом оглядають видовжені у просторі або значні за площею ділянки місцевості.

І Ja практиці доволі часто має місце комбінація двох або навіть усіх трьох способів огляду.

Виконавши загальпо-ознайомче орієнтування на місце огляду та вибравши найбільш прийнятний для конкретної ситуації метод і спосіб огляду, слідчий переходить до подальшої підста-дії статичної стадії робочого етапу огляду, тобто починає працювати па місці події, оглядаючи об'єкти без їх переміщення, у статичному стані (статично-оглядова підстадія).

Слідчий вивчає та фіксує обстановку місця події, зовнішній вигляд і взаєморозміщення слідів та об'єктів, виконує вузлове і детальне фотознімання, складає необхідні креслення, плани та схеми, робить необхідні чорнові замітки для майбутнього протоколу огляду.

Після того як характер і розташування об'єктів досліджено

ii             зафіксовано, розпочинається (друга стадія робочого етапу - 
детальний огляд (динамічна стадія), під час якого:

• ретельно і детально оглядаються об'єкти, для чого вони можуть бути зрушені з місця, перекинуті, повернуті тощо;
• вживаються заходи до розшуку й виявлення на місці події та па окремих об'єктах слідів злочину та злочинця;
• вибір об'єктів зі слідами, виконується відокремлення частини об'єкта зі слідами у тих випадках, коли неможливо вилучити весь об'єкт або отримати копії зі слідів;

фіксує негативні ознаки (обставини), якщо такі є;

-   перевіряє дані загального огляду;

-         виконує вузлове та детальне фотознімання в динаміці тощо. 11а практиці різкої межі між статичною та динамічною стадіями (між загальним і детальним оглядом) зазвичай немає.

Можливе чергування цих стадій, тобто коли слідчий, виявивши певний об'єкт, фіксує його у статичному положенні,

/(стально досліджує його в динаміці, виконуючи відповідні записи, а потім знову повертається до загального огляду інших об'єктів.

Завершальний (підсумковий) етап огляду місця події охоплює подальші дії, пов'язані з фіксацією ходу і результатів викопаної слідчої дії, а саме:

• складання протоколу огляду та необхідних планів, схем, креслень;
• у разі потреби проводять дактилоскопування трупа, направлення його до моргу;

-    упаковують об'єкти, вилучені з місця події;

• вживають заходи до збереження тих об'єктів, що мають доказове значення, яких неможливо або недоцільно вилучати з місця події;
• розгляд слідчим і вирішення ним питань, пов'язаних із заявами та клопотаннями, які надійшли від учасників огляду чи інших осіб щодо порядку проведення огляду та повноти точності фіксації його перебігу у протоколі огляду місця події тощо (до цього етапу огляду ми дещо нижче ще повернемося, а поки що зупинімося на тактичних прийомах огляду місця події залежно від можливих слідчих ситуацій).

В. Тактика огляду місця події: система прийомів

Тактика огляду у своїй основі має пізнавальну діяльність. Ця діяльність часто розглядається як своєрідна логіка огляду. До структури пізнавальної діяльності входять такі елементи:

1)  речові ознаки злочину, що потрапляють у поле зору слідчого;

2)  версії про механізм розслідуваної події;

3)  уявна модель цієї події;

4) виведення наслідків із цієї моделі, тобто суджень про об- 
ставини і сліди, які повинні мати місце, якщо відтворена модель 
є правильною.

У реалізації цього механізму одну з основних ролей відіграє аналіз обстановки місця події та слідів, виявлених у зв'язку з подією злочину.

Виявлений у процесі огляду об'єкт спочатку аналізується під кутом зору його звичної у людському розумінні субстанції та призначення.

Після цього аналіз спрямовано на встановлення у знайденому об'єкті, сліді, речовому доказі (таких ознак), які свідчать про його використання в події злочину.

Цей етап аналізу дозволяє виявити зв'язки певного об'єкта

з подією злочину і цим установити коло обставин, що мають значення для здійснення пізнання у розслідуванні.

Під час уявного аналізу об'єктів, що проводиться у ході огляду місця події, використовуються елементи фактичного аналізу, зокрема таких його методів, як вимірювання, спостереження за допомоги науково-технічних засобів, порівняння.

Застосування лупи, світофільтрів, ультрафіолетових освітлювачів, запилювальних порошків до результатів, уявного аналізу в багатьох випадках додає деяку кількість виявлених ознак, правильне оцінювання яких багато в чому визначає можливість розгляду знайденого як речового доказу.

Інструментом, що здійснює логічний зв'язок знайденого з діями осіб, які брали участь у злочині, та іншими доказами, виступає причинно-наслідковий зв'язок, який відновлює, немов із мозаїчних фрагментів, картину події.

Якщо у цьому напрямі розглядати обставини події та складові об'єкти, пов'язані з подією злочину, то можна побачити, що всі вони є наслідками певних причин.

Аналіз таких наслідків і є підставою для уявного сходження до причини, що їх породила, а отже, й до встановлення шуканого.

У процесі огляду узагальнених результатів аналізу нам дає змогу нагромаджувати інформацію, синтезувати її за допомоги встановлення причинних зв'язків і служить основою для формування уявної моделі події.

Характер і обсяг доказової інформації обумовлюють повноту і обгрунтованість уявної моделі.

Кожна модель події має більший або менший ступінь правдоподібності, що обумовлено, з одного боку, наявною інформацією, а з іншого - колом обставин, які необхідно з'ясувати для встановлення об'єктивної істини щодо справи.

У тих випадках, коли обставини першої групи є чітко вираженими, обґрунтованість версії, що будується відносно події злочину, буде вагомішою, а її уявна модель - повнішою.

Місце події та його матеріальна обстановка є відображенням наслідків певного злочину.

Місце вчинення злочину - найбагатше джерело відомостей.

У більшості випадків розкриття злочинів цілком залежить від того, чи повною мірою використано це джерело.

Але таке джерело не завжди однаково відображає подію злочину.

Залежно від характеру відображення на місці події злочину можна уявити ситуації, коли подія злочину:

1 ) мас дійсне відображення;

2)   не мас: повного відображення;

3)   не знаходить свого явного (очевидного) відображення;

4)   мас фальшиве відображення.